• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Уподібнення способу (Attractio (assimilatio) modi)

У підрядних означальних і умовних реченнях іноді замість очікуваного індикатива вживається кон’юнктив внаслідок аttractio (assimilatio) modi (уподібнення способу). Аttractio (assimilatio) modi виникає тоді, коли підрядне означальне чи умовне речення залежить від дієслова в кон’юнктиві або інфінітивного звороту іншого речення. Його суть полягає в тому, що керуючий кон’юнктив або інфінітив у сферу своєї семантики включає індикатив, яким він керує. Кон’юнктив керуючого речення поширюється на підрядне речення з індикативом.

1. Di tibi dent, quaecunque optes. – Нехай боги дадуть тобі все те, що ти бажаєш.

2. Nemo adhuc inventus est, cui, quod habēret, esset satis. – До тепер не знайшовся ніхто, якому було б достатньо того, що він має.

3. Pluris putāre, quod utĭle videātur, quam, quod honestum, turpissĭmum est. – Є дуже ганебно вважати дорожчим те, що здається корисним, ніж те, що здається благородним. 4. Si solos eos dicĕres misĕros, quĭbus moriendum esset, nemĭnem tu quidem eōrum, qui vivĕrent, excipĕres. – Якщо би ти назвав нещасними тільки тих, яким слід померти, то не виключив би нікого з тих, хто живе. Тексти

1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:

І. De Alexandro Magno et Diogĕne

Alexander Magnus, cum aliquando Corinthi esset, ad Diogĕnem vēnit eumque interrogāvit: “Quid optas, Diogĕnes? Faciam, quidquid voluĕris”. Tum ille: “Opto, – inquit, – ne solem mihi intercipias”. Quo audīto, Alexander exclamavisse dicĭtur: “Nisi Alexander essem, Diogĕnes esse vellem”.

II. Ambiguum responsum

Croesus, rex Lydōrum, divitiis clarus, consilium iniit Cyrum, regem Persārum, bello persĕqui. Cum legāti, ab eo missi, ad oracŭlum Delphĭcum adissent et Apollĭnem interrogavissent de exĭtu belli, hoc responsum accepērunt: “Si Croesus flumen finitĭmum inter Lydos et Persas transiĕrit, magnum regnum perībit” Cum Croesus ex finĭbus suis exisset flumenque transisset, a Cyro victus est et cum multis Lydis nobilĭbus captus est. Cyrus imperāvit, ut rex in rogo obīret. Deinde, precĭbus eīus commōtus, vitam ei concessit et permīsit, ut in regnum suum redīret.

III. De Achillis fabŭla

Thetis, cum sciret Achillem sine gloria, sed diu victūrum esse, si in Thessalia remanēret neque cum cetĕris Graeciae principĭbus ad Troiam oppugnandam navigasset, sin una cum illis profectus esset, vitam eīus brevem, gloriam immortālem futūram – eum in thalămo quodam cum puellis et mulierĭbus apud Lycomēdem collocāvit in insŭla Scyro. Oracŭlo autem edĭto Troiam sine Achille capi non posse missi sunt a Graecis Nestor, Phoenix, Ulīxes ad Peleum, Achillis patrem, rogātum ut Achillem dimittĕret. Peleo autem Achillem domi esse negante Scyrum profecti sunt. Ac suspicāti cum virginĭbus Achillem educāri de Ulīxis sententia hinc arma, hinc calathos et fusos et cetĕra huīus genĕris ante ostium cubicŭli, in quo erant puellae et Achilles, exposuērunt. Ita puellae quidem in calathos continuo impĕtum fecērunt. Achilles vero arma corripuit, quo facto est cognĭtus.

IV. Dulce et decōrum est pro patria mori

Luciānus, scriptor Graecus, in “Laudatiōne patriae” scribit hanc in proeliis cohortatiōnem plurĭmum valēre, si quis dicat bellum pro patriā susceptum esse, neque quemquam esse, qui, hac voce audītā, mortem aut pericŭlum metuat. Ita enim nomen et ipsa commemoratio patriae effĭcit, ut ex timidissĭmo natūra fortissĭmus fiat. Tyrthaeus autem eandem sententiam duōbus versĭbus expressit, quorum versuum haec fere sententia est: “Pulchrum est virum fortem, pro patria pugnantem et cadentem inter eos, qui in primo ordĭne dimĭcant, mori”. Nemo est, qui simĭlem sententiam Horatii ignōret: “Dulce et decōrum est pro patria mori”. Et Cicerōnis: “Sed omnes omnium caritātes patria una complexa est, pro qua quis bonus dubĭtet mortem oppetĕre?”

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Ти помиляєшся, якщо вважаєш, що недоліки народжуються разом з нами: вони з’явилися і накопичилися.

2. Немає жодного виправдання у грісі, якщо ти будеш грішити заради друга.

3. Якщо буде дозволено, я залишуся в місті.

4. Не вистачило б дня, якщо б я хотів захистити причину бідності.

5. Хто за двома зайцями женеться, жодного не спіймає.

6. Доля робить дурнем того, кого хоче згубити.

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Cito rumpes arcum, semper si tensum habuĕris. – Швидко лук зламаєш, як його завжди натягнутим тримаєш. Автором вислову є римський байкар Федр (І ст. до н.е. – І ст. н.е.). У своїх діях треба мати міру, щоб не нашкодити. Українською мовою: Не перегинай палицю. – Не передай куті меду.

2. Si vis pacem, para bellum. – Якщо хочеш миру, готуйся до війни. Вегетій „Короткі настанови у військовій справі”. Подібну думку висловлював Цицерон „Філіппіки”, VII, 6.19.

3. Bonis nocet, qui malis parcit. – Добрим шкодить, хто злим потурає. (Сенека)

4. Si vis amāri, ama. – Якщо хочеш, щоб тебе кохали, кохай. (Сенека)

5. Haurit aquam cribro, qui discĕre vult sine libro. – Черпає воду решетом, хто хоче вчитись без книжки.

6. Si fuĕris Romae, Romāno vivĭto more, si fuĕris alĭbi, vivĭto sicut ibi! – Якщо будеш у Римі, живи за римським звичаєм, якщо будеш деінде, живи так, як там живуть.

7. Qui bene amat, bene castīgat.– Хто щиро кохає, той суворо карає.

8. Si sapis, sis apis! – Якщо ти розумний, будь бджолою! (Сенека)

9. Si tacuisses, philosophus mansisses! – Якби ти мовчав, залишився б філософом! (Боецій)

10. Si natūram sequēmur ducem, nunquam errabĭmus.– Якщо будемо слідувати за природою як за вождем, то ніколи не помилимося.

11. Parva sunt foris arma, nisi est consilium domi. – Мало значить зброя поза державою, якщо вдома немає згоди.

Читайте також:

1. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
2. Адаптації до паразитичного способу життя
3. Безпечних умов праці, здорового способу життя та нормального
4. Вибір способу виготовлення заготовки. Попереднє проектування заготовки.
5. Вибір способу перевезення та перевізника
6. Види засобів КЗІ залежно від способу їхньої реалізації, їх характеристика. Типова загальна схема шифратору
7. Використання графічного способу в аналізі господарської діяльності
8. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення, роз'яснення рішення, що підлягає виконанню
9. Відстрочка, зміна способу і порядку виконання, зупинення та поворот виконання рішення, постанови
10. Вітчизняний досвід реалізації проектів з формування здорового способу життя.
11. Вторинні значення форм способу
12. Діагностика як складова системи формування здорового способу життя

Переглядів: 579