Співвідношення економіки та політичної економіки.

Тенденції до зростання ролі ідей у політичному процесі

Місце й роль партій і виборів у прийнятті політичних рішень.

Особливості поведінки людей в економічній та політичній сферах.

Дія ринкових принципів у політичній сфері.

Співвідношення економіки та політичної економіки.

Публічна сфера – єдність економічної, соціальної та політичної сфери

Рекомендації щодо ведення переговорів

Коли партнери зустрічаються вперше і знайомляться, відразу ж виникає симпатія чи антипатія. Буває, що в процесі переговорів відчуваються емоційні «сплески», викликані першими враженнями. Вести переговори у цьому випадку неприпустимо. Радимо стримати в собі будь-які емоції (негативні чи позитивні) задля досягнення максимального результату від переговорів.

Необхідно зосередитись на інтересі, а не на позиціях.

Перед вирішенням, як вчинити, слід виділити коло своїх можливостей, заздалегідь знати, що можна запропонувати для того, щоб досягти позитивних результатів.

Корисно використовувати завжди живу мову і ніколи не вести переговори з папірцем. Можна заглядати у папірець для того, щоб слідкувати за черговістю запитань, але категорично не можна читати з папірця.

Радимо дотримуватися хоча б елементарних правил дискусії: слухати співрозмовника, контактувати з ним очима під час бесіди, не перебивати, вміти тримати паузу та інше.

В сучасних умовах актуальним є питання: чи можна вважати поняття "політекономія" і "економіка" ідентичними, чи є вони синонімами? На думку багатьох фахівців, сьогодні це далеко не одне і те ж саме, хоча в минулому ці поняття нерідко сприймались як рівнозначні.

Поняття "політична економія" виникло набагато раніше інших понять, що визначали політичну науку соціологію та інші соціальні і гуманітарні науки. Те, чим з кінця XVIII і протягом усього XIX ст. займались політичні філософи, економісти і соціальні теоретики, багатьма вченими визначалось як "політична економія". А.Маршалл. який увів у науковий обіг термін "економіка", ототожнював його з поняттям "політекономія". У радянський час загальні проблеми економіки переважно вивчались у межах дисципліни "політична економія".

Однак у XX ст. поняття "політична економія" набуло відтінку певної старомодності і поступово в індустріальних країнах поняття "економіка" стало витісняти поняття "політекономія". Політичну економію почали розглядати як розділ економічної науки, яка безпосередньо пов'язана з політичними проблемами, її визначали як один із напрямів економіки, предметом вивчення якого є економічні проблеми уряду.

Однак існує й інша точка зору, відповідно до якої політична економія являє собою галузь соціальних наук, що входить у межі економіки, яка характеризується прагненням до більш ширшого усвідомлення економічних проблем. Вона застосовує методи економічного аналізу для вивчення політичної поведінки, зближуючи економіку з політичною наукою. Вважається, що політична економія претендує на об'єднання в єдине ціле економіки, політичної науки і соціології.

А.Б.Аткінсон підкреслював, що сьогодні у важливих наукових виданнях можна знайти значно більше публікацій економістів про політику, а політологів - про економіку, що зумовлено ставленням до майбутньої політики уряду і підвищення уваги до довіри владі.

Досвід вивчення діяльності уряду дав деяким дослідникам підстави твердити, що політичний курс тісно пов'язаний із позитивними і негативними наслідками для економіки і соціальної сфери, що насправді політика відіграє важливу раль, адже є вираженням економічних інтересів різноманітних прошарків населення. Вони зазначають, що соціальну політику формують і оцінюють у відриві від економічних реалій без урахування інтересів суб'єктів економічної діяльності. Дослідники звертають увагу на той факт, що урядові соціальні субсидії є результатом тісної взаємодії політичних і економічних процесів та інститутів.

У відповідному контексті важливе значення мають відносини між політичною економією і соціологією як академічними дисциплінами. Багато напрямів соціологічних досліджень (соціальні проблеми релігії, злочинності, культури сім'ї, професійної діяльності, науки, етнічних проблем, освіти демографії тощо) ще не стали об'єктом значної уваги з боку політекономії. Для економічної науки, соціології і політології існує певне поле загальних проблем, які слугують для цих дисциплін предметом суперечок і взаємних претензій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Особливості поведінки людей в економічній та політичній сферах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.