Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Судова система.

Правосуддя — особлива функція державної влади, що здійснюється через розгляд і вирішення в судових засіданнях цивільних справ зі спорів, стосовних до прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань та кримінальних справ і застосування встановлених законом карних заходів щодо осіб, винних у вчиненні злочину, або виправдання невинних. Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному громадянинові гарантується право на захист у суді його порушених прав і свобод.

Правосуддя в Україні регулюється статтями 124— 131 Конституції України, законодавством про судо­устрій, конституційне, цивільне, кримінальне та ар­бітражне судочинство.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суди відповідно до ст. б Конституції України є самостійною гілкою влади і діють незалежно від законодавчої та виконавчої влади. Делегування функ­цій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. юрисдикція судів поширюється на всі правовід­носини, що виникають у державі. Завданнями правосуддя є:

• всебічне зміцнення законності й правопорядку;

• запобігання злочинам та іншим правопорушенням;

• охорона від будь-яких посягань закріплених у Кон­ституції України суспільного ладу, його політичної та економічної систем, соціально-економічних, по­літичних та особистих прав і свобод громадян, про­голошених і гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів підприємств, і установ, організацій, громадських об'єднань;

• виховання громадян у дусі точного й неухильного виконання Конституції та законів України, додер­жання дисципліни праці, чесного ставлення до дер­жавного і громадського обов'язку, поваги до прав, ', честі й гідності громадян;

• виправлення й перевиховання осіб, які порушили закон. До основних ознак правосуддя слід віднести:

1) здійснення правосуддя спеціальними державни­ми — органами судами (суддями), які у своїй діяльності є незалежними і підкоряються тільки законові;

2) розгляд будь-яких справ у судах із дотриманням особливого порядку, регламентованого процесуаль­ним законом, — порядку судочинства;

3) загальнообов'язковість будь-яких судових рішенці у справах, що проголошуються ім'ям України і мають силу закону.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Система су­дів загальної юрисдикції в Україні будується за прин­ципами територіальності й спеціалізації. Найвищих судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими орга­нами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допус­кається.

Систему загальних судів нашої держави згідно з За­коном України "Про судоустрій України " від 5 червня 1991 р. складають Верховний Суд України, Верхов­ний суд Автономної Республіки Крим, обласні. Київ­ський та Севастопольський міські суди, міжобласний суд, міжрайонні (окружні), районні (міські) суди та військові суди регіонів, Військово-Морських Сил і гарнізонів.

Судочинство провадиться суддею одноособове, ко­легією суддів чи судом присяжних.

Правосуддя здійснюють професійні судді. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Незалежність і недоторканність суддів гарантують­ся Конституцією та законами України. Вплив на суд­дів у будь-який спосіб забороняється. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Судді обіймають посади безстроково, крім суд­дів Конституційного Суду України та суддів, призна­чуваних на посаду судді вперше.

Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Судочинство в Україні ве­деться державною мовою. Застосування інших мов здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.

Судові рішення, що набули законної сили, - обов'язкові до виконання на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів про­куратури, слідства, дізнання визначає процесуальний закон.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є:

- законність;

- рівність усіх учасників судового процесу перед законом і су­дом;

- забезпечення доведеності вини;

- змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх до­казів і у доведенні перед судом їх переконливості;

- підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

- забезпечення звинувачуваному права на захист;

- гласність судового процесу, його повне фіксування техніч­ними засобами;

- забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішен­ня суду, крім випадків, встановлених законом;

- обов'язковість рішень суду.

Законом України „Про судоустрій України" передбачені й інші засади судочинства такі як: здійснення правосуддя виключно су­дами, мова судочинства, колегіальний і одноособовий розгляд су­дової справи, самостійність судів і незалежність суддів та інші.

Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та, у виз­начених законом випадках, народні засідателі та присяжні. Розгляд справ у апеляційному та касаційному порядку здійснюють лише професійні судці. На посаду судді може бути рекомендований ква­ліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший 25 років, який має вишу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше трьох років, проживає в Україні не менше 10 років і володіє державною мовою. На посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендований громадянин України не молодший ЗО років, котрий проживає в Україні не менше 10 років, володіє дер­жавною мовою, має вишу освіту в галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менше 5 років. Перше призначення на посаду професійного судді терміном на 5 років здійснює Прези­дент України. Всіх інших суддів обирає безстрокове Верховна Рада України, в порядку, встановленому законом. Судді військових судів перебувають на військовій службі й належать до штатної чисель­ності Збройних Сил України.

Народними засідателями є громадяни України, які вирішу­ють у складі суду справи разом із професійними суддями, забезпе­чуючи, згідно з Конституцією України, безпосередню участь наро­ду в здійсненні правосуддя. Список народних засідателів затверд­жує відповідна місцева рада за поданням голови місцевого суду. Список народних засідателів місцевого військового суду за подан­ням голови цього суду затверджує начальник відповідного гарні­зону.

Присяжними визначаються громадяни України, які у випад­ках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи безпосередню участь наро­ду в здійсненні правосуддя. Суд присяжних утворюється для розг­ляду в першій інстанції судових справ, визначених законом. Спи­сок присяжних затверджує відповідна рада своїм рішенням на чо­тири роки і переглядається кожних два роки.

Судова система України. Діяльність судів України регламен­тує положення Розділу VIII Конституції України, Закон України «Про судоустрій України», Закон України «Про Конституційний Суд України», Закон України «Про статус суддів», Закон України „Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професій­ного судді Верховною Радою України", Цивільно-процесуальний, Кримінально-процесуальний кодекси України, інші нормативно-правові акти.

У ст. 124 Конституції України визначається, що судова систе­ма України поділяється на дві гілки - суд конституційної юрис­дикції та суди загальної юрисдикції. Єдиним судовим органом кон­ституційної юрисдикції є Конституційний Суд України. Як зазна­чає ст. 125 Конституції, судова система України будується за прин­ципом територіальності та спеціалізації. Найвищим судовим орга­ном у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд Украї­ни, а вищими судовими органами спеціалізованих судів - відповідні вищі суди.

Правові засади організації судової влади та здійснення право­суддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів та інші питання су­доустрою детально визначено в Законі України «Про судоустрій» від 7 лютого 2002 р. № 3018-ПІ (набув чинності з 1 червня 2002 p.).

Систему судів загальної юрисдикції становлять місцеві суди; апеляційні суди; Апеляційний суд України; виші спеціалізовані суди; Верховний Суд України.

У системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціальні суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди на­лежать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України, інших військових формуваннях. Спеціальними су­дами є господарський, адміністративний та інші суди, визначені як спеціалізовані. У судах різних судових юрисдикцій може запро­ваджуватись спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ цієї юрисдикції.

Статус місцевих судів. Місцевими загальними судами є ра­йонні, районні в містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцевими господарськими судами є господарські суди АРК, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами - окружні суди, що утворю­ються відповідно до указу Президента України.

Повноваження місцевого суду:

- як суд першої інстанції розглядає справи, віднесені проце­суальним законом до його підсудності;

- розглядає кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні порушення;

- місцеві господарські суди розглядають справи, що виника­ють з господарських правовідносин;

- місцеві адміністративні суди розглядають справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ у сфері військового управління, які розглядають військові суди.

Статус апеляційних судів. У системі судів загальної юрис­дикції діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди. Апеляцій­ними загальними судами є: апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АРК, військові апеляційні суди регіонів й апеляційний суд ВМС України, а також Апеляційний суд України. Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди й апеляційні адміністративні суди. Відповідно до Указу Президента України від 11 липня 2001 р. «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі госпо­дарських судів України» діють Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, Севастопольський, Харківсь­кий апеляційні господарські суди. В складі загального апеляційно­го суду утворюється судова палата у цивільних справах і судова палата у кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеля­ційного суду можуть утворюватись судові палати з розгляду окре­мих категорій справ за встановленою спеціалізацією.

Апеляційний суд України діє у складі судової палати з цивіль­них справ, судової палати з кримінальних справ, військової судо­вої палати.

Апеляційні суди мають повноваження:

- розглядати справи в апеляційному порядку;

- розглядати в першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційно-господарських судів);

- вести й аналізувати судову статистику, вивчати та узагаль­нювати судову практику;

- надавати методичну допомогу в застосуванні законодавства місцевим судам тощо.

Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у за­гальних апеляційних судах (окрім Апеляційного суду України) діють суди присяжних.

Статус вищих спеціалізованих судів. Вищими судовими орга­нами спеціалізованих судів є: Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди. У вищому спеціалізованому суді можуть ут­ворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах спеціальної судової юрисдикції. В ньому діє президія суду для вирішення загальних питань діяль­ності відповідних спеціалізованих судів та пленум суду. Пленум діє у складі всіх суддів даного суду та голів апеляційних спеціалі­зованих судів. Вищі спеціалізовані суди знаходяться у м. Києві. Справи у вищому спеціалізованому суді розглядаються колегіаль­не.

Повноваження вищого спеціалізованого суду:

- розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції;

- веде й аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює су­дову практику;

- дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства тощо.

Статус Верховного Суду України. Найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції - Верховний Суд України, покликаний забезпечувати однакове застосування законодавства всіма судами загальної юрисдикції. До його повноважень нале­жить'.

- розглядати у касаційному порядку рішення загальних судів; переглядати в порядку повторної касації справи, розглянуті інши­ми судами в касаційному порядку; у передбачених законом випад­ках розглядати справи, пов'язані з винятковими обставинами;

- роз'яснювати судам застосування законодавства; при необ­хідності - визнавати нечинними роз'яснення Пленуму вищого спе­ціалізованого суду;

- давати висновок про наявність чи відсутність у діяннях Пре­зидента України ознак державної зради або іншого злочину; надавати за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України повноважень за станом здоров'я;

- здійснювати інші повноваження, передбачені законом.

У складі Верховного Суду України діють: Судова палата з ци­вільних справ; Судова палата з кримінальних справ; Судова пала­та з господарських справ; Судова палата з адміністративних справ; Військова судова колегія.

У Верховному Суді України діє Президія та Пленум, склад і порядок діяльності яких визначає закон. Голову Верховного Суду обирає Пленум Верховного Суду України більшістю голосів термі­ном на 5 років таємним голосуванням. Він не може бути обраний на цю посаду більш ніж на два терміни поспіль.

Судові палати Верховного Суду України здійснюють судочин­ство у справах, що належать до їх відання.

Суддівське самоврядування. Для розв'язання питань внутрі­шньої діяльності судів існує суддівське самоврядування, тобто са­мостійне колективне рішення зазначених питань професійними суд­дями. Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України, ради суддів та їх виконавчі органи. Найвищим органом суддівського самовря­дування вважається з'їзд суддів України.

Завдання органів суддівського самоврядування такі:

- забезпечувати організаційну єдність функціонування органів судової влади;

- зміцнювати незалежність судів, захищати від втручання в їх діяльність;

- погоджувати на призначення суддів судів загальної юрис­дикції, призначати суддів Конституційного Суду України та судців до складу Вищої ради юстиції;

- здійснювати контроль за діяльністю судів та інших структур у системі судової влади.

Державна судова адміністрація. Центральним органом ви­конавчої влади, що організаційно забезпечує діяльність судів за­гальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової сис­теми, є Державна судова адміністрація, яка:

- забезпечує належні умови діяльності судів, кваліфікаційної комісії суддів, органів суддівського самоврядування, Академії суддів України;

- вивчає кадрові питання апарату судів;

- організовує роботи ведення судової статистики, діловодства й архіву;

- здійснює матеріальні та соціальні забезпечення суддів і пра­цівників апарату судів;

- організовує діяльність служби судових розпорядників;

- здійснює інші повноваження, визначені законом.

У кожному суді діє служба судових розпорядників, покликаних забезпечувати додержання особами, котрі працюють у суді, вста­новлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні. Судових розпорядників призначає на посаду і звільняє голова відповідного суду.

Статус Конституційного Суду України. Відповідно до Кон­ституції України єдиним органом конституційної юрисдикції є Кон­ституційний Суд України (КСУ). Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Ос­новного Закону держави на всій території України.

До його повноважень належить.

- розв'язання питань про відповідність законів та інших пра­вових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабіне­ту Міністрів України, Верховної Ради АРК Конституції України;

- дає висновки про відповідність Конституції чинних міжна­родних договорів України або тих міжнародних договорів, які вно­сяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'яз­ковість;

- за зверненням Верховної Ради України дає висновок щодо дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

- офіційне тлумачення Конституції України та законів Украї­ни.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів, по шість з яких призначають Президент України, Верховна Рада України, з'їзд суддів України. Суддя КСУ призначається на 9 років без пра­ва бути призначеним на повторний термін. Суддею КСУ може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40 років, має вишу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше ніж 10 років, проживає в Україні впродовж останніх 20 років і володіє державною мовою. Голову КСУ обирають на спеціальному пле­нарному засіданні КСУ зі складу суддів КСУ таємним голосуван­ням лише на один трирічний термін.

Формами звернення до Конституційного Суду є конституцій­не подання та конституційні звернення. Звертатися до КСУ мо­жуть фізичні та юридичні особи, а також Президент України, Вер­ховна Рада України, її депутати, Верховний Суд України тощо.

 

 


Читайте також:

  1. Агроценоз як система.
  2. Банківська система.
  3. Бюджет і бюджетна система.
  4. Бюджет і бюджетна система.
  5. Бюджетний устрій та бюджетна система.
  6. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
  7. Виборча система.
  8. Виховна справа як система.
  9. Гіпотоламо-гіпофізарна система. Роль ліберинів і статинів.
  10. Горизонтальна маркетингова система.
  11. Дихальна система.
  12. Еволюція світової валютної системи. Паризька валютна система. Генуезька валютна система. Бреттон-Вудська валютна система. Ямайська валютна система. Європейська валютна система.




Переглядів: 731

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Органи юстиції. | Історія держави і права США в ХХ ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.028 сек.