Моделювання інвестиційної діяльності у системі макроекономічних факторів
Мікро- та параметри утворення і використання інвестиційних ресурсів; специфіка їх прояву на національному, регіональному і міжнародному рівнях. Уніфікація в процесі моделювання. Макромоделі інвестиційної діяльності: Кейнса, Фрідмана, Фішера, Харрода-Домара, Кобба-Дугласа. Теорії очікувань та ділових циклів: Мітчела, Кітчина, Кондратьєва, Джуглара, Фріша, Хікса, Слутського. Рівноважна модель Лукаса та модель реального циклу Лонга.
У макроекономічному плані інвестиції можливі тільки тоді, коли споживання відкладено на майбутнє. При рівновазі в економіці інвестиції повинні дорівнювати заощадженням. Звичайно, не існує автоматичного механізму, котрий гарантував би, що домогосподарства будуть заощаджувати рівно стільки, скільки фірми будуть інвестувати.
Інвестиції й заощадження мають різні фактори, що їх визначають. Досить важко визначити ідеальний рівень заощаджень та інвестицій. Адже чим менші заощадження, тим більше споживання зараз, але чим менші інвестиції, тим менше споживання у майбутньому. Економісти говорять про так зване “золоте правило”, яке максимізує споживання на душу населення для всіх поколінь. Аналіз МВФ показує, що в період 1986-1990 рр. рівень американського національного заощадження дорівнював лише половині рівня необхідного для виконання золотого правила.
Загалом всі сектори економіки заощаджують та інвестують. Реальний світ не такий простий як інвестиції фірм і заощадження домогосподарств. В табл. 5.1 показано потоки коштів у семи найбільших економіках світу. Далі ми розглянемо основні показники інвестицій та заощаджень.