Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Вікові особливості системи кровотворення (фізико-хімічні, транспортні, захисні, особливості зсідання).

Система крові - це поняття, яке об”єднує власне кров, органи кровотворення і кроворуйнування. У процесі онтогенезу кількісні і якісні параметри, які характеризують стан системи крові зазнають значних змін.

Перші осередки кровотворення виявляються у 19-денного ембріона в кров”яних острівцях жовточного мішка. Це перший короткочасний період гемопоезу зветься мезобластичним, або позаембріональним.

Другий печінковий період починається після 5-6 тижнів і досягає максимума до 5 місяця внутрішньоутробного життя. На 3-4 місяць ембріонального життя в гемопоез включається селезінка. Найінтенсивнішою її гемопоетична функція буває з 5 по 7 місяць внутрішньоутробного розвитку. В ній відбувається еритропоез, мієлоцитопоез виникає в селезінці пізніше, з кінця 7 місяця внутрішньоутробного життя.

На 4-5 місяці починається третій кістково-м”язовий період кровотворення, який поступово стає визначальним в продукції формених елементів крові.

На момент народження припиняється кровотворення в печінці, а селезінка зберігає лише функцію утворення лейкоцитів.

Після народження у дитини гемопоез здійснюється в кістковому мозку всіх кісток. Маса кісткового мозку новонародженого складає 1,4% від маси тіла. Після 4-річного віку спостерігається поступове перетворення червоного кісткового мозку на жовтий, який складається із жирових клітин і припиняє активну гемопоетичну функцію.

У період статевого дозрівання (12-15 років) кровотворення зберігається тільки в кістковому мозку плоских кісток, ребер, тілах хребців, прокимальних кінцях плеча, передпліччя, стегнової кістки. У дорослої людини маса кісткового мозку складає 4,65 від маси його тіла,але червоний кістковий мозок становить близько 50% від загальної кількості: у віці 30 років гемопоез відбувається тільки в кістковому мозку ребер, тіл хребців і грудної кістки.

У дітей раннього віку відзначається функціональна лабільність кровотворної системи і існує можливість повернення її до ембріонального типу кровотворення під впливом будь-яких несприятливих чинників. При цьому вогнища кровотворення виникають в печінці,селезінці, лімфатичних вухлах. У дітей раннього віку також висока регенеративна здатність клітин крові.

В абсолютних значеннях кількість крові у дітей значно менша, ніж у дорослих (відповідно 0,5 і 4-6 л). Але відносно маси тіла у новонароджених маса крові складає 15%, у грудних дітей - 11%,а у дорослих - 7%. Відносно великий об”єм крові у дітей забезпечує вищий рівень обміну речовин в дитячому віці.

 

 

У новонароджених і дітей 1 року життя кров за своїми фізико-хімічними властивостями відрізняється від крові дорослих.

Так у новонароджених вище в”язкість і щільність крові, що зумовлено головним чином більшою концентрацією еритроцитів.

Протягом 1 тижня в”язкість крові знижується і стає такою, як у дорослих. В”язкість крові впливає на ШОЕ, залежність між ними - зворотня. Зокрема у новонароджених ШОЕ становить 0-2 мм/год, у грудних дітей 2-4 мм/год, у дітей старшого віку - 4-10 мм/год . ШОЕ вважають збільшеною, якщо її величина перевищує 14 мм/год.

Менша кількість амінокислот та білків , інше, ніж у дорослих співвідношення фракцій.. До кінця першого місяця життя вказані показники стають близькими до таких як у дорослих.

Плацентарний кровообіг і особливо пологи ускладнюють газообмін, тому у плода спостерігається виражений ацидоз (РН 7,13 - 7,23). При цьому ємність буферних основ знижена , протягом перших діб після народження ацидоз поступово зникає.

У новонароджених нижча концентрація білків у плазмі (50-56 г/л). Рівня дорослих (65-85 г/л) цей показник досягає лише у 3-4 роки. Для новонароджених характерна висока концентрація гама-глобуліну, імунних тіл, отриманих від матері. До 3 місяців вміст їх знижується , але з часом за рахунок утворення власних антитіл, поступово збільшується. Концентрація рівня альфа- і бета-глобулінів досягає рівня дорослих до кінця 1 року життя.

У процесі старіння фізико-хімічні показники крові змінюються мало: залишаються постійними рН (в нормі 7,4 - 7,36) , осмотичний тиск, концентрація Nа + і К+, в”язкість крові. Але підвищується ШОЕ, осмотична резистентність еритроцитів, зменшуються показники гематокриту, абсолютна та відносна концентрація альбумінів, рівень глобулінів істотно не змінюється ( або підвищується за рахунок гама-фракцій), коефіцієнт А/Г зменшується (в нормі 1,2 - 2,0).

Периферична кров у здорових новонароджених характеризується підвищеною кількістю еритроцитів (5,7 х 1012 г/л) та гемоглобіну (180-210 г/л). Протягом перших 3-6 місяців життя кількість еритроцитів зменшується до 4-4,5 х 1012/л). Рівень еритроцитів у крові дітей до періоду статевого дозрівання залишається трохи нижчим, ніж у дорослих. При старінні кількість еритроцитів в крові не змінюється.

Рівень гемоглобіну починає знижуватись з 2-го дня життя і наприкінці 1-го місяця життя він становить в середньому 145 г/л, продовжує знижуватись іще протягом 6 місяці, досягаючи мінімальних цифр (120 г/л) в 7 місяців. Потім рівень гемоглобіну поступово підвищується і у віці 13-15 років становить 130-140 г/л.

Підвищену кількість еритроцитів і високий рівень гемоглобіну у дітей при народженні пов”язують з гіпоксією, яка виникає в період внутрішньоутробного розвитку.

У новонароджених і дітей перших місяців життя переважає фетальний гемоглобін (НbF), який складає в середньому 70%. Особливістю фетального

 


гемоглобіну є те, що він досить легко зв”язує кисень, але дуже важко віддає його тканинам.

Тому транспортна функція його виражена недостатньо. В еритроцитах новонародженого більший порівняно з дорослими вміст гемоглобіну, тому вони мають вищий колірний показник (1:1). Крім гіперхромії еритроцитів для новонароджених характерний анізоцитоз, пойкілоцитоз, а також збільшена кількість ретикулоцитів.

Наявність фетального гемоглобіну зумовлює меншу тривалість життя еритроцитів у новонароджених (12 днів). Після народження активно гемолізовані еритроцити замінюються новими, що містять гемоглобін А, тривалість життя яких 120 днів.

Рівень гемоглобіну, як і кількість еритроцитів при старінні суттєво не змінюється.

У новонароджених першої доби життя спостерігається лейкоцитоз (до 10-30 х 10 9/л. Потім концентрація лейкоцитів зменшується,але протягом першого року життя їх залишається ще близько 9 х 109/л. Вміст лейкоцитів поступово знижується і досягає рівня дорослих у період статевого дозрівання. У перші роки життя формується система імунітету. Показником нерівномірного розвитку може бути так званий подвійний перехрест у лейкоцитарній формулі. У першу добу після народження нейтрофіли становлять близько 70%, а лімфоцити - близько 25% усіх лейкоцитів крові. Потім відносна кількість нейтрофілів зменшується, а лімфоцитів - збільшується. Значний розвиток лімфоїдної системи, міграція лімфоцитів до периферичних структур призводять до різкого збільшення числа лімфоцитів у крові. У віці 5-6 діб вміст нейтрофілів і лімфоцитів у крові вирівнюється і становить 40-45% (перщий перехрест). З часом продовжує спостерігатись незначна нейтропенія і зростає лімфоцитоз (до 60%). У віці 5-6 років концентрація цих форм лейкоцитів знову вирівнюється (другий перехрест). Після цього вміст нейтрофілів у крові стає вищим, ніж лімфоцитів. Лейкоцитарна формула стає такою, як у дорослих людей в 12-14 років.

У похилому віці кількість лейкоцитів та лейкоцитарна формула не змінюється, імунітет дещо знижується.

Концентрація тромбоцитів у крові новонароджених лише дещо нижча, ніж у крові дорослих (у середньому 140-300 х 109/л). Незначне зниження рівня тромбоцитів може спостерігатись і в перші роки життя. В цей період у тромбоцитах відзначається менша концентрація ряду факторів зсідання.

Становлення системи зсідання крові активно відбувається ще в пренатальний період. Фактори зсідання крові та антикоагулянти починають з”являтись після 4-5 міс. ембріонального періоду. В крові новонароджених концентрація коагулянтів трохи нижча, ніж у крові дорослих людей. Незважаючи на це час зсідання крові у них майже такий, як у дорослих. Пояснюється це відповідним співвідношенням окремих факторів системи гомеостазу.

 

 

Протягом першого року життя вміст більшості факторів зсідання крові підвищується, але рівня дорослих вони досягають лише наприкінці періоду статевого дозрівання.

У міру старіння відзначається підвищення кількості тромбоцитів, зростає концентрація фібріногену в крові (в нормі 3 г/л), підвищується здатність до адгезії, зменшується ретракція згустка. Це свідчить про підвищену здатність до коагуляції.

 

 

 



З М І С Т

 

№п/п Т Е М А ст.
І Особливості розвитку і функціонування різних органів і систем у віковому аспекті.  
Розвиток соматичної та вегетативної нервової системи   1 - 6
Розвиток ендокринної системи. Особливості нейро-ендокринної регуляці в процесі росту і розвитку людини.   7 - 15
Вікові особливості системи кровотворення (фізико-хімічні, транспортні, захисні, особливості зсідання).   16 - 19
Вікові особливості системи кровообігу: морфо-функціональні , фізіологічні, особливості провідної системи, механізмів регуляції   20 - 25
Особливості органів дихання у віковому аспекті: газообмін, зміни покащників зовнішнього і внутрішнього дихання, структурні і функціональні зміни, регуляція дихання. 26 - 29
Особливості системи травлення у різних вікових періодах: порожнинного, мембранного, пристінкового травлення, асиміляція харчових інгредієнтів, мікрофлори товстої кишки 30 - 45
Обмін речовин і енергії, терморегуляція в різні періоди життя людини. Механізми регуляції речовин і терморегуляції. 46 - 52

 

Формування і розвиток системи виділення в різні вікові періоди. Особливості регуляції сечоутворення, основні показники функціонування нирок. 53 - 55
Морфо-функціональні особливості основних аналізаторів (зорового, слухового, вестибулярного) , їх розвиток в різні періоди життя людини. 56 -60
Формування вищої нервової діяльності в різні періоди життя людини (розвиток умовних рефлексів, вищих психічних реакцій, пам”яті,уваги). 61 - 65
Формування і розвиток скелету у віковому аспекті. Склад кісткової тканини в різних вікових групах. Проблема остеопорозу. 66 - 69
ІІ Психічний розвиток людини в різні періоди життя 70 - 91
ІІІ Вплив різних факторів на ріст та розвиток людини 92 - 108
Роль харчування в різні вікові періоди життя 109 - 117
ІV Здоров”я батьків і роль планування сім”ї 118 - 135
  Питання для самоконтролю 136 - 141

 

 

 

 

 

 

 


Читайте також:

  1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  4. IV. Розподіл нервової системи
  5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  6. IV. Філогенез кровоносної системи
  7. POS-системи
  8. VI. Філогенез нервової системи
  9. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  10. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  11. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  12. Автокореляційна характеристика системи




Переглядів: 10152

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Регуляції в процесі росту і розвитку людини. | ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.