• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Як креативність пов’язана з навчанням та змінами?

Бажання працювати – настільки рідкісне, що воно має бути простимульоване.

Авраам Лінкольн

Для того, щоб зміни відбувалися успішно, прагнення до них повинне бути більшим за їхню собівартість. Це можна виразити наступною формулою:

Н + Б + П > С, (7.2)

де Н – рівень незадоволеності поточною ситуацією; Б – єдине бачення майбутньої ситуації; П – усвідомлення того, які перші кроки потрібно зробити; С – емоційна та матеріальна собівартість змін.

Складові лівої частини формули (7.2) пов’язані переважно з навчанням.

Якщо видозмінити формулу наступним чином: Н × Б × П > С, стане зрозуміло: до тих пір, поки значення будь-якого з елементів лівої частини рівняння буде залишатись рівним нулю, надіятись на будь-які зміни марна справа.

З формули (7.2) випливають деякі висновки:

1. Необхідно використовувати творчий підхід до підвищення рівня незадоволення фактичною ситуацією. Це і є функцією креативного лідерства.

2. Слід зробити так, щоб образ майбутнього став справді єдиним для всіх, істинно значущим і бажаним. Це вимагає використання творчих підходів до стратегічного мислення.

3. Потрібно підвищити рівень усвідомлення того, які першочергові кроки слід зробити для реалізації змін. Для цього потрібно надати працівникам узгоджені із стратегією управлінські повноваження.

4. Потрібно зменшити собівартість змін на їхньому початку. Цей творчий процес передбачає необхідність коучингу, фасилітації та інших подібних підходів, які допоможуть працівникам зрозуміти необхідність та актуальність змін.

Управління змінами представляє собою процес, який складається з трьох частин: розуміння змін, розробка стратегії змін і впровадження змін.

Розуміння змін

Як показує досвід, більшість працівників в організаціях не переймаються питаннями необхідності змін, віддаючи перевагу поточному стану справ, і скептично ставляться до пропонованих змін. За такої ситуації дії креативного лідера мають бути наступними:

1. Вивчити різні точки зору зацікавлених сторін, намагатись їх зрозуміти і по можливості звести до спільного знаменника.

2. «Виміряти» поточну ситуацію, щоб мати змогу в подальшому проводити порівняльний аналіз; визначити для цього найбільш значущі показники.

3. Встановити конкретні результати, до яких повинні привести зміни.

4. Виявляти, мобілізувати і всіляко підтримувати прихильників змін. Це ті самі працівники, які пізніше будуть допомагати в організації роботи по-новому.

5. Необхідно створити умови, за яких зміни стануть можливими, для чого потрібно добитися загального розуміння, в якому напрямі буде рухатись організація.

6. Постаратися зменшити або ліквідувати опір змінам. Цього можна досягти за допомогою різних методів – від консультацій, переконань до примушування – залежно від обставин.

7. Підтримувати постійний діалог із прихильниками різних поглядів за допомогою формальних і неформальних засобів комунікацій.

Розробка стратегії змін здійснюється

наступними етапами:

1. Визначити часові рамки: швидкість впровадження змін має залежати від стану розвитку бізнесу.

2. Проаналізувати вплив змін на всю систему в цілому. Зміни в одному підрозділі організації зазвичай впливають на інші.

3. Визначити основні переломні моменти: в процесі змін це допоможе простежити за їхнім ходом, зробить процес більш видимим і прозорим.

4. Створити умови, які будуть сприяти успішному управлінню невизначеністю.

5. Залучати працівників чи тиснути на них? Тактика тиску в процесі впровадження змін може спрацювати в короткостроковій перспективі, але при цьому вбити у працівників мотивацію. З іншого боку, підхід, що базується на розширенні повноважень, як правило, вимагає сильного лідера.

6. Зверху вниз, знизу доверху чи вбік? Часто процес змін включає елементи усіх трьох підходів. Наприклад, стратегічне бачення перемін може виходити від найвищого рівня управління, до процесу можуть залучати провідних фахівців, а рішення щодо реалізації стратегії – виходити знизу.

7. Необхідно підтримувати постійний діалог зі всіма зацікавленими сторонами. Часто недовіра до перемін виникає саме через відсутність будь-якої інформації про їхній перебіг.

Впровадження змін

Розробивши план впровадження змін, керівництво організації визначає основні шляхи і засоби їхньої реалізації. На цьому етапі потрібно пам’ятати деякі ключові моменти:

1. Знайти способи «розслабити» організацію, щоб у ній могли відбуватися трансформації. Це можуть бути дрібні символічні жести, які зачіпають кожного працівника і несуть потужний інформаційний заряд стосовно наступних перемін.

2. Мобілізувати зусилля! Через те що той, хто ретельно продумав і спланував процес змін, не завжди володіє достатньою енергією для їхньої реалізації. Необхідно активізувати прихильників змін та організувати збори для підтримки їхнього мотивування за відданість справі.

3. Вирішувати проблеми у міру їхнього виникнення, особливо коли зміни почнуть реалізовуватись.

4. «Вимірювати» ситуацію в процесі її перебігу, щоб мати можливість коригувати її за допомогою управлінських рішень.

5. Винагороджувати позитивні приклади практичної реалізації змін.

6. Важливо заволодіти розумом і серцем тих, кого найбільше зачіпають зміни.

7. В процесі реалізації змін дати людям змогу побачити, почути та відчути переваги від них.

Результати аналізу різних творчих методів і прийомів для вирішення проблеми неефективного обміну інформацією зведено в таблицю 7.3.

Таблиця 7.3

Шляхи вирішення проблем неефективного обміну інформацією

Запитання для повторення та обговорення

1. Розкрити зміст психологічної системи «керівник-підлеглий».

2. Що спільного і відмінного між «соціальними сподіваннями» та «соціальними очікуваннями» для менеджера і для підлеглого?

3. У чому суть таких понять, як «бар’єр надмірної довіри» і «бар’єр нерозуміння»?

4. Експресивність у спілкуванні – головна якість менеджера.

5. Навести порівняльну характеристику таких понять, як «лідерство», «вплив», «влада».

6. Креативний лідер – це …

7. Роль та місце лідера у креативній організації.

8. Творчість і гармонійний розвиток менеджера.

9. Яка роль «лідера процесу» і «менеджера концепцій» у розвитку творчого потенціалу в організації?

10. Дати коротку характеристику типовим реакціям людей на зміни в організації.

11. Охарактеризувати три рівні навчання.

12. Етап управління змінами – «розуміння змін» – включає необхідні дії креативного лідера …

13. Креативний лідер при розробці стратегії змін повинен виконати наступні дії …

14. Впровадження змін для креативного лідера означає …

15. Розкрити суть і зміст ефективного лідерства в сучасному

бізнес-середовищі.

16. Що спільного та відмінного між тренінгом і коучингом?

Читайте також:

1. Багатокрокове прогнозування з перенавчанням нейромережі на кожному кроці прогнозу
2. Види організаційних структур і креативність
3. Встановлення іншої тривалості відпусток в зв’язку з навчанням.
4. Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням.
5. Документація пов’язана з переливанням гемотрансфузійних рідин.
6. Зайнятість – це ді-сть громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.
7. Зайнятість – це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що , як правило, приносить дохід у грошовій формі.
8. Інша група заходів примусового характеру, пов’язана з триманням громадян у місцях тримання затриманих органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та попереднього ув’язнення.
9. КРЕАТИВНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ-СЛОВЕСНИКІВ
10. КРЕАТИВНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ-СЛОВЕСНИКІВ
11. Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням.
12. Правда про креативність

Переглядів: 586