• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Показники оцінки ліквідності та платоспроможності

Показники фінансової стійкості наведено в таблиці 5.15 додатка 5.

В міжнародній практиці господарюючий суб’єкт для аналізу своєї діяльності використовує комплексну систему показників господарської діяльності (ПГД). Всі елементи ПГД тісно пов’язані одне з одним і поділяються на дві основні групи:

- оціночні показники (прибуток, товарооборот, чистий дохід тощо);

- показники витрат діяльності (витрати на оплату праці, амортизацію, матеріально-енергетичні ресурси тощо).

Поряд з цим, для потреб планування використовують показники якості наданих послуг, реалізованої продукції, рівня обслуговування споживачів, показники підготовки та перепідготовки кадрів та ін. [34, с.140].

Міжнародна практика фінансового аналізу результатів діяльності юридичних осіб належну увагу приділяє показнику ліквідності як в широкому, так і в більш вузькому значенні. Перший з цих підходів до визначення ліквідності передбачає аналіз здатності підприємства виконати всі без винятку зобов’язання, взяті на себе, які випливають з його статуту та інших засновницьких документів. Другий підхід (найпоширеніший, вважається багатьма авторами єдино правильним підходом) трактує ліквідність лише як здатність розрахуватись за своїми поточними фінансовими зобов’язаннями шляхом перетворення активів на гроші. Щодо формульного розрахунку, то досить цікавим показником для підприємств є здатність розрахуватись за своїми поточними зобов’язаннями перед усіма кредиторами наявними ліквідними оборотними активами (коефіцієнт поточної активності) [35, с.369 ]:

, (8.7)

де - коефіцієнт поточної ліквідності;

- загальна сума капіталу, вкладеного в оборотні фонди та фонди обігу;

- капітал, вкладений у витрати майбутніх періодів;

- капітал, вкладений у неліквідні оборотні активи;

- короткотерміновий позиковий капітал, поточні зобов’язання.

В міжнародній практиці досить широко використовується коефіцієнт поточної ліквідності Кп (Current Ratio), що показує, наскільки донор (кредитор) застрахований від втрат внаслідок недотримання умов фінансування [96, с.67].

(8.8)

де Ок – оборотний капітал (поточні активи);

Зк – короткотермінові зобов’язання.

Вважається, чим більший цей коефіцієнт, тим надійніше положення підприємства. Однак, занадто високе його значення може свідчити про нераціональне управління: неповне використання грошових коштів, необґрунтовано великі залишки матеріальних запасів, невірну кредитну політику тощо. На практиці вважається, що коефіцієнт покриття 2:1 для більшості підприємств близький до нормального.

Заслуговує на увагу коефіцієнт негайної ліквідності Кн. (Acid Test), в чисельнику якого стоять виключно високоліквідні активи:

, (8.9)

де С – грошові кошти підприємства;

Р – високоліквідні цінні папери;

D- поточна дебіторська заборгованість;

Kk – поточна кредиторська заборгованість.

Ключова ідея цього показника в тому, щоб оцінити вірогідність короткотермінових зобов’язань на випадок серйозних фінансових труднощів, виходячи з припущення, що товарно-матеріальні запаси не являють собою ніякої цінності.

Належна увага в міжнародній практиці аналізу приділяється розробці фінансової політики суб’єкта господарювання, взаємозв’язку фінансової стратегії та тактики. Зокрема, в Методичних рекомендаціях по розробці фінансової політики підприємств Мінекономіки Росії стратегічними завданнями розробки фінансової політики визначено:

оптимізацію структури капіталу;

досягнення прозорості фінансово-економічного стану для учасників, інвесторів, кредиторів;

забезпечення інвестиційної привабливості;

створення ефективного механізму управління підприємством;

використання ринкових механізмів залучення фінансових ресурсів. Заходами в рамках виконання перелічених завдань є: проведення ринкової оцінки активів, розробка програм по скороченню кредиторської заборгованості та негрошових розрахунків, проведення аналізу фінансового стану, проведення інвентаризації майна та здійснення оптимальної реструктуризації майнових активів.

Міжнародна практика управлінської політики з метою оптимізації фінансового стану передбачає першочергове проведення наступних заходів:

вибір оптимальної облікової політики (в питаннях амортизації необоротних активів, списання запасів, нарахування резервів сумнівних та безнадійних боргів та ін.);

розрахунок потреби в ресурсах;

управління оборотними активами, кредиторською заборгованістю з метою контролю черговості термінів фінансування активів (для цього обираються існуючі в практиці способи – хеджування, фінансування за визначеними першочерговими термінами);

розробку довготермінової стратегії у вигляді бізнес – плану, передбачивши в ньому аналіз споживчого ринку, маркетингові дослідження на 3-5 років, розділи виробничо-технологічної, інноваційної та кадрової політики тощо [38, с.231].

Питання для контролю

1. З чого складається дохід від операційної діяльності?

2. Які доходи вважають фінансовими, іншими доходами та результатами надзвичайних подій?

3. Наведіть умови визнання доходу від операційної діяльності.

4. Що являє собою пасивний доход?

5. Які витрати вважаються витратами звітного періоду?

6. Перерахуйте види витрат операційної діяльності.

7. Який порядок реформації фінансових результатів?

8. За допомогою яких критеріїв можна оцінити фінансову стійкість підприємства?

9. Опишіть чотири типи фінансової стійкості відповідно до забезпеченості запасів варіантами фінансування.

10. Які ви знаєте відносні показники фінансової стійкості?

11. Що необхідно забезпечити за результатами аналізу фінансової стійкості?

12. Охарактеризуйте сутність фінансової рівноваги.

13. Назвіть складові системи показників, що використовуються господарюючим суб’єктом у міжнародній практиці для аналізу діяльності.

14. Як у міжнародній практиці визначається коефіцієнт поточної активності підприємства?

15. Перелічіть заходи для оптимізації фінансового стану, які передбачає міжнародна практика управлінської політики.

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. Абсолютні показники фінансової стійкості
3. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
5. Адекватним фізичним критерієм оцінки її впливу на організм люди1
6. Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
7. Аналіз відхилень — основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
8. Аналіз ліквідності балансу
9. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства.
10. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства
11. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства.
12. Аналіз методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності фірми

Переглядів: 826