• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кредити міжнародного валютного фонду України

Слід зазначити, що у вересні 1999 р. фінансування України Міжнародним валютним фондом було припинено через невиконання українською стороною параметрів розширеного фінансування EFF. У лютому-березні 2000 р. виникли певні проблеми у взаємовідносинах з МВФ через підозри у нецільовому використанні кредитних ресурсів, досить неоднозначно висловлені у зарубіжній пресі, перш за все у Finantional Times. Продовження кредитування було поставлено в залежність від результатів міжнародної аудиторської перевірки діяльності НБУ України у 1997—1999 рр. У 2001 р. кредитування України з боку МВФ було відновлено.

Однак проблема співпраці України з міжнародним валютним фондом має більш широкий контекст. З одного боку, слід враховувати, що МВФ практично став інститутом довготермінового кредитування країн в обмін на погоджені зміни в макроекономічній політиці країн-реципієнтів. Так, 11 країн використовують кредити МВФ на протязі 30-ти років, 32 країни — 20—29 рр., 41 країна — 16—19 рр. Країнам переважно пропонується знизити темпи інфляції, зменшити частку державного регулювання, дозволити західним банкам і брокерським конторам відкривати філії в країні, підвищити кількість іноземних утримувачів акцій, спростити процедуру прямого інвестування — одним словом відкрити економіку і зняти будь-які протекціоністські обмеження, тоді як, наприклад, післявоєнна Японія і Великобританія та інші розвинуті країни для виходу із кризи проводили політику захисту вітчизняного виробника. Однак проблема доцільності співпраці країн-боржників з МВФ і дотримання вимог іноземних кредиторів щодо державної економічної політики дискутується лише у теоретичному плані, оскільки, відмова від співпраці з МВФ на сьогодні веде до виключення країни із світових фінансових кіл і неможливість отримання нових кредитів не лише від міжнародних фінансових організацій та держав, але і від приватних кредиторів. З іншого боку, МВФ виявився глобально неспроможним, зокрема у запобіганні та нейтралізації наслідків сучасної фінансової кризи. Більше того, можна говорити і про власний “внесок” у розвиток цієї кризи, тому слід очікувати кардинальних змін у політиці МВФ, яка критикується як країнами-донорами, так і країнами-реципієнтами. На сьогодні, поки що по відношенню до Росії, мова йде не просто про непродуктивне, а про шкідливе використання багатомільярдних фінансових ресурсів.

Слід також акцентувати увагу на те, що у структурі зовнішнього державного боргу складова міжнародних фінансових організацій становить більше 40% (4,8 млрд. дол. США із 11,5 млрд. дол. США), в тому числі МВФ — 2,8 млрд. дол. США.

Очікуються суттєві зміни не тільки в керівництві, а і в кредитній політиці МВФ з її переорієнтацією на короткотермінові стабілізаційні позики. Довгострокові інвестиційно-кредитні проекти можуть перейти в компетенцію Світового банку.

Портфель спільних з Світовим банком проектів розвитку економіки України покривав цілий спектр економічних реформ і передбачав реалізацію протягом 1996—1999 років більше 30 програм загальним обсягом близько 4 млрд. дол. США. В рамках цієї роботи здійснюється 7 кредитних угод, в тому числі: проект розвитку підприємств (300 млн. дол.); проект реструктуризації вугільної галузі (300 млн. дол.); експериментальний проект у вугільній галузі (15,8 млн. дол.); проект реструктуризації галузі сільського господарства (300 млн. дол.); проект розвитку ринку електроенергії (317 млн. дол.); проект реабілітації гідроелектростанцій (114 млн. дол.); проект розвитку насінництва (32 млн. дол.). Розпочинається реалізація інших важливих проектів: реформи державного управління, реформи пенсійної системи, реформи бюджетних витрат, структурної перебудови фінансового сектора, другого етапу проекту розвитку підприємств, реформи газового сектору.

У цілому Кредити Світового банку є досить привабливим джерелом зовнішнього фінансування, направленим як на покриття дефіциту державного бюджету, так і на потреби економіки України. Згідно класифікації Світового банку, Україна відноситься до третьої категорії країн (середній рівень прибутків). Для таких країн термін погашення кредитів становить 17 років з пільговим періодом 5 років, під час яких виплачуються лише проценти. Ставка процентів при цьому може бути як фіксованою, так і плаваючою, прив’язаною до ставки LIBOR. Проценти по позиках Світового банку, які були залученими Україною, зараз виплачують по плаваючій ставці. З урахуванням загальної маржі Світового банку, процентна ставка для України складає біля 6,5% річних.

Іншим джерелом пільгового фінансування інвестиційних проектів є позики Європейського банку реконструкції і розвитку, які надаються на 3—5 років по ставці LIBOR + 1%.

ЄБРР було створено 25 травня 1990 р. на підставі угоди про надання сприяння реформам у країнах центральної Європи в умовах переходу до ринкових відносин. ЄБРР є комерційним банком, тому умови надання цим банком кредитів суттєво відрізняються від умов кредитування МБРР та МВФ. Основними об’єктами є самоокупні проекти

Напрямами підтримки, яка здійснюється ЄБРР, є:

1. Надання прямих кредитів та участь у спільному (з іншими кредиторами) фінансуванні.

2. Інвестування акціонерного капіталу підприємств приватного та державного сектора.

3. Гарантоване розміщення цінних паперів, випущених приватними та державними підприємствами.

4. Полегшення доступу підприємствам до внутрішніх та міжнародних ринків капіталу шляхом надання гарантій, фінансових консультацій та сприяння в інших формах.

5. Надання або участь у позиках та надання технічного сприяння для реконструкції й розвитку інфраструктури.

У своїй діяльності ЄБРР керується такими основними принципами:

1. Банк не повинен конкурувати з іншими організаціями.

2. Банк спеціалізується на сприянні у проведенні реформ країнами з плановою економікою.

3. ЄБРР вкладає кошти головним чином у приватний сектор.

Крім того, ЄБРР висуває до позичальників такі вимоги:

1. Позичальник або представник банку повинен подати бізнес-план використання та повернення кредиту.

2. Кредит надається під заставу, що перевищує суму кредиту у 1,5-2 рази.

3. Позичальник або банк, як гарант, повинні ввійти у проект з власним капіталом у відношенні 70:30

4. Кількість робочих на підприємстві повинна бути до 500 чоловік.

5. Розмір власних активів підприємства повинен бути не більшим ніж US$2,5 млн.

Мінімальна сума кредиту по лінії ЄБРР — US$50 тис., максимальна — US$2,5 млн.

ЄБРР визначив стратегію співробітництва з Україною та розробив загальний план сприяння реформам в Україні, згідно з яким, 2/3 засобів, що виділяються, приходяться на кредити, 1/3 — на здійснення технічної допомоги.

Останнім часом ЄБРР розширив технічну допомогу з розробки проектів та їх реалізації. Серед проектів, опрацьованих з ЄБРР, можна виділити:

1. Спорудження міжнародного аеропорту Бориспіль.

2. Проект з реконструкції волоконно — оптичної лінії зв’язку (ITUR).

3. Кредит на розвиток малого та середнього бізнесу в Україні.

4. Проект створення енергоринку в Україні.

Значним джерелом зовнішнього фінансування стало залучення і використання іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України. Успіх на цьому кредитному ринку можна було досягти, забезпечивши жорсткий і прозорий порядок державного гарантування іноземних кредитів з їх орієнтацією, в першу чергу, на довгострокові інвестиційні проекти, чого не вдалося зробити останніми роками. За 1992—1998 рр. було залучено більше 3,2 млрд. дол. США іноземних кредитів у межах 15 кредитних ліній, підписано 8 нових міжнародних угод по залученню ще близько 1 млрд. дол. США іноземних кредитів. З початку дій кредитних угод із держбюджету сплачено 1,4 млрд. дол. США (93% заборгованості), в тому числі у 1998 р. — 260,1 млн. дол. США при відшкодуванні витрат в сумі 14,4 млн. дол. США (5,5%).

Технічна допомога Україні надається переважно Європейським Союзом за програмою ТІСІС (технічна допомога країнам колишнього СРСР), а також так званими двосторонніми донорами, в першу чергу, США (через Американське агентство міжнародного розвитку).

Таблиця 5.25

Обсяги міжнародної технічної допомоги, яка надійшла
в України з країн — членів ЄС, млн. дол. США

Читайте також:

1. V. Постанови Пленуму Верховного Суду України
2. VI. Накази Генерального прокурора України
3. А/. Верховна Рада України.
4. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
5. Аграрні закони України
6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
8. Адвокатура України.
9. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
10. Адміністративно-територіальний устрій України
11. Адміністрація Президента України
12. Адреси бібліотек України

Переглядів: 538