Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Гіпотоламо-гіпофізарна система. Роль ліберинів і статинів.

ВИСНОВОК

до другого питання:

Таким чином, дія гормону на клітину реалізується шляхом взаємодії з рецептором. Рецептори можуть бути розташовані як на мембрані, так і в середині клітини. Ті гормони, що погано проникають через мембрану, фіксуються на ній зовні. У такому разі їх вплив на функціональний стан клітин здійснюється за допомогою посередників. Ті гормони, що легко проникають в клітину, мають здатність впливати на внутрішньоклітинні структури, діють на процеси транскрипції, змінюючи активність синтезу клітинних білків.

Функціональна класифікація гормонів (рис.3):

1) ефекторні гормони – гормони, які впливають безпосередньо на орган-мішень;

2) тропні гормони – гормони, основною функцією яких є регуляція синтезу і виділення ефекторних гормонів. Виділяються аденогіпофізом;

3) рилізинг-гормони – гормони, регулюючі синтез і виділення гормонів аденогіпофіза, переважно тропних. Виділяються нервовими клітинами гіпоталамуса.

 

 

Рисунок 3 – Функціональна класифікація гормонів

 

Регулювання діяльності залоз внутрішньої секреції здійснюється нервовими і гуморальними факторами. Нейроендокринні зони гіпоталамусу, епіфіз, мозкова речовина наднирників та інші дільниці хромафінної тканини регулюються безпосередньо нервовими механізмами. У більшості випадків нервові волокна, що підходять до залоз внутрішньої секреції, регулюють не секреторні клітини, а тонус кровоносних судин, від яких залежить кровопостачання і функціональна активність залоз. Основну роль у фізіологічних механізмах регуляції грають нейрогормональні і гормональні механізми, а також прямі впливу на ендокринні залози тих речовин, концентрацію яких регулює даний гормон.

Регулюючий вплив ЦНС на діяльність ендокринних залоз здійснюється через гіпоталамус. Гіпоталамус отримує по аферентні шляхах мозку сигнали із зовнішнього і внутрішнього середовища. Нейросекреторні клітини гіпоталамуса трансформують аферентні нервові стимули в гуморальні фактори, продукуючи рилізинг-гормони. Рилізинг-гормони вибірково регулюють функції клітин аденогіпофіза. Серед рилізинг-гормонів розрізняють ліберіни – стимулятори синтезу і виділення гормонів аденогіпофіза і статини – інгібітори секреції. Вони носять назву відповідних тропних гормонів: тиреоліберін, кортіколіберін, соматоліберін і т.д. У свою чергу, тропні гормони аденогіпофіза регулюють активність ряду інших периферичних залоз внутрішньої секреції (кора наднирників, щитовидна залоза, гонади). Це так звані прямі спадні регулюючі зв'язки. Крім них всередині зазначених систем існують і зворотні висхідні саморегулюючі зв'язку. Зворотні зв'язки можуть виходити як від периферичної залози, так і від гіпофіза. За спрямованістю фізіологічної дії зворотні зв'язки можуть бути негативними і позитивними. Негативні зв'язки самообмежуюють роботу системи. Позитивні зв'язку самозапускають її. Так, низькі концентрації тироксину через кров посилюють вироблення тиреотропного гормону гіпофізом і тиреоліберіну – гіпоталамусом. Гіпоталамус значно більш чутливий, ніж гіпофіз до гормональних сигналів, що надходять від периферичних ендокринних залоз. Завдяки механізму зворотного зв'язку встановлюється рівновага в синтезі гормонів, що реагує на зниження або підвищення концентрації гормонів залоз внутрішньої секреції. Деякі залози внутрішньої секреції, такі як підшлункова залоза, близькощитовидні залози, не знаходяться під впливом гормонів гіпофізу. Діяльність цих залоз залежить від концентрації тих речовин, рівень яких регулюється цими гормонами. Так, рівень паратгормону паращитовидних залоз і кальцитоніну щитовидної залози визначається концентрацією іонів кальцію в крові. Глюкоза регулює продукцію інсуліну і глюкагону підшлунковою залозою. Крім того, функціонування цих залоз здійснюється за рахунок впливу рівня гормонів-антагоністів.

 


Читайте також:

  1. Агроценоз як система.
  2. Банківська система.
  3. Бюджет і бюджетна система.
  4. Бюджет і бюджетна система.
  5. Бюджетний устрій та бюджетна система.
  6. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
  7. Виборча система.
  8. Виховна справа як система.
  9. Горизонтальна маркетингова система.
  10. Дихальна система.
  11. Еволюція світової валютної системи. Паризька валютна система. Генуезька валютна система. Бреттон-Вудська валютна система. Ямайська валютна система. Європейська валютна система.




Переглядів: 3119

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні види та механізми дії гормонів. | Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.