Захисні механізми дихальних шляхів.

Анатомічні:

1) звивисті проходи верхніх дихальних шляхів, які сприяють вилученню великих часточок.

2) епітеліальний бар'єр.

3) волосся в порожнині носа.

4) мукоциліарний кліренс.

Хімічні:

1)сл'из.

2) сурфактант.

3) фактори, які мають антимікробні властивості (лізоцим, бетолізими тощо).

Рефлекторні:

1) ларингеальний спазм, бронхоспазм.

2) Кашель.

Клітинні:

1)альвеолярні макрофаги.

2) нейтрофіли, еозинофіли.

Імунологічні:

1)лімфоцити.

2) антитіла.

3) система комплемента.

Гостра пневмонія поділяється на крупозну (дольова, фіброзна, плевропневмонія) і на бронхопневмонію (вогнищева, катаральна, долькова).

При вогнищевій пневмонії вогнища запалення можуть бути множинними, можуть зливатись або локалізуватись у різних частинах легень, переважно в нижніх відділах.

Сприяючими факторами розвитку пневмонії можуть бути гострі респіраторні захворювання, переохолодження, застійні явища в легенях у людей похилого віку.

Розвиток вогнищевої пневмонії пов'язаний з переходом запального процесу з бронхів і бронхіол безпосередньо на легеневу тканину (звідси і назва - бронхопневмонія). Початок захворювання при вогнищевій пневмонії неможливо встановити, тому що вона часто розвивається на фоні бронхіту.

Клініка. Найбільш характерними симптомами вогнищевої пневмонії є кашель, лихоманка і задишка. Якщо вогнище запалення розміщене на периферії і запалення переходить на плевру, можуть виникати болі в грудній клітині при кашлі і глибокому диханні - це глибокі болі. При уражені діафрагмальної плеври деколи вимальовується картина "гострого" живота. Поверхневі болі зумовлені обмеженою зоною окремих межреберних м'язів і нервів, викликаючи міжреберну міалгію і нейропатію. Ці болі посилюються при пальпації міжребер'я або при певних рухах, можуть мати зв'язок з диханням.

В перші дні хвороби кашель мало продуктивний (сухий), в міру прогресування хвороби і появи харкотиння він стає вологим, а потім повністю зникає. Харкотиння слизисто-гнійна, спочатку в'язка, а потім стає рідкою, деколи з прожилками крові.

Задишка, як суб'єктивне відчуття нехватки повітря може спостерігатись при частому, тривалому кашлі, сильних болях в грудній клітині, через які хворий не може здійснити повноцінний вдих.

До додаткових скарг, зумовлених інтоксикацією, відноситься загальна слабкість, пітливість, підвищення температури тіла, погіршення апетиту.

При об'єктивному обстеженні хворого можна помітити гіперемію лиця з ціанозом губ. Дихання часте до 25-30 за хвилину, при цьому відмічається відставання "хворої" половини грудної клітки в акті дихання. Дані перкусії та аускультації при невеликих вогнищах можуть бути незначними. Може визначатись притуплення перкуторного звуку, при аускультації вислуховуватись сухі та вологі хрипи.

Вогнещева пневмонія може протікати більш тривало і в'яло, або при поганому лікуванні може перейти у хронічну форму.

Крупозна пневмонія частіше розвивається при різкому переохолодженні. Основний шлях інфікування - бронхогенний. Розвитку пневмонії сприяють авітамінози, перевтома, гострі та хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів.

Клініка. Типова крупозна пневмонія розвивається гостро, з сильною остудою, головним болем, підвищенням температури тіла до 39-40 °С. Озноб триває до 1-3 годин. Пізніше появляється біль на ураженій стороні, деколи біль може симулювати приступ гострого апендициту, печінкову коліку. Кашель спочатку може бути сухим, а через 1-2 дні появляється кров'яниста "іржава" мокрота.

При загальному огляді відмічається гіперемія лиця, задишка, ціаноз, відставання в акті дихання ураженої половини грудної клітини. При аускультації вислуховується ослаблене везикулярне дихання.

В період розгару хвороби загальний стан хворого тяжкий. Відмічається часте поверхневе дихання 30-40 разів за хвилину, тахикардія 100-120 ударів за хвилину. Над хворою долею легені визначається тупість, при аускультації - бронхіальне дихання. Іде порушення діяльності нервової системи пацієнта (розлади сну, поява галюцинацій). Температура тіла при лікуванні швидко починає падати, протягом 12-24 год. і це може привести до появи різкої слабості, посиленої задишки, до появи частого пульсу, але малого наповнення.

У стадії зворотного розвитку мокрота стає менш в'язкою, повітря знову починає проникати у альвеоли, знову починає прослуховуватись крепітація, зумовлена розлипанням стінок альвеол при потраплянні до них повітря.

В минулому летальність від крупозної пневмонії складала 20- 25%, великий відсоток складали й ускладнення (гнійні процеси в легенях (абсцеси, плеврити), але з використанням нових і ефективних методів лікування ці наслідки хвороби значно знизились.

Лікування. Призначається постільний режим, повноцінне харчування.

Основним у лікуванні є призначення антибіотиків і сульфаніламідів. При судинній недостатності застосовують кофеїн, кордіамін, камфору, при серцевій недостатності - строфантин, корглюкон. Призначають вітаміни, відхаркуючі. Можна використовувати банки і гірчичники.

ЗАХВОРЮВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Захворювання серцево-судинної системи посідають провідне місце в переліку причин смертності та інвалідності серед населення більшості індустріально розвинених країн. '

Одним з головних завдань, що ставлять перед медпрацівниками нашої країни, є профілактика та посилення боротьби із захворюваннями серцево-судинної системи.^Великих успіхів досягли вчені у профілактиці та лікуванні таких захворювань, як гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда, ревматизм, коронарна недостатність. У боротьбі з даними хворобами терапевти працюють у тісній співдружності з хірургами. Прикладом успіхів серцево-судинної хірургії можуть служити операції на коронарних артеріях, на нирках при гіпертонії, серцевих клапанах і пересадка серця. Проведення таких операцій врятувало життя багатьом хворим.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ОСНОВНІ НАПРЯМИ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ ТЕРАПІЇ	\|	ЗАГАЛЬНІ СКАРГИ ТА ОЗНАКИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.