Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Держава застосовує правові, адміністративні та економічні методи регулювання ЗЕД

Правове регулювання ЗЕЗ включає:

- розробку та прийняття нормативної бази в Україні та виконання норм міжнародного права;

- приєднання України до міжнародних організацій та конвенцій;

- укладання міждержавних угод; (договори про торгівлю та угоди про ліквідацію подв. оподаткування)

Адміністративне регулювання зовнішніх зв'язків здійснюються за допомогою таких важелів, як:

- реєстрація суб'єктів зовнішньоекономічних відносин;

- реєстрація зовнішньоекономічних контрактів;

- розробка системи нетарифного регулювання ЗЕЗ;

- митне регулювання;

- оперативне регулювання ЗЕД; ( з метою збалансованого розвитку ЗЕЗ і удосконалення інструментів реалізації зовнішньоекономічної політики країни в особливих випадках застосовують заходи оперативного регулювання ЗЕД,а саме: тимчасове зупинення ЗЕД та застосування індивідуального ліцензування за порушення чинного законодавства України у сфері зовнішньоекономічних відносин).

До економічних регуляторів належать:

- розробка і встановлення податків у сфері зовнішніх зносин;

- затверджений порядок нагромадження і використання валютних коштів суб’єктів ЗЕД;

- система розрахунків та кредитування експортно-імпортних відносин;

ВИДИ:

Тарифні - ті що засновані на використанні митного тарифу;

Нетарифні - всі інші, а саме:

а) кількісні методи (визначають кількість і номенклатуру товарів, що дозволені до експорту і імпорту)

- квотування (контингентування);

- ліцензування;

б) методи скритого протекціонізму (до них входять різноманітні митні формальності, санітарно-ветеринарні норми, система внутрішніх податків і зборів, різноманітні адміністративні правила, які прямо не перешкоджають імпорту, але по суті, створюють приховані перешкоди для ввозу іноземних товарів).

У міжнародній практиці митне регулювання здійснюється на таких 4-х рівнях

1. Зона вільної торгівлі. У межах цієї зони країни-учасниці скасовують між собою торгові бар’єри, зберігаючи їх при цьому відносно третіх країн. Прикладом вільної торгівлі є Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), яку засновано у 1960р..

2. Митний союз. У межах митного союзу країни-учасниці не тільки скасовують всі обмеження в торгівлі між собою, але й засновують єдину систему зовнішніх торговельних обмежень, що усуває тим самим необхідність існування митної служби на внутрішніх кордонах. Відносно торгівлі прикладом митного союзу є Європейська економічна співдружність.

3. Спільний ринок, - у рамках якого учасники крім свободи торгівлі користуються свободою переміщень всіх факторів виробництва (міграція робочої сили і капіталу).

4. Повний економічний союз, в якому країни-учасниці уніфікують свою економічну політику стосовно торгівлі, міграції робочої сили і переливу капіталу.

Митний тариф — це систематизований перелік товарів, що підлягають обкладанню митом при ввезенні їх на митну територію країни або при вивезенні з неї.

Закону України "Про Митний тариф України" від 5 квітня 2001 року

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність, призначення та роль міжнародних фінансів. Форми та види зовнішньоекономічної діяльності.	\|	Валютні відносини та їх державне регулювання в Україні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.