Враховуючи особливості руху необоротних активів, доступність та достовірність джерел інформації найбільш раціональними, на наш погляд, є напрямки проведення структурно - динамічного аналізу та аналізу коефіцієнтів.
Аналіз необоротних активів підприємства має свої особливості, зокрема:
- структурно – динамічний аналіз передбачає вивчення динаміки структурного складу активів, співставлення результатів для встановлення їх оптимальних співвідношень з основними показниками господарської діяльності відповідного періоду;
- параметричний аналіз доцільно проводити за даними основних форм фінансової звітності.
Завданнями аналізу необоротних активів є:
- аналіз складу та структури необоротних активів;
- аналіз надходження та вибуття необоротних активів;
- аналіз забезпеченості необоротними активами;
- аналіз ефективності використання необоротних активів.
Інформаційною базою для аналізу необоротних активів є первинна документація руху необоротних активів, зведена інформація в відомостях, регістрах, журналах-ордерах, основні форми фінансової звітності підприємства.
Показники наявності та використання необоротних активів наводяться в таких формах фінансової звітності, як Ф№1 «Баланс», Ф№2 «Звіт про фінансові результати», Ф№5 «Примітки».
Методику визнання необоротних активів в Ф№1 «Баланс» наведено в табл. 3.1 додатка 3.
Структурно-динамічний аналіз необоротних активів досліджує абсолютні зміни їх фактичних значень та питомої ваги в розрізі окремих груп. Оптимальна структура повинна відповідати періоду, в якому підприємство досягло оптимальних фінансових результатів.
Приклад структурно – динамічного аналізу необоротних активів наведено в табл. 6.1.