МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||
Показники соціальної ефективності праваПісля визначення критеріїв, за якими має здійснюватися підхід до соціальної ефективності права, наступним кроком оціночного підходу до соціальної ефективності права є питання про показники ефективності. Показниками соціальної ефективності права є взаємозв'язки між соціальними явищами і процесами, що виступають інструментом оцінки того стану конкретних соціальних відносин, який сформувався під впливом певних правових дій. Перш ніж переходити до обґрунтування і характеристики показників соціальної ефективності права, слід зауважити таке. По-перше, показник соціальної ефективності права — це засіб розкриття стану цієї ефективності щодо якогось її критерію. Саме критерій надає зміст показникові. Без такої орієнтації система показників буде нагадувати механічний млин, якому все одно що перемелювати — чи то зерно, чи каміння. По-друге, не існує показників, які б оцінили соціальну ефективність конкретної правової дії шляхом простої їх підстановки у певну формулу. Не існує хоча б тому, що соціальна ефективність є поняттям комплексним і що сама ця комплексність накладається на безмежне різноманіття конкретних обставин, які супроводжують кожну правову дію і завжди мають для її оцінки істотне значення. Все це означає, що необхідно мати такі оціночні показники, які, по-перше, дають можливість шляхом урахування конкретних обставин наповнити їх відповідним змістом, а по-друге, сукупність яких здатна дати відповідь щодо саме соціальної, а не якоїсь іншої ефективності правових дій. Складність поняття соціальної ефективності права веде до складності системи її показників. Це, в свою чергу, означає складність процедури використання показників соціальної ефективності. Проте іншого шляху просто не існує. При практичному підході до показників соціальної ефективності права зразу виникає проблема, а що саме буде тим конкретним яви- щем, яким будуть оперувати ці показники. Зважаючи на багатоплановий і комплексний характер прояву соціальної ефективності права, найбільш доцільною формою показникових величин можуть бути соціальні наслідки функціонування права. Соціальні наслідки — це будь-які зміни соціального характеру, що відбуваються в суспільстві під впливом права. Підхід з позицій соціальних наслідків може вважатися для оцінки соціальної ефективності права найбільш доцільним. По-перше, соціальний результат (наслідок) — це явище об'єктивне, і тому воно може бути основою дійсної оцінки і дійсного аналізу соціальної ефективності. По-друге, в соціальному результаті завжди є можливість порівняння з дійсністю, з її тенденціями і можливостями, тобто це поняття не тільке аналітичне, а й оціночне. Нарешті по-третє, соціальні результати, як відображення стану соціальних відносин і їх змін під впливом права, можуть мати безліч конкретних форм такого відображення. А це значить, що сукупність таких результатів (наслідків) спроможна відбити всю складність проявів соціальної ефективності за певних конкретних обставин. Отже, об'єктивний, водночас багатоплановий і універсальний характер поняття «соціальні наслідки (результати)» робить його використання при оцінці соціальної ефективності права змістовним і доцільним. Може здатися, що оперування поняттям «соціальний результат» — занадто загальний підхід. Однак це не так. Визначені вище сритерії соціальної ефективності права і докладна їх розшифровка щодо конкретних ситуацій дають можливість відповідної багатогранної розшифровки самого поняття наслідків та їх змісту. Важливо і те, що наслідки, хоча і виявляються за певними критеріями, але постають щодо них як нейтральні, конкретні і багатогранні факти. Нарешті, соціальні наслідки, якщо вони розглядаються з точки зору соціальної ефективності права, завжди мають між собою чітку взаємозалежність, а значить і певну кількісну визначеність. Отже, реальна ефективність правових дій виступає як сукупність значущих соціальних наслідків, що виникли під впливом цих дій і які розглянуті під кутом зору критеріїв соціальної ефективності права. Використання ж показників цієї ефективності спирається на наявність і врахування цих наслідків. Юридична думка виробила досить всебічну і гнучку систему показників оцінки правової ефективності законодавчих приписів і правових дій. Вони, певним чином адаптовані, можуть бути вико- Розділ 4 ристані також при аналізі і формулюванні суджень про соціальну ефективність права (див. рис. 2). Розгляд цих показників слід починати з вирізнення соціальної ефективності безпосередньої і опосередкованої. Аналогічний підхід і до розгляду соціальних наслідків. Безпосередня соціальна ефективність — це такі соціальні наслідки, що стосуються безпосередніх суб'єктів або об'єктів правових дій і досягнення яких передбачалося цими діями. Та цим справа не вичерпується. Наприклад, якщо йдеться про приватизацію, то її можна оцінювати з погляду стану і темпів роздержавлення власності, ефективності цього роздержавлення, впливу приватизації на структуру економіки і соціальну структуру тощо. Соціальна ефективність права З погляду формування громадянського суспільства соціальну ефективність цих змін слід розглядати під іншим кутом зору, а саме — який внесок вони зробили у досягнення цієї кінцевої соціальної мети. Аналогічно можуть розглядатися майже всі соціальні наслідки правових дій, бо майже завжди досягнення під впливом права будь-яких соціальних змін виступає як необхідна ланка досягнення більш далекої мети. Соціальні зміни, що виникають під впливом права та виступають складовою частиною досягнення більш далекосяжної соціальної мети — це і є опосередкована соціальна ефективність права. Проблема опосередкованої ефективності має надзвичайно велике значення у період великих соціальних зрушень або трансформацій. У певних випадках вона може навіть конкурувати з безпосередньою соціальною ефективністю. На ці аспекти слід зважати при аналізі соціальної ефективності права в тих суспільних умовах, що склалися в Україні. Як безпосередня, так і опосередкована соціальна ефективність можуть бути оцінені за допомогою показників первинних і вторинних соціальних наслідків. Первинні (або цільові) соціальні наслідки — це ті соціальні наслідки, оцінка яких відбувається на підставі тих безпосередніх цілей, задля яких приймається і втілюється правовий акт або чиниться певна правова дія. Якщо продовжити мову про приватизацію, то первинним соціальним наслідком слід вважати рівень роздержавлення власрюсті, бо саме задля реалізації цієї конкретної мети приймаються законодавчі акти, що стосуються приватизації, і здійснюються відповідні правові дії. Первинні соціальні наслідки, у свою чергу, поділяються на передбачені і непередбачені, зміст яких зрозумілий із самої їх назви. Передбачені і непередбачені первинні соціальні наслідки можуть поділятися на позитивні і негативні. Критерієм позитивності або негативності виступають схвалення і сприйняття соціальних змін особистостями або їх спільнотами, Інколи береться до уваги схвалення чи відторгнення соціальних змін владою, але це не зовсім коректно, бо суспільство і влада — це різні поняття. Внаслідок впливу права на певні соціальні процеси або явища можуть виникнути такі наслідки, які суспільство (або держава) не схвалюють. Водночас вони змушені погодитися з цими наслідками, оскільки їх виникнення неминуче пов'язане з умовами досягнення основних соціальних цілей. Ці наслідки і є вторинними соціальни- Розділ 4 Соціальна ефективність права
ми наслідками в системі соціальної ефективності права. Непередбачені негативні соціальні наслідки і вторинні наслідки виступають як загальні втрати ефективності. З урахуванням цього поняття кінцева безпосередня ефективність буде виступати як різниця між первинною ефективністю і загальними втратами ефективності. Якщо негативні наслідки передбачені, але суспільство не має наміру з ними погоджуватися і буде проти них боротися, то такі наслідки, на відміну від вторинних, виступають як первинні передбачені негативні наслідки. Поряд з системою безпосередніх опосередкованих наслідків слід звернути увагу ще на один аспект ефективності функціонування правової системи — додатковий вплив на суспільство і суспільні відносини, що починає самостійно здійснювати людина, яка під впливом права набула нових соціальних або соціально-психологічних рис. Цей вплив можна назвати ефектом соціалізації. Наприклад, немає нічого небезпечнішого для соціальної ефективності права, ніж несправедливі рішення. І справа не лише в тому, що від них страждають конкретні люди, а правова система в таких випадках не реалізує свого соціального призначення. Головне, з погляду соціальної ефективності права, полягає в тому, що особа, яка підпала під таке рішення, в процесі спілкування з іншими людьми своїм досвідом руйнівно впливає на правові цінності і соціальні настанови оточуючих і тим самим сприяє деформації всієї системи соціальних і правових відносин. З метою ілюстрації конкретного підходу до показників соціальної ефективності права розглянемо такий приклад. Під тиском обставин і громадської думки суди України досить широко почали приймати позови від громадян у зв'язку з затримками виплат заробітної плати. Так, у Харківській області протягом лише першої половини 1998 р. прийнято понад 5 тис. рішень щодо погашення такої заборгованості, з яких виконано близько 20 %. На підставі яких же показників можна оцінити соціальну ефективність цих рішень? Первинним передбаченим позитивним наслідком є те, що частина заборгованості (20 %) погашена. Первинним передбаченим негативним наслідком є невиплата заробітної плати, незважаючи на наявність судових рішень. Непередбаченим же первинним негативним наслідком став надзвичайно високий рівень невиплат (понад 4 з 5 тис). До вторинних наслідків слід віднести, як свідчать працівники юстиції, надзвичайне перевантаження судів і перекладення клопоту про виплату заробітної плати з організацій і установ, що повинні цим займатися (наприклад, профспілок) на суди та правоохоронні органи. Слід зважити і на те, що під впливом масового ігнорування судових рішень у працівників підприємств з'явилося почуття соціальної незахищеності, а у керівництва деяких підприємств і установ — почуття вседозволеності, свавілля, що певною мірою збільшило соціальну напругу у відносинах між ними. Така ситуація завдала дошкульного удару по статусу самої правової системи. Проте з погляду підвищення соціальної ефективності права вона має позитивний аспект. Цей аспект не виявився б так яскраво, якби судові органи не втрутилися до справи регулювання соціальних відносин. Завдяки такому втручанню стала очевидною необхідність радикальних змін у політиці заробітної плати, а також підвищення авторитету і соціальної ефективності дій судових органів. Непередбачені первинні негативні наслідки (надзвичайно високий рівень невиконання судових рішень) і вторинні наслідки (зростання соціальної напруги у відносинах між працівниками і керівництвом підприємств і установ) визначають напрям роботи щодо підвищення соціальної ефективності судових дій. З одного боку, це максимальне використання судами тих можливостей правового впливу, які вони мають; з іншого — підтримка органами влади, застосування ними не лише адміністративних, але й організаційних та інших санкцій, спрямованих на виконання судових рішень. Наприклад, при значній кількості невиконання судових рішень про виплату заробітної плати конкретними підприємствами або установами щодо їх керівників могли б прийматися рішення про їх професійну і етичну невідповідність. Соціальний вплив права, тобто досягнення його соціальної ефективності, здійснюється, насамперед, через судову систему як самостійну гілку влади. Головні аспекти визначення соціальної ефективності "її дій відтворені на рис. 3. Слід зауважити, що кожен показник ефективності щодо окремих аспектів соціальної ефективності повинен розшифровуватися за допомогою методів конкретних соціальних досліджень. Висновок же про інтегральну ефективність робиться на основі сукупної оцінки загального стану реалізації прав і свобод особистості при застосуванні розглянутих правових норм. Отже, алгоритм (послідовність у О: дій) при визначенні соціальної ефективності застосування правових норм буде мати такий вигляд: 1. Визначається безпосередня соціальна ефективність окремого Безпосередня соціальна ефективність •• цільові передбачені наслідки + непередбачені позитивні наслідки - непередбачені негативні наслідки + оцінка опосередкованої соціальної ефективності (передбачені опосередковані позитивні наслідки + непередбачені опосередковані позитивні наслідки - непередбачені негативні наслідки). 2. Визначається інтегральна соціальна ефективність. Вона висту Е Аі, Е Аа, Е А3, Е А4> ЕА6сЕ інтегр., де с: символ включеності елементу в множину, що характеризує соціальну ефективність. Соціальна ефективність права При розгляді запропонованих залежностей слід зауважити таке. 1. Наведена система залежностей є не розрахунковою формулою, 2. Кожен етап аналізу соціальної ефективності права обов'язково 3. Залежно від конкретних обставин складові інтегрованого по 4. Остаточна підсумкова оцінка ефективності має здійснюватися Системний характер оцінки соціальної ефективності права зумовлений тим, що кожна зі складових системи допомагає розкрити ефективність під кутом зору часткових критеріїв. Оскільки такі критерії, як корисність, економічність, органічність, адекватність, оптимальність відбивають різні сторони реального стану соціальної ефективності права — і жодна з цих сторін не може бути відкинута, — то й аналіз ефективності повинен мати системний характер. Саме цю вимогу і відбиває запропонований алгоритм визначення безпосередньої соціальної ефективності права. Крім безпосередньої соціальної ефективності правових приписів і дій, існує, як вже зазначалось, ефективність опосередкована. Значення її дуже часто недооцінюється або не враховується зовсім, бо Розділ 4 безпосереднього виконавця завжди цікавить безпосередній результат і безпосередня ефективність. В умовах переходу України до ринкової економіки звернула на себе увагу опосередкована соціальна ефективність права, за якої часткові наслідки практичних дій права є ланками досягнення більш далекосяжної мети. Багато законодавчих актів, що вирішували конкретні питання розвитку, наприклад, малої підприємницької діяльності, водночас були необхідною ланкою більш далекосяжної об'єктивної мети — перетворень власності. І цей внесок з погляду соціальної ефективності права був не менш значущим, ніж вирішення певних конкретних безпосередніх проблем. Визначається опосередкована ефективність шляхом використання тих самих показників, що і безпосередня (первинні наслідки передбачені — позитивні і негативні, первинні наслідки непередбачені — позитивні і негативні, вторинні соціальні наслідки). Відмінність при такому визначенні полягає лише в тому, що оціночною метою є більш широка і віддалена мета. Отже, безпосередню соціальну ефективність права можна визначити за двома ознаками. По-перше, вона співставляеться і оцінюється за допомогою тієї мети, а також бажаних соціальних наслідків, які передбачалися за умови реалізації лише оцінюваних правових дій. По-друге, безпосередня ефективність — це соціальна ефективність уже реалізованої і завершеної правової дії. Опосередковану ж соціальну ефективність права можна охарактеризувати як стан речей, що виникає і може дати значущі соціальні наслідки за умови наступної додаткової правової діяльності. Опосередковані наслідки можна розглядати як внесок у досягнення тих цілей, які не стосуються безпосередньо досліджуваної дії, але без цього внеску досягнення соціальнозначущих цілей неможливе. Отже, дослідження соціальної ефективності права буде дійсно повноцінним лише у випадку дослідження як безпосередньої, так і опосередкованої соціальної ефективності, тобто проблем ефективності поточних і стратегічних. Своєрідність і складність поняття соціальної ефективності права наклали свій відбиток не тільки на системи критеріїв і показників цієї ефективності, на своєрідність їх змісту, але й на характер їх застосування, а саме — на послідовність, тобто на головні етапи дослідження цієї ефективності, а також на саму процедуру і методи аналізу та формулювання висновків. ПО Соціальна ефективність права 4.4. Методика аналізу соціальної ефективності права Сукупність дій по використанню критеріїв і показників соціальної ефективності права, яка дає можливість виявити його фактичну ефективність — це і є методика аналізу соціальної ефективності права. У процесі оцінки соціальної ефективності права слід вирізняти два його етапи. Перший етап пов'язаний з виявленням життєздатності бажаних змін у соціальних відносинах за допомогою права. Другий етап являє собою безпосередню оцінку життєздатних змін у соціальних відносинах, які відбулися під впливом правових дій. Загальні передумови, що визначають життєвість правової норми, подані на рис. 4. Розділ 4 Соціальна ефективність права
Насамперед, це передумови, що повністю виключають не тільки ефективність, але і фактичну дію правового припису. Таке може статися за формальних причин, коли правова норма не відповідає або суперечить актам вищої юридичної сили. Наприклад, будь-який правовий акт, що намагався б регулювати внутрішні відносини якоїсь релігійної общини, не міг би розглядатися з погляду соціальної ефективності, оскільки суперечить ст. 35 Конституції України, що проголошує відокремлення церкви і релігійних організацій від держави. Абсолютною перешкодою до аналізу ефективності правової норми можуть бути протиправний характер закону і недотримання обов'язкових вимог до нього, а також відсутність у суспільства інформації про норму права. Особливо гострою є ця проблема у сучасних умовах, коли владні органи вводять у дію приписи, про які знають лише вони самі, адресати ж інформовані щодо них лише в усній інтерпретації, найчастіше спотвореній. Окрім формальних причин, відсутність соціальної ефективності права може бути наявна тоді, коли воно втручається у ті сфери суспільного життя, що за своєю соціальною природою не підлягають правовому регулюванню. Однією з таких сфер є особисті уподобання. Втручання права в цю сферу з соціального погляду абсолютно неефективне, про що свідчить світовий досвід прийняття і впровадження так званих *сухих законів». Абсолютно неефективними в соціальному аспекті є правові акти, що намагаються діяти всупереч об'єктивному ходові часу. Наприклад, неможливо законодавчим шляхом змінювати терміни набуття певних сторін особистої чи громадянської зрілості. Не можна відновити також те, що колись існувало, але на момент прийняття правового акта не може бути відроджене, бо це призведе до фундаментальних порушень у суспільній злагоді. Отже, лише негативними за своїми наслідками можуть бути спроби за допомогою законів відродити те, що пережило себе історично. Такі зміни суспільно не припустимі. Наприклад, після поразки Великої французької революції і реставрації династії Бурбонів навіть їх прихильники (які «нічого не забули і нічому не навчилися») не наважилися відновлювати ті форми власності, особливо на землю, що існували до революції. Вони розуміли: час старої власності відійшов у минуле, спроби відновити її можуть призвести до катастрофи, яка згубить і їх самих. З подібної причини загасли пропозиції, які виникали в Україні в перші роки після здобуття незалежно- сті, щодо відновлення власності, націоналізованої під час революції 1917 р. і повернення її конкретним власникам або їх нащадкам. Так, слід зазначити, що ці два основоположних індикатори соціальної життєздатності правових дій (невтручання в особисті уподобання і неможливість за допомогою права реанімувати те, що віджило своє) являють собою узагальнення світового досвіду і використовуються щодо соціальної оцінки права досить широко. Якщо за допомогою зазначених вище індикаторів виявляється нежиттєздатність уже існуючих або запровадясуваних за допомогою права соціальних змін, то постає лише одне питання: як запобігти діям, передбаченим нежиттєздатним правовим рішенням, або як нейтралізувати негативні соціальні наслідки, якщо такі дії уже відбулися. При цьому, яка б система показників для соціального аналізу у цьому випадку не застосовувалася, мета аналізу полягає лише у виявленні негативних наслідків, оскільки позитивні наслідки в подібних випадках органічно неможливі. При виявленні соціальної нежиттєздатності певних правових дій чи намірів юридичні працівники мають зробити все, щоб наміри такого характеру не здійснювалися, а дії не повторювалися. Другий етап — етап безпосереднього аналізу соціальної ефективності права — теж має свої особливості. Так, обов'язковою передумовою аналізу соціальної ефективності права є врахування того, як ця ефективність по-різному виявляється на різних рівнях соціальних відносин: а) особистісному; б) груповому (колективному) або соціальних інститутів; в) соцієтальному (рівень всього суспільства). Щоб проілюструвати це, повернемося до прикладу з невиплатами заробітної плати. Така невиплата є більш складним за своїми наслідками явищем, ніж це здається на перший погляд. По-перше, вона призводить до крайнього особистого зубожіння і деформації всіх форм міжособистісних відносин. По-друге, внаслідок такої невиплати людина фактично випадає зі сфери ринкових відносин як покупець. Виникає замкнуте коло: економіка не розвивається через відсутність належної кількості покупців, а покупців немає, бо їм не сплачують заробітну плату. Нарешті по-третє, внаслідок таких невиплат знижується якісний рівень життя в суспільстві в цілому, що неминуче призводить до загальної соціальної нестабільності і загрози соціальних вибухів. нз-юз Розділ 4 Аналіз соціальної ефективності правових дій, спрямованих на вирішення цієї проблеми буде неповним і одностороннім, якщо не з'ясувати соціальні наслідки впливу правових дій на кожен із цих аспектів. Такий розгляд власне і є розглядом соціальної ефективності на різних рівнях соціальних відносин: у першому випадку — на рівні відокремленого суб'єкта, у другому — на рівні соціального інституту (в цій ситуації таким інститутом є економіка) і в третьому — на рівні суспільства. Такий рівневий підхід є необхідним або принаймні бажаним у кожному випадку, коли розглядається соціальна ефективність якихось правових дій. Він означає, що дослідження соціальної ефективності має здійснюватися щодо кожного з рівнів соціальних відносин. За будь-яких завдань і особливостей дослідження розгляд ефективності на кожному з рівнів не можна розглядати як самоціль. По-перше, в цьому випадку не виключена можливість перебільшення наслідків на якомусь із рівнів за рахунок недооцінки наслідків на інших рівнях. Більше того, при відокремленому розгляді це неминуче. Недопущення такого негативу є однією з головних причин необхідності комплексного, тобто на всіх рівнях, розгляду змін у соціальних відносинах під впливом права. По-друге, позитивні або негативні наслідки на одному рівні можуть нейтралізуватися наслідками на іншому рівні. Тому треба розглядати їх всі. Отже, найбільш доцільним є повний аналіз соціальної ефективності права, здійснений послідовно на кожному із рівнів соціальних відносин за всіма критеріями і показниками. З погляду безпосереднього аналізу соціальної ефективності конкретних правових дій найбільші складності містяться у виборі фактів (соціальних наслідків), що стосуються соціальної ефективності права, і в їх інтерпретації. Вирішення цих проблем здійснюється засобами конкретних соціальних досліджень. Соціологія права як теоретична засада цих досліджень формулює принципи, найбільш ефективні методи їх здійснення, а також послідовність дій у дослідницькому процесі. Методи підходу до вивчення соціальної ефективності права як соціального явища принципово не відрізняються від тих, що застосовуються для соціологічного аналізу інших суспільних явищ або процесів. До таких методів слід віднести логічний, психологічний, статистичний, метод моделювання. Особливе значення мають спеціальні методи — системний та структурний аналіз, метод екстраполяції та оцінки тенденцій, дослідження «дерева цілей», історичні аналогії, соціально-правовий експеримент. Соціальна ефективність права Система принципів і методів вивчення соціальних наслідків дії права з метою їх використання при аналізі соціальної ефективності права відтворена у табл. 1. Таблиця 1 Система вивчення соціальних наслідків дії праваСОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАВА — це співвідношення між фактичним результатом дії правових норм, правової системи або її ланки по реалізації природних та інших прав особистості та тими цілями, задля яких ці дії були здійснені. Аналіз соціальної ефективності права відбувається у шість етапів: / етап: а) дослідження тих проблем, що визначили необхідність правових актів і дій; б) визначення соціальних адресатів правових дій; в) вибір і ранжування критеріїв ефективності. в-з-мз 115 Розділ 4 Соціальна ефективність права
і"/ етап: а) виявлення «дерева соціальних цілей» правової норми або дії, співвідношення цілей із соціальними і правовими цінностями; б) оцінка правових і соціальних можливостей реалізації кожної зі складових частин «дерева цілей». IIIетап: побудова щодо досліджуваного випадку системи показ IV етап: а) збирання конкретної соціологічної інформації по ко V етап: а) аналіз і оцінка фактичного стану соціальної ефектив VI етап: а) формулювання практичних висновків із наслідків Підсумовуючи розгляд теми, можна зробити такі загальні вис новки. 1. Проблема ефективності права є ключовою проблемою функціо 2. Під соціальною ефективністю права розуміється міра цільових 3. Практичним проявом соціальної ефективності ярава є соціаль 4. Основними засадами аналізу соціальної ефективності права є До системи, за допомогою якої оцінюється соціальна ефективність права, входять підсистеми: а) рівнів оцінки (рівень суспільства, інституціональний, рівень б) критеріїв безпосередньої оцінки з їх більш докладною дета в) показників соціальної ефективності щодо їх наслідків (первин 5. Необхідною передумовою аналізу соціальної ефективності пра 6. Здійснення процедури аналізу соціальної ефективності права 7. Організація і проведення конкретного аналізу соціальної ефек Запитання для самоконтролю 1. Що таке соціальна ефективність права? 2. У чому полягає логіка перегляду методологічних засад соціальної 3. Які існують оціночні критерії соціальної ефективності права? 4. Які можна визначити показники соціальної ефективності права? 5. У чому полягає співвідношення критеріїв і показників соціальної
6. Чому в умовах трансформації суспільства визначним чинником 7. Які існують форми виявлення соціальної ефективності права? Розділ 4 Соціальна ефективність права
8. Як визначаються форми виявлення соціальної ефективності пра 9. Які можливі соціальні втрати внаслідок дії окремих норм права?
10. У чому виявляються первинні і вторинні соціальні наслідки дії 11. У чому полягає системний характер оцінки соціальної ефектив Рекомендована література 1. Бойков А. Д. Опасность негативного правотворчества // Право и 2. Регель Г. Философия права. — М., 1990. 3. Заєць А. Принцип верховенства права (Теоретико-методологічне 4. Закалюк А. П. Методологічні проблеми підвищення якості законо 5. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»: Офіцій 6. Керимов Д. А. Методология права. — М., 2000.
7. Копєйчиков В., Цельєв О. Інститути приватної власності та під 8. Кристи Н, Борьба с преступностью как индустрия. — 2-е изд. — 9. Осипова Н. П. Захист власності як проблема соціальної ефектив
10. Осипова Н. П. Особливості руйнівного характеру розширеного 11. Осипова Н. П. Ефективність функціонування політико-правових 12. Пастухов Ю. Правові проблеми ринку праці в Україні // Право 13. Преступньїе доходи и борьба с ними // Законносте — 1997, —
14. Про судову практику у справах за позовами про захист права 15. Про практику застосування судами примусових заходів виховно 16. Пушкін А. Методологічні проблеми кодифікації законодавства у
17. Рабіно&ич П. Офіційно-нормативне тлумачення законодавства 18. Селіванов В. Приватно-правові засади концепції державної по Правова соціалізація особистості Розділ 5 ПРАВОВА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ Читайте також:
|
||||||||||||||
|