• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 5. Кооперативне самоврядування.

ЛЕКЦІЯ 5.

План.

1. Особливості організації та цілі споживчої кооперації.

2. Організаційна побудова та організаційні форми управління споживчої кооперації України.

3. Громадське самоврядування в споживчій кооперації.

4. Органи управління і контролю, функції, завдання, права, відповідальність.

Література: 1; 2; 4; 14; 23; 24.

Питання 1. Особливості організації та цілі споживчої кооперації.

Як визначено в Законі України «Про споживчу кооперацію» в розділі 1 ст.1 «Споживча кооперація в Україні – це добровільне об’єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі».

Діяльність споживчої кооперації будується на принципах добровільності членства, демократизму, соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва, вільного господарського функціонування на основі ринкових відносин.

Споживча кооперація незалежна у своїй діяльності від органів державного управління, політичних та інших громадських організацій. Забороняється будь-яке втручання, що може обмежувати права споживчої кооперації або перешкоджати їх здійсненню, якщо це не передбачено законом.

Відносини, пов’язані із створенням і діяльністю споживчої кооперації, регулюються Законом України «Про споживчу кооперацію» та іншими законодавчими актами України.

Споживча кооперація – це система споживчих товариств і спілок, що функціонують на певній території. Споживча кооперація України – система всеукраїнського масштабу, Центральною спілкою якої є Укоопспілка.

Споживчі товариства та їх спілки самостійно розробляють програми економічного і соціального розвитку, розглядають і затверджують їх на загальних зборах (зборах уповноважених), конференціях, з’їздах, радах. Вони мають повну господарську самостійність, покривають свої витрати за рахунок доходів від своєї господарської діяльності та забезпечують збереження власності споживчої кооперації.

Споживчі товариства та їх спілки виходячи з статутних вимог, мають право:

• створювати (реорганізовувати, ліквідовувати) для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, установи, організації, біржі, комерційні банки, фінансово-розрахункові центри, страхові товариства та інші об'єкти, діяльність яких не суперечить законам України;

• вступати як засновники або учасники до господарських товариств, спільних підприємств, асоціацій та інших об’єднань для розв'язання господарських і соціальних завдань;

• придбавати майно державних підприємств та підприємств, створених на інших формах власності, а також інше майно і майнові права;

• одержувати у встановленому порядку земельні ділянки у користування.

Організації та підприємства споживчої кооперації формують товарні та матеріально-технічні ресурси за рахунок закупівель на договірних засадах у підприємств (виробників), в оптовій торгівлі, на біржах, аукціонах, шляхом заготівель сільськогосподарської продукції і сировини у громадян, фермерських господарств, колективних сільськогосподарських підприємств, радгоспів, виробництва товарів на власних підприємствах та з інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Забезпечення споживчої кооперації централізовано розподіляючими ресурсами здійснюється в тому ж порядку, що і забезпечення підприємств агропромислового комплексу України.

Доходи споживчих товариств та їх спілок формуються за рахунок коштів, одержуваних в результаті господарської діяльності, продажу цінних паперів та інших надходжень.

Після платежів у бюджет та інших обов’язкових відрахувань прибуток розподіляється загальними зборами членів споживчого товариства (зборами уповноважених) та радами відповідних спілок згідно з їх статутами.

Споживчі товариства, спілки та їх підприємства самостійно або на договірних засадах встановлюють вільні ціни і тарифи на продукцію виробничо-технічного призначення, сировину, сільгосппродукцію і товари народного споживання, що виробляються і закуповуються ними, надані послуги виходячи з попиту і пропозицій, за винятком продукції, товарів і послуг, на які передбачено державне регулювання цін і тарифів.

Споживчі товариства, спілки та їх підприємства мають право відкривати на свій вибір у будь-якій установі банку поточні та вкладні (депозитні) рахунки, вільно розпоряджатися коштами, що є на цих рахунках. Списання коштів з рахунків споживчих товариств, спілок та їх підприємств може провадитися тільки за їх згодою або за рішенням судових органів. Споживчі товариства, спілки та їх підприємства мають право одержувати в установах банків, у підприємств і організацій позички та несуть повну відповідальність за додержання кредитних договорів і розрахункової дисципліни.

Споживчі товариства та їх спілки сприяють забезпеченню зайнятості населення шляхом створення робочих місць, розширення мережі підприємств, застосування гнучкого режиму праці, організації професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, передусім тих, які є членами споживчих товариств.

Споживчі товариства, їх спілки та підпорядковані їм підприємства мають право наймати та звільняти працівників, у тому числі за контрактами, у випадках, передбачених законами України, самостійно встановлювати форми, системи і розміри оплати праці осіб, які працюють за наймом.

Споживчі товариства та їх спілки гарантують своїм працівникам оплату праці відповідно до професії, кваліфікації та особистого трудового внеску, належні умови праці, а також забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством України.

Дисциплінарні стягнення (включаючи звільнення з роботи) на осіб, які займають виборні платні посади в споживчому товаристві або спілці споживчих товариств та їх відсторонення від роботи застосовуються в порядку, передбаченому їх статутами та чинним законодавством.

Організації та підприємства споживчої кооперації забезпечують для працівників безпечні умови праці, у встановленому законодавством України порядку несуть відповідальність за шкоду, заподіяну здоров ю та працездатності працівників. Для охорони здоров'я і профілактики захворювань працівників у системі споживчої кооперації створюється мережа лікувально-профілактичних, санаторно-курортних та оздоровчих закладів.

Споживчі товариства та їх спілки ведуть облік результатів своєї діяльності, складають статистичну інформацію та адміністративні дані у порядку, встановленому законодавством, і несуть відповідальність за їх достовірність. Вимога іншої інформації, не встановленої законодавством, забороняється.

Ревізії фінансово-господарської діяльності споживчих товариств, спілок та підпорядкованих їм підприємств проводяться їх ревізійними комісіями (ревізорами) або контрольно-ревізійним апаратом відповідних спілок чи аудиторськими організаціями.

Таким чином, кооперативи задовольняють різноманітні потреби своїх членів, через що відрізняються функціями та організацією. В їх діяльності просліджується соціальна місія споживчої кооперації, яка полягає у забезпеченні членів споживчих товариств якісними товарами, побутовими, соціальними й культурними послугами, у наданні їм змоги уникати експлуатації торговельними посередниками, економити й таким чином ширше задовольняти свої споживчі потреби, а також у захисті своїх членів, працівників, клієнтів від порушень прав споживача.

Кооперацію слід розвивати так, щоб вона виконувала як слід свої господарсько – торговельні завдання, а разом з тим служила виховуючим культурним центром для України.

Кооперативний рух, що шириться блискавкою по всьому світі, ставить собі зовсім свідомо велику економічну мету.

Ціль кооперації є високоморальна, тому вся кооперативна робота опирається передусім на моральність.

Питання 2. Організаційна побудова та організаційні форми управління споживчої кооперації України.

Кооперація розвивається і функціонує як сукупність кооперативів та їх асоціацій, спілок, об’єднаних спільною метою і багатоступеневою залежністю. На жаль, українській кооперації сьогодні ознаки системи ще мало притаманні. Вона розвивається без належної взаємодії різних видів кооперації і координації їх розвитку. Для неї також характерна обмеженість різновидів кооперативів.

Найбільш чисельною поки що є споживча кооперація.

Вся ця вертикальна структура організаційно оформлена в межах Укоопспілки, яка є членом Міжнародного Кооперативного Альянсу.

Управління будь – якою соціально – економічною системою здійснюється шляхом застосування певної організаційної форми.

Під організаційною формою управління розуміють спосіб поєднання структурних частин організацій в єдине ціле, відповідно до її цілей, завдань та принципів функціонування.

Організаційні форми управління споживчої кооперації історично формувалися з моменту її виникнення як соціального явища, завжди знаходяться під впливом соціально – економічних процесів, що відбуваються у суспільстві, у якому вони функціонують.

Вплив зовнішнього середовища може змінювати організаційні форми існування і управління споживчої кооперації, не змінюючи її суті, яка визначається цілями і принципами діяльності споживчої кооперації.

Ієрархія організаційних форм управління споживчої кооперації України виглядає таким чином:

Первинною організаційною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство.

Згадаймо, що Ви знаєте про споживче товариство, як його створити?

Кожне споживче товариство необхідно розглядати в єдності громадської організації та господарського підприємства. Це відрізняє його від інших соціальних об’єднань.

До споживчого товариства добровільно вступають не лише окремі фізичні особи, а й колективи, які:

беруть участь в утворенні його колективної власності;

спільно і на рівних правах управляють ним;

несуть спільну матеріальну відповідальність за результати діяльності свого об’єднання;

користуються його послугами.

Споживчі товариства на добровільних засадах можуть об’єднуватися у місцеві спілки і в ЦССТ України, а також мають право вільного виходу з них.

Взаємовідносини між споживчими товариствами та спілками базуються на статутних нормах кожної ланки та системи договорів між ними щодо розподілу і делегування виробничо – господарських і управлінських функцій.

Пригадаємо, які функції здійснюють спілки споживчих товариств.

Згідно із Законом України «Про споживчу кооперацію», спілки споживчих товариств не мають права здійснювати розпорядчі функції щодо споживчих товариств, які вони об’єднують (ст.8).

o Таким чином система споживчої кооперації являє собою «м’яку» ієрархічну будову оскільки споживспілки всіх рівнів позбавлені права безпосередньо втручатися до господарської діяльності споживчих товариств та низових спілок споживчих товариств.

o Іншою особливістю споживчої кооперації є наявність на кожному рівні управління «паралельного» управління, що здійснюється органами громадсько – масового самоврядування, контролю та професійним апаратом управління.

Органи громадсько – масового самоврядування кожної ланки споживчої кооперації вирішують найважливіші питання діяльності споживспілки або споживчого товариства. Професійний апарат управління відносно самостійний при вирішенні оперативних питань господарської діяльності.

Роботою підприємств, що входять до складу споживчого товариства, споживспілок, керують особи на правах єдиноначальників.

Різноманітність організаційних форм діяльності підприємств споживчої кооперації дає можливість споживчим товариствам і споживспілкам обрати в кожному конкретному випадку ті з них, які є найбільш доцільними з економічної точки зору для системи споживчої кооперації та вигідні для обслуговуваного населення.

Питання 3. Громадське самоврядування в споживчій кооперації.

На сучасному етапі діяльності споживчої кооперації України одним з основних завдань є відродження споживчої кооперації на дійсно кооперативній основі, найбільш повне використання широких прав і можливостей для її розвитку, наданих Законом України «Про споживчу кооперацію».

Реалізація завдань і умов діяльності споживчої кооперації здійснюється на підставі громадського самоврядування. Під ним розуміється система участі пайовиків в управлінні і контролі за господарською та соціальною діяльністю підприємств і організацій споживчої кооперації.

Суттєвими завданнями кооперативних організацій є:

● поширення демократизму;

● підвищення ролі та значення органів громадсько – масового управління і контролю як найважливіших форм залучення широких верств пайовиків до управління усіма галузями діяльності споживчої кооперації.

Покращання стилю роботи виборних органів управління обумовлює активність і діловитість її членів як в середині самих органів, так і на місцях при безпосередньому спілкуванні їх з пайовиками та працівниками споживчої кооперації.

Громадське самоврядування в споживчій кооперації здійснюється не лише шляхом безпосередньої участі пайовиків в управлінні, а й опосередковано – через представників – пайовиків в органах управління і контролю споживчих товариств і споживспілок.

Безпосередня участь пайовиків в управлінні застосовується і реалізується:

Питання 4. Органи управління і контролю, функції, завдання, права, відповідальність.

Структура органів управління організацій споживчої кооперації в Україні включає різні органи управління і контролю в залежності від рівнів управління в споживчій кооперації.

Читайте також:

1. Видатки на утримання органів державного управління, органів місцевої влади та місцевого самоврядування.
2. Демократія і самоврядування.
3. Контроль та аудит фінансової діяльності місцевого самоврядування.
4. Місцеві бюджети – фінансова основа місцевого самоврядування.
5. Місцеві фінанси та фінанси місцевого самоврядування.
6. Назвіть терміни, які використовувались в різні роки й у різних країнах для позначення місцевого самоврядування.
7. Органи місцевого самоврядування.
8. Особливості організації служби документаційного забезпечення управління в органах державної влади та місцевого самоврядування.
9. Пит.5. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
10. Поняття громади. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
11. Поняття та склад фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування.
12. Правові засади місцевого самоврядування.

Переглядів: 1285