Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Правовий статус державного службовця

Організація і діяльність державних органів здійснюється державними службовцями, а це передбачає необхідність з’ясування питань про розуміння державної служби.

Основним нормативним документом, що регламентує питання державної служби в Україні, є Закон «Про дер­жавну службу».

Держав­на служба - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті, щодо практич­ного виконання завдань і функцій держави, за що їм ви­плачується заробітна платня із Державного бюджету.

Ці особи є державними службовцями, мають відповідні службові повноваження і займають певні посади.

Посада - це визначена структурою й штатним розкладом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними акта­ми коло службових повноважень.

Посадовими особами вважа­ються керівники і заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення ор­ганізаційно-розпорядчих і консультативно-дорадчих функцій.

Посади державних службовців класифікуються за кате­горіями та рангами. Основними критеріями класифікації посад державних службовців є: організаційно-правовий рі­вень органу, який приймає їх на роботу; обсяг і характер компетенції на конкретній посаді; роль і місце посади в структурі державного органу.

До основних принципів державної служби закон відно­сить: а) служіння народу України; б) демократизму і закон­ності; в) гуманізму та соціальній справедливості; г) пріорите­ту прав людини і громадянина; ґ) професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі; д) персональна відповідальність за виконання службових обов’язків і дисципліни; є) дотримання прав і законних інте­ресів органів місцевого й регіонального самоврядування; є) дотримання прав підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян.

Функції державної служби - це напрями її діяльності, що відображають її роль і призначення в суспільстві. До них відносять:

а) забезпечення ефективного функціонування всіх гілок державної влади;

б) забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів та обов’язків людини й грома­дянина.

Основні завдання державної служби:

а) охорона інтересів суспільства, прав і свобод людини й громадянина;

б) досягнення і зміцнення цілісності держави;

в) забезпечення ефективної діяльності органів державної влади;

г) демократизація шляхів формування та діяльності державного апарату й ін.

Утілення цих завдань здійснюється через державних службовців.

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального та майново­го стану, расової й національної належності, статі, політич­них поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли в установленому порядку конкурсний добір чи за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів Ук­раїни.

Згідно із Законом «Про державну службу», державний службовець має право: користуватися правами і свобода­ми, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України; брати участь у розгляді питань та прий­нятті в межах своїх повноважень рішень; одержувати від державних органів, підприємств, установ і організацій, ор­ганів місцевого та регіонального самоврядування необхід­ну інформацію з питань, що належать до їх компетенції; на повагу особистої гідності, справедливе й шанобливе став­лення до себе з боку керівників, співробітників і громадян; вимагати затвердження керівником чітко визначеного об­сягу службових повноважень за посадою службовця; на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи; безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосу­ються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення; на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінно­го виконання своїх службових обов’язків, участь у конкур­сах на заміщення посад більш високої категорії; вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри; на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці; на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу; захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.

Відповідно до прав, державний службовець має обов’язки. Основні обов’язки державних службовців: до­держання Конституції України та інших актів законодав­ства України; забезпечення ефективної роботи та вико­нання завдань державних органів відповідно до їх компе­тенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов’язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вка­зівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час ви­конання обов’язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розго­лошенню; постійне вдосконалення організації своєї робо­ти і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне вико­нання своїх службових обов’язків, ініціатива і творчість у роботі.

Правовий статус Президента України, Голови Верховної Ради України і його заступників, голів постійних комісій Верховної Ради України та їх заступників, народних депута­тів України, Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Мі­ністрів України, Голови та членів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, Генерального прокурора України та його заступників регулюється Консти­туцією та спеціальними законами України.

Регулювання правового становища державних службов­ців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дип­ломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до законів України.

Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які:

а) визнані у встановленому порядку недієздатними;

б) мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

в) у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;

г) в інших випадках, встановлених законами України.

До державного службовця за невиконання чи неналежне виконання служ­бових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушен­ня обмежень, пов’язаних із проходженням державної служ­би, а також за вчинок, що порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, у якому він працює, застосовуються дисциплінарні стягнення.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбаче­них чинним законодавством про працю України, можуть за­стосовуватися ще такі заходи дисциплінарного впливу, як:

- попередження про неповну службову відповідність;

- затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу чи у призначенні на вищу посаду.

 

 


Читайте також:

  1. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
  2. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  3. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  4. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  5. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  6. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
  7. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
  8. Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян
  9. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
  10. Аксіологічний статус релігії
  11. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.
  12. Аргументи на користь і проти державного регулювання аграрної сфери




Переглядів: 2314

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Адміністративне правопорушення, його ознаки та склад

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.