Суспільне виробництво завжди передбачає функціонування двох факторів: особистого й речового. Особистий фактор виробництва представляють трудові колективи, люди зайняті суспільне корисною працею в галузях матеріального і нематеріального виробництва.
У процесі трудової діяльності людина перетворює дані природою предмети відповідно до своїх потреб. Однак цей процес не слід розуміти однобічно.
Науково-технічний прогрес підвищує роль людини в суспільному виробництві і збільшує виробничі можливості кожного хто зайнятий у цьому виробництві.
З розвитком технічного прогресу відносно менша кількість працівників використовує дедалі більшу масу засобів виробництва. Наслідком даного процесу стає вивільнення трудових ресурсів. Це свідчить про необхідність глибокого аналізу тенденцій технічної будови засобів з метою недопущення збільшення кількості безробітних.
У продуктивних силах завжди існують певні пропорції, в яких поєднуються фактори виробництва. З технічного боку, характер їхньої взаємодії виражається через технічну будову виробництва. Вона показує в натуральному вигляді, скільки засобів виробництва приводить в рух один працівник. Цей показник виражається кількістю машин, потужністю двигунів, обсягом сировини і матеріалів, що припадають на одного працівника. Отже в загальному цей показник показує, відображає виробничу можливість кожного окремо взятого працівника.
В) Продукт виробництва
Розкриваючи основу життя людського суспільства, невід’ємною складовою є виробництво. Закономірності функціонуваннясуспільного виробництва. Що під цим розуміємо?
Суспільне виробництво — це сукупність індивідуальних виробництв ( підприємств, фірм ) в їхньому взаємозв'язку, взаємодії, взаємозумовленості та взаємозалежності.
Суспільне виробництво структурно неоднорідне. Воно включає в себе два види ( сфери ) виробництв: матеріальне та нематеріальне виробництво.
Кожна з названих сфер суспільного виробництва об’єднує багато найрізноманітніших галузей суспільно-економічної системи.