• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

КОРИСТУВАННЯ ПІДКЛАДНИМ СУДНОМ

У випадках, коли хворі не можуть вставати з ліжка для дефекації використовують підкладне судно. Це посудина із фаянсу або металу з емалевим покриттям. Судно має плоско округлу форму з великим отвором всередині і широкою трубкою для виливання вмісту.

Судно обробляється дезинфікуючим розчином і з невеликою кількістю чистої води зберігається під ліжком хворого. При необхідності хворому подають судно. Для цього однією рукою допомагають хворому припідняти область таза, а другою підводять судно його широкою частиною під сідниці, щоб промежина знаходилась над верхнім великим отвором. Хворого прикривають простирадлом. Потім судно виймають, накривають кришкою і відносять у санітарний вузол, де його обробляють (промивають і дезинфікують).

У якості дезинфікуючих розчинів використовують 5% р-н карболової кислоти, 20% р-н хлорного вапна, 0,5% р-н хлораміну.

КОРИСТУВАННЯ СЕЧОПРИЙМАЧЕМ

Хворі, які знаходяться в постільному режимі, не можуть користуватись туалетами. Для них використовують сечоприймачі чоловічі і жіночі, які виготовляють зі скла, пластмаси або металу (емальовані). Зберігають і обробляють їх так само, як і судно. Для видалення осаду при обробці використовують слабий розчин соляної кислоти. Перед використанням сечоприймач прополіскують холодною водою. При нетриманні сечі лежачі хворі лежать на клейонці з сечоприймачем, який постійно випорожнюють і обробляють. У хворих, які ходять, використовують переносні чоловічі та жіночі сечоприймачі.

Читайте також:

1. БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
2. Вдосконаленим управління природокористуванням.
3. Вибір між власним складом і складом загального користування
4. Види надрокористування
5. ГІС екологічного моніторингу Києва та Київської області (ЕкоГІС “Природокористування та екологія довкілля Києва та Київської області” як складова частина ГІС України).
6. Господарський механізм управління природокористуванням.
7. Групи нематеріальних активів та строк дії права користування
8. Державне управління у галузі охорони НПС та раціонального природокористування
9. Договір позички (безоплатного користування майном).
10. Договори про передачу майна в користування
11. Еволюція економічних принципів природокористування
12. Еколого-економічні засади раціонального природокористування

Переглядів: 3170