МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||
ЕКСКУРСІЇНавчальні екскурсії (від лат. ехсигсіо—поїздка, прогулянка) визначаються в педагогіці як форма і метод навчально-виховної роботи, що дозволяє організовувати спостереження і вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах. Розвиток і розповсюдження екскурсій як методу і форми роботи були пов'язані в педагогіці з боротьбою проти схоластики і вербалізму у навчанні. Важливе місце екскурсіям відводили Я. А. Коменський, Ж. Ж. Руссо, И. Г. Песталоцці, Ф. Фребель. У російській педагогіці в зв'язку з розробкою ідей краєзнавства в 60-і роки XIX ст. екскурсійний метод навчання широко пропагували в своїх творах К. Д. Ушинський, Д. Д. Семенов, А. Я. Герд та інші методисти. У дошкільній педагогіці важливого значення екскурсіям надавали Є. М. Водовозова, Є. І. Тихєєва, А. С. Симонович. Н. К. Крупська в статтях і виступах неодноразово вказувала на екскурсії як засіб розширення знань дошкільників про природу і суспільне життя. Великого значення екскурсіям надавав В. О. Сухомлинський, вважаючи кожну подорож у природу уроком розвитку розуму, почуттів, моралі. В методиці ознайомлення з природою екскурсії розглядаються як важлива форма роботи по ознайомленню з природою і широко використовується в практиці роботи дитячих садків. Навчально-виховне значення екскурсій, їх відмінність від прогулянок. Особлива цінність екскурсій у природу як специфічної форми проведення заняття в тому, що на екскурсіях діти знайомляться з явищами природи в їх природних взаємозв'язках, з рослинами і тваринами в середовищі їх існування, з перетворюючим впливом людини на природу. Це дає змогу формувати реалістичні уявлення про природу, а також перші елементи матеріалістичного світорозуміння. Ознайомлення з новими об'єктами на екскурсіях поєднується з розширенням словника, розвитком мови. Чуттєвий досвід, що формується внаслідок дії аналізаторів, тісно пов'язується із словом, що забезпечує зв'язок першої і другої сигнальних систем. У дослідженні Т. А. Куликової, присвяченому формуванню пізнавальних інтересів у процесі екскурсій, доводиться особлива роль їх у розвитку цих процесів завдяки введенню нової інформації про зв'язки і залежності. Сприймання яскравих пейзажів, поєднане з образним словом вихователя, пробуджує у дітей почуття краси, виховує любов до природи. Знання, що їх одержують діти під час екскурсій, про взаємозв'язки в природі, правила природокористування, цінність для людини тих чи інших об'єктів природи, з якими знайомляться діти, є важливими для екологічного виховання. Екскурсії цінні тим, що на них діти можуть повправлятися у своїх знаннях про природокористування: в лісі ми гості і поводити себе треба чемно, не порушувати спокій тих, хто постійно там живе, не грабувати їхню домівку. Екскурсії — найцінніші заняття для фізичного розвитку, зміцнення здоров'я дітей. Екскурсії в природу мають ряд відмінностей від прогулянок. Екскурсія — це заняття, яке проводиться за межами дитячого садка. На екскурсії планується значно ширший за обсягом програмний матеріал, оскільки це заняття цілком присвячене ознайомленню з природою. На екскурсії діти одержують більш закінчені, систематизовані уявлення про явища природи. Вони проводяться в той час, коли в природі відбуваються помітні зміни. Екскурсія вимагає більш чіткої організації. Проводяться колективні спостереження, заохочуються лише ті спостереження за ініціативою, які відповідають меті екскурсії. Прогулянка — повсякденна форма роботи, вона проводиться найчастіше на ділянці. Ознайомлення з природою на прогулянці є одним з компонентів прогулянки, а тому обсяг програмного матеріалу, який реалізується, значно менший. На прогулянці діти знайомляться з тими ознаками об'єктів природи, уявлення про які складаються протягом тривалого часу. На прогулянках мають місце колективні спостереження і заохочуються різноманітні індивідуальні спостереження за ініціативою дітей. Тематика і структура екскурсій у природу. За тематикою екскурсії поділяють на: 1. Екскурсії в природу — в ліс, на луки, до водойми, тобто в природні і штучні рослинні угруповання — парк, сквер, ботанічний сад. 2. Екскурсії на сільськогосподарські об'єкти — в поле, на пта- хо-, молочну ферму, в плодовий сад, на город, в оранжерею, шкільну теплицю, на тік з метою ознайомлення з працею дорослих, рослинами, тваринами, що вирощуються для задоволення потреб людини. Структура цих екскурсій дещо відмінна. Структура екскурсій у природу містить: 1. Встановлення зв'язку з попереднім досвідом дітей. Це зумовлено потребою викликати інтерес, пов'язати нові знання з набутими раніше, нагадати про правила поведінки при переході вулиці тощо. 2. Повідомлення мети екскурсії. Цей структурний елемент потрібний для надання спрямованості основній частині екскурсії — колективному спостереженню. 3. Колективне спостереження — головна, обов'язкова частина кожної екскурсії, мета якої — нагромадження чуттєвих вражень, виділення зв'язків і залежностей у природі. 4. Збирання природного матеріалу — важливий структурний елемент екскурсії, що створює інтерес до неї, забезпечує більш близький контакт дітей з природою, формує навички поведінки в природі. Проте на деяких екскурсіях його не слід вводити (наприклад, на літній екскурсії у парк, сквер). 5. Дидактичну гру — спрямовується на закріплення в ігровій формі одержаних на екскурсії знань. 6. Підведення підсумків. Структура екскурсій на сільськогосподарські об'єкти містить: 1. Встановлення зв'язку з попереднім досвідом дітей. 2. Повідомлення мети екскурсії. 3. Колективне спостереження. 4. Розповідь дорослого про об'єкт. 5. Підведення підсумків. Методика проведення екскурсій. Організувати і провести екскурсію в природу важче, ніж заняття в груповій кімнаті. Успіх у її проведенні багато в чому залежить від підготовки. Екскурсії проводяться починаючи з середньої групи. Природознавчі екскурсії проводять у певній системі, організовувати їх треба на одні і ті самі об'єкти в різні пори року, щоб простежити сезонні зміни в них. Сільськогосподарські екскурсії організовуються епізодично. Плануючи екскурсію, вихователь точно визначає тему і мету екскурсії, конкретизує програмний зміст, намічає місце екскурсії. Слід виходити з того, що кількість нових об'єктів не повинна перевищувати 2—3 у середній і 3—4 у старшій групі. Під час визначення місця екскурсії треба враховувати фізичні можливості дітей, особливості дороги, пору року, стан погоди. Як правило, маршрут не повинен перевищувати 2—3 км в обидва кінці. Вихователю слід оглянути місце екскурсії за 1—2 дні до неї. Він уточнює маршрут, знаходить потрібні об'єкти, намічає послідовність спостережень, місце, де діти будуть самостійно вести спостереження, збір матеріалу, а також місце для відпочинку, проведення гри. Вихователь заздалегідь підбирає вірші, загадки, прислів'я, які потім використовує в роботі з дітьми. У роботу вихователя входить також підготовка екскурсійного обладнання. Перед екскурсією вихователь продумує, яке обладнання взяти з собою, яке підготувати в групі для розміщення об'єктів, принесених з екскурсії: інсектарії, тераріум, акваріум тощо. Для збору тварин необхідно взяти сачок водяний або ентомологічний, білу тканину для розглядання спійманого у воді, прозорі поліетиленові мішечки для перенесення в дитячий садок; для збору рослин — лопату або совок, кошики або відерця для листя, шишок, викопаних рослин. Вихователі повинні бути добре обізнані з законодавством про охорону природи, Червоною книгою України, щоб не завдати шкоди природі. Взяті в дитячий садок тварини повинні бути повернені в природу. За кілька днів до екскурсії вихователь проводить з дітьми невелику бесіду, з тим, щоб викликати у них інтерес до майбутнього заняття, оживити враження від попередньої екскурсії. Діти повинні знати, куди вони підуть і для чого. Добре разом з дітьми готувати екскурсійне обладнання, щоб підвищити інтерес до заняття. Одяг дітей має бути легкий, взуття зручне. Щоб уникнути перегрівання в літню пору, слід обов'язково мати на голові шапочки. Діти повинні знати, що екскурсія — це заняття, на якому треба бути дисциплінованим і уважним. Перед виходом з дитячого садка слід нагадати правила поведінки на вулиці і на місці екскурсії: йти парами, не розбігатися. Вихователь розподіляє між дітьми екскурсійне обладнання і домовляється, в якому порядку по черзі повинні нести його діти. Екскурсії проводяться у місця, які мають найбільшу естетичну цінність, тому, починаючи екскурсію, слід надати змогу сприйняти красу краєвиду, підкреслюючи де поетичним словом, а потім поставити мту і починати розглядання окремих об'єктів. Основна частина екскурсії — колективне спостереження. Саме в процесі нього вирішуються основні програмні завдання заняття. Вихователь допомагає дітям відзначити і усвідомити характерні ознаки предметів і явищ, їх взаємозв'язки. Методика керівництва спостереженням на екскурсіях не відрізняється від розглянутої нами вище. Під час розглядання нових об'єктів слід звернути увагу на особливості естетичного вигляду, зв'язки з умовами життя, значення в житті природи і людини. Важливо в процесі спостереження використати різноманітні прийоми активізації пізнавальної діяльності дітей. Особливу увагу треба приділити питанням, які спонукають дітей роздивлятися предмет, порівнювати, знаходити подібність і відмінність, встановлювати зв'язок між явищами природи. Слід подбати про включення різних аналізаторів у сприйманні об'єктів природи. Доцільно в процесі екскурсії використовувати твори художньої літератури для підсилення вражень дітей від сприймання краєвидів, окремих об'єктів. Використання пояснень, розповіді повинно мати місце в тих випадках, коли є потреба у розширенні знань дітей про пристосування, зв'язки з середовищем тощо. Сполучення різних прийомів видозмінюється залежно від мети і змісту екскурсії. Збір природного матеріалу, в процесі якого діти можуть задовольнити бажання у самостійних спостереженнях,— відповідальний етап екскурсії. Перш за все вихователь повинен піклуватися про безпеку дітей, домовитися, на яку відстань вони можуть відходити, що можна брати. Збір природного матеріалу слід використати для екологічного виховання, засвоєння правил природокористування: можна викопати 1—2 рослини з числа тих, яких навкруги багато. Рідкісні брати не можна. Багато жолудів не можна брати тому, що ними живляться сойки, білки, кабани та інші тварини. Після розглядання зібраного матеріалу з метою закріплення знань про природні об'єкти, з якими знайомилися діти, проводяться дидактичні ігри «Відгадай, з якого дерева цей листок», «У кого дітки з цієї гілки» та ін. Наприкінці екскурсії підводяться підсумки, в яких відзначається, які нові знання одержали діти, їх пізнавальна активність, прояви дбайливого ставлення до природи. Наводимо приблизний конспект екскурсії на луку з дітьми старшої групи. Програмний зміст. Формувати у дітей знання про літні явища в природі, встановлювати залежність між впливом тепла, вологи і розвитком рослин. Розширювати знання про лучні рослини, показати красу їх цвітіння. Навчити дітей розрізняти їх і ввести в словник дітей слова: лисохвіст, конюшина, люцерна, жовтець, ознайомити з джмелем. Сформувати знання про значення лучних рослин, розвивати спостережливість, виховувати любов до рідних місць, дбайливе ставлення до природи. Хід екскурсії. Привівши дітей на луку, вихователь пропонує зупинитися і помилуватися картиною луки, що цвіте. Звертається до дітей з запитаннями: «З чим можна порівняти луку, що цвіте?» (З барвистим килимом). Пропонує дітям глибоко вдихнути повітря, відчути пахощі. На луці привітно і гарно. «Чому рослини на луці так пишно розростаються влітку?» (Тепло, багато вологи). «Давайте роздивимося рослини ближче,— пропонує вихователь, підводячи дітей до злаків.— Придивіться, який гарний султан у цієї трави, доторкніться до нього руками. До чого він подібний? Справді ж він пухнастий і подібний до хвоста лисиці. Тому й називається лисохвіст. Як би ви могли відрізнити лисохвіст від тимофіївки, яку вже знаєте? Придивіться уважно, лисохвіст росте на сухій чи вологій землі? Правильно ви відзначили. На луці, де земля волога, лисохвіст розростається у пишний кущ, у нього утворюється багато стебел, листків. А чи знаєте ви, яку користь приносить лисохвіст? Так, лисохвіст люблять їсти всі свійські тварини: корови, кози, коні, вівці. А із скошеної і висушеної трави одержують хороше духмяне сіно. А тепер розглянемо ось цю рослинку, від якої лука стала такою привітною і нарядною. Може, ви знаєте, як вона називається? Це — конюшина. До чого подібні її квіти? Чим вони вам подобаються? Понюхайте, чи пахне квітка. Дійсно, квіти у конюшини подібні до рожевої кульки. Роздивіться, дрібненьких квіток багато і вони зібрані у пишні, круглі голівки. Чим відрізняються листки конюшини від листків лисохвосту? Правильно, листки трійчасті: в одному листку зібрано три овальні листочки. Конюшина любить рости на сонячному місці і росте на таких місцях багато років підряд. А тепер уважно придивіться до квіток конюшини і простежте, хто прилітає до її квіток. До квіток конюшини прилітають джмелі. Вони збирають солодкий сік-нектар, якого багато у квітках конюшини. А хто ще любить конюшину? Так, конюшину люблять кролі, корови, коні. Всі свійські тварини з задоволенням їдять цю поживну рослину. І людям конюшина також приносить користь як лікарська рослина. А зараз я покажу вам рослину, яка і подібна до конюшини,і відрізняється від неї. Це люцерна. Чим вона подібна? Справді, у неї так само, як і в конюшини, трійчасті листки, тільки вони не овальні, а більш видовжені. Чим подібні її квітки до квіток конюшини? Люцерна — родичка конюшини і дуже корисна рослина для всіх свійських тварин. Придивіться, які комахи прилітають до люцерни. Що вони шукають? Люцерна, як і конюшина,— медоносна рослина. А зараз підійдіть ближче до жовтих квіток, які, неначе золоті вогники, горять серед лучних трав. Чим вони вам подобаються? Називають цю рослину жовтнем. Чому так? Справді, назву свою ці рослини одержали тому, що мають яскравий жовтий колір. Пелюстки квітів такі блискучі, наче в них відбивається літнє сонечко. Подивіться, де любить рости жовтець. Там, де волога і поживна земля. Хто з вас помічав, чи люблять їсти жовтець свійські тварини? Так, жовтець отруйний і його не їдять. Закрийте очі і прислухайтеся до звуків. Що ви почули? Хто дзижчить біля квітів? Кого ми бачили біля квітів конюшини, люцерни? Ось подивіться на цю картинку, а я вам розкажу про джмеля. Скрізь, де є квіти, можна побачити джмелів. Це дуже гарні комахи. їх вбрання нагадує пухнасту шубку, у якій красиво поєднуються білий, жовтий і чорний кольори. Джмелі невтомно гудуть, перелітаючи з квітки на квітку. Вони збирають з квітів нектар і пилок, яким живляться самі і годують своїх личинок — діток. Найчастіше джмелі влаштовують свої гнізда в нірках, кинутих маленькими звірками. За літо джмелина сім'я стає дуже великою, вся вона невтомно працює. Перелітаючи з квітки на квітку, джмелі на своїх волохатих шубках переносять пилок. Для рослин це дуже корисно. Якщо ви побачите десь на квітках джмеля — помилуйтеся ним і не заважайте йому робити корисну справу. А тепер згадайте, на яких квітах ви бачили джмелів? Як ви до них ставилися? Де ви бачили такі рослини, які ми сьогодні з вами розглядали? Як треба до них ставитися? Чому? А зараз пограємо в гру «Знайди за описом». Я буду описувати рослини, які ми сьогодні з вами розглядали, а ви будете відгадувати». (Гра проводиться 3—4 рази). Наприкінці заняття вихователь говорить, що сьогодні діти дізналися багато цікавого про луку, лучні рослини. Ці рослини не тільки прикрашають луки, але й годують нектаром джмелів, метеликів, бджілок, годують рослинами свійських тварин, лікують людей. Тому, коли ви приходите на луку, треба бережно поводитися з ними, не рвати квітів, оскільки цим ви позбавляєте їжі джмелів і метеликів. Враження, одержані під час екскурсії, розширюються і закріплюються на інших заняттях: під час читання художньої літератури, перегляду діафільмів, діапозитивів тощо, а також під час спостережень у кутку природи або на ділянці дитячого садка за рослинами, тваринами, принесеними з екскурсії. Основні недоліки в проведенні екскурсій в практиці роботи вихователів: 1. Деякі вихователі погано обізнані з природою рідного краю, а тому уникають екскурсій, замінюючи їх іншими заняттями, що неприпустимо. 2. Неправильно визначається програмний зміст екскурсій, на яких ознайомлення з природою здійснюється комплексно: формуються уявлення про зміни в неживій природі і вплив цих змін на життя рослин, тварин. Часто програмний зміст не має цієї повноти і недостатньо конкретизований. 3. У ході проведення екскурсії основний недолік — недостатність нової інформації для дітей. 4. Не завжди використовується під час спостережень той арсенал прийомів, який найбільшою мірою сприяє активізації мислення дітей. Сукупність таких недоліків впливає на недостатню комплексність вирішення завдань ознайомлення з природою під час екскурсій. ЦІЛЬОВІ ПРОГУЛЯНКИ У зв'язку з обмеженою кількістю занять по ознайомленню з природою і потребою найкраще дізнатися про найближче природне оточення села, міста, закарбувати у пам'яті дітей яскраві картини чудової української природи проводяться цільові прогулянки в природу. Вони інтегруються з пішохідними переходами і можуть проводитися не тільки з пізнавальною, але й з пізнавально-практичною метою (збирання грибів, ягід, насіння дикорослих трав для підгодовування пташок тощо). Відмінність цільових прогулянок від повсякденних полягає у тому, що проводяться вони за межі дитячого садка. Цільові прогулянки вносять різноманітність у життя дітей, збагачують їх уявленнями, дозволяють краще пізнати природне середовище місцевості, де вони живуть: річку, ставок, поле, гай і т. д., сформувати правильне ставлення до них. Обов'язковою умовою проведення цільових прогулянок є вибір сприятливого з екологічної точки зору маршруту, цікавих об'єктів для спостереження. Обсяг програмних завдань, що намічається для реалізації на цільовій прогулянці, значно менший від екскурсії. Дитячі садки знаходяться у найрізноманітніших природних умовах, тому визначати тематику цільових прогулянок потрібно, виходячи з можливостей природного оточення дошкільного закладу, а також тих явищ у природі, які характерні для певної пори року, спостереження за якими цікаві для дітей. За наявності лісу поблизу дитячого садка цільові прогулянки навесні можуть містити спостереження за: рослинами, що зимували під снігом зеленими (брусниця, грушанка, копитняк); пожвавленням птахів; цвітінням ліщини, вільхи; цвітінням ефемероїдів; першими комахами (джмелями, бджолами, метеликами, клопами- солдатиками, мурашками); цвітінням черемхи, глоду, дуба, сосни; цвітінням конвалії, купини; спостереженням за дятлом, білкою та ін. Дошкільники можуть слухати весняну пісню синиці, спів соловейка, порівнювати його пісню з піснею зяблика. Якщо недалеко протікає струмок або є річка, озеро, водосховище, море, цільові прогулянки навесні можуть містити спостереження за скресанням криги; життям крижнів і чирків; рибами, що трапляються в улові рибалок; жабами (слухання весняних концертів жаб); жаб'ячою ікрою, життям мартинів і крячок, водомір- ками, молюсками, появою ряски, розвитком прибережних рослин (цвітіння калюжниці). На луці після танення снігу спостерігають за рослинами, їх розвитком, цвітінням стокроток, початком цвітіння злаків, комахами — мешканцями луки. Спостереження навесні в парку близькі за змістом із спостереженнями у лісі. Вони включають також спостереження за весняними роботами в парку: обрізуванням дерев, кущів, висаджуванням розсади однорічних рослин, цвітінням весняних декоративних рослин. Надзвичайно сприятливі умови для цільових прогулянок у тих дитячих садках, які розташовуються поблизу ботанічних садів, які є в Україні майже у кожному обласному центрі. Наявність багатої видової різноманітності рослин, комах, птахів дає змогу проводити цікаві прогулянки протягом усього року. Цільові прогулянки навесні здійснюються у сад, на город, поле, де цікаво спостерігати за посадкою розсади, посівом насіння, використанням сільськогосподарських машин тощо. Наявність пустирів також дає цікавий матеріал для спостережень під час цільових прогулянок навесні. Можна показати, як у порожнинах стебел зимували комахи, відзначити, насіння яких рослин найбільш охоче споживалося птахами, розглянути сходи, молоді пагони пустирних рослин. Особливо багато можливостей для спостережень на цільових прогулянках надає літо. Рослини, що розцвітають, різноманітність комах, птахів, їх цікава пристосувальна поведінка створюють необмежений простір для подання дітям цікавої інформації, спрямованої на пізнання рідної природи, її краси, формування на цій основі нового, екологічного мислення.
ПОВСЯКДЕННІ ПРОГУЛЯНКИ Повсякденні прогулянки є обов'язковим режимним процесом в дошкільному закладі, який має важливе значення для фізичного, нервово-психічного розвитку дітей. Спеціальні дослідження показали, що у дітей, які в належний час не були на прогулянці, значно знижується оптимальний рівень функціонального стану центральної нервової системи. Для дошкільників прогулянка має велике значення з погляду зміни видів діяльності, забезпечення позитивного емоційного стану і задоволення потреби у руховій активності. Обмеженість нових вражень, брак різноманітності не забезпечують активного, діяльного стану кори головного мозку. Відомо, що обмеження того чи іншого аналізатора в адекватних подразниках призводить до недостатньої його функції і, отже, негативно впливає на психіку. На прогулянці повинні створюватися спеціальні умови для задоволення потреб у пізнанні, новизні інформації, контактах з іншими дітьми. Прогулянки організуються щодня вранці, вдень і ввечері, відповідно до режиму дня. Основними структурними частинами прогулянки є: 1) спостереження; 2) творчі ігри; 3) рухливі ігри і фізкультурні комплекси; 4) праця. Ці елементи не мають суворо зафіксованої послідовності. Так, після малорухливого заняття прогулянка повинна початися з рухливої гри. І навпаки, після занять із значною руховою активністю прогулянку можна почати із спостереження. До періодичних елементів прогулянки відноситься праця, яка проводиться за потребою. Зміст спостережень, ігор, праці на прогулянках визначається програмою дитячого садка. Так, відповідно до програми, в старшій групі восени проводяться різноманітні спостереження за неживою природою (поступове зниження температури, осінні тумани, характер осінніх дощів, зміна характеру хмарності). Спостереження у рослинному світі на початку осені — яскраве цвітіння квіткових рослин, дозрівання фруктів, овочів на городах, осіннє цвітіння лісових і лучних рослин, що ростуть у кутках дикорослих рослин на ділянці дитячого садка, зміни в рослинах у зв'язку із змінами температури: поступове пожовтіння листя, опадання їх, спостереження за рослинами, які залишилися зимувати зеленими. Спостереження у тваринному світі — зміни в зв'язку із зміною температури у комах, розселення і зникнення павуків, спостереження за відльотом птахів, за зимуючими птахами тощо. Під час повсякденних прогулянок реалізується значний обсяг програми дитячого садка по ознайомленню з природою. Уявлення про зміни в погоді, про поступові зміни в розвитку рослин, тварин та інші формуються у дітей в основному під час спостережень на прогулянках. Спостереження на прогулянках мають колективний та індивідуальний характер. Методика організації колективних спостережень на прогулянках не відрізняється від проведення спостережень на заняттях. Важливо вибрати зручний час для організації спостережень на прогулянці. При цьому треба зважувати на такі фактори: а) стомленість дітей від занять; б) інтерес дітей до якої-небудь гри, наприклад, будівельно-конструктивної, яка продовжується зранку; в) погодні умови. Іноді доцільно віднести спостереження на кінець прогулянки, коли діти задовольнили свої інтереси у грі, відпочили через зміну діяльності. Якщо вихователь постійно в процесі спостережень подає дітям нову інформацію, діти охоче відгукуються на пропозицію вихователя подивитися щось цікаве. На прогулянках широко заохочуються індивідуальні спостереження дітей. їх можна вважати показником розвитку у дітей інтересу до природи. Вихователь повинен зацікавлено ставитися до спроб дітей пояснити те чи інше явище, підвести їх запитаннями до самостійного висновку. В разі, коли це не вдається самим дітям, вихователь пояснює, розповідає, заохочує. Враження, які отримують дошкільники під час спостережень, праці, ігор (будівельно-конструктивних і творчих) на прогулянках, закріплюються і систематизуються на заняттях. Одночасно знання, навички, одержані на заняттях, закріплюються, набувають міцності під час відповідних видів діяльності на прогулянці.
ЗАСОБИ ФІКСАЦІЇ ЗНАНЬ ДІТЕЙ ПРО ПРИРОДУ Потреба фіксації знань дітей про природу викликається своєрідністю дитячої психіки: дошкільники досить швидко запам'ятовують, але без повторення так само швидко і забувають. У зв'язку з цим слід організовувати діяльність дітей, щоб повертатися до матеріалу, засвоєного ними під час спостережень, праці, ігор тощо. В дитячих садках використовується кілька способів фіксації знань: ведення календарів природи і погоди, складання гербаріїв, колекцій, букетів, малювання, аплікація, виготовлення поробок з природного матеріалу, повсякденні спостереження, праця, пошукова діяльність у кутку природи, проведення свят та розваг на природничому матеріалі.
ВЕДЕННЯ КАЛЕНДАРІВ ПРИРОДИ І ПОГОДИ
Потреба ведення календарів природи і погоди зумовлюється своєрідністю пізнання закономірностей сезонних . змін дошкільниками. Пора року — досить значний проміжок часу. Відсутність різкої межі між порами року створює у дітей неправильні уявлення про деяку постійність навколишнього середовища. Наприклад, наприкінці осені діти часто забувають, що на її початку було тепло, було багато квітів, літали гарні метелики, бджоли, джмелі і т. д. Неправильні уявлення часто бувають пов'язані і з різкими змінами в погоді — раптовими відлигами або похолоданнями. Ведення календаря природи розвиває спостережливість, привчає уважно приглядатися до навколишньої природи, встановлювати взаємозв'язки і послідовність явищ, їх причини. Ведення календаря погоди починається з другої молодшої групи. Найпоширенішою формою календаря для дітей 4 і 5 років життя є календар-картинка «Яка сьогодні погода». Це листок картону 30х50 см завбільшки, поділений на чотири частини, на які наклеюються малюнки з зображенням відповідного типу погоди для певної пори року. Наприклад, для календаря-картинки «Осінь» це може бути зображення яскравої сонячної, вітряної, холодної, дощової, хмарної або без дощу погоди. Посередині картону прикріплюється стрілочка, якою після повернення з прогулянки відмічають, який сьогодні тип погоди. Є інша форма ведення календаря погоди для молодшої і середньої груп. Це набір картинок, на яких зображено різний стан погоди у певну пору року, і підставка, на яку вони викладаються після повернення з прогулянки. В середній групі можна виставляти не одну, а дві картинки, що зображують погоду і діяльність дітей, їх одягФормування уявлень про закономірності сезонних змін у старшому дошкільному віці будується на базі конкретних знань, набутих у попередніх групах. Діти повинні знати характерні ознаки, послідовність змін, причини сез'онних змін (зменшення сонячного тепла призводить до змін у неживій природі, з ними пов'язані зміни у рослинному, тваринному світі). У зв'язку з ускладненням завдань змінюється і форма ведення календаря природи і погоди. Календар природи для старшої групи — це листок картону чи цупкого паперу, відповідно оформленого малюнками, що відображають ту чи іншу пору року. Наприклад, навесні календар природи оформлюють малюнками весняних ефемероїдів, перших весняних метеликів, дерев, що цвітуть, тощо. На календарі наклеюють дві кишеньки, в яких збирають малюнки протягом усієї пори року. Наприкінці кожного місяця малюнки переглядають, діти згадують про характерні зміни в природі — стан погоди, життя рослин, тварин. Наприкінці сезону найбільш виразні малюнки, в яких відображено відповідну пору року, наклеюють на ширмочку і використовують під час бесіди. Більш складний вид календаря для старшої групи — календар погоди. На листку картону вміщують календар на всі місяці сезону. Внизу прикріплюють кишеньки для малюнків. Календар погоди оформлюють яскравими малюнками, що відображують певну пору року. Наприклад, дерева з плодами в осінньому вбранні, осінні квіткові рослини, зимуючі або відлітаючі птахи. Діти щоденно фіксують стан погоди після денної прогулянки. Позначення, якими користуються діти, можуть бути різними. Напочатку вони повинні мати реалістичний характер, наприклад, вітер — гілка, що похилилася вбік, сніг — графічне зображення сніжинки, сонячний, ясний день — зображення сонечка, хмарний — зображення хмаринки. Пізніше можна розповісти дітям, що в школі погоду позначають інакше. Запропонувати їм скористуватися умовними позначеннямиЩомісяця результати спостережень у природі і їх фіксація у календарі обговорюється з дітьми. Бесіду можна побудувати за такими запитаннями: Який місяць закінчився? Якими умовними позначеннями ви відмічали погоду? Скільки було яскравих, сонячних днів? Чому стає прохолодніше? Якими стали рослини на ділянці? Чого їм не вистачає для росту? Які птахи залишилися на ділянці? Чому вони не відлетіли? Малюнки, зібрані в кишеньці, можуть бути використані на заключній бесіді. Отже, ведення календарів природи, погоди унаочнює процес поступових змін певних сезонів, сприяє формуванню інтересу, кращому засвоєнню знань про них. СКЛАДАННЯ ГЕРБАРІЇВ, КОЛЕКЦІЙ, БУКЕТІВ Під час використання цих засобів фіксації слід додержувати таких вимог: 1. Складання гербаріїв, колекцій, букетів повинно бути підпорядковане виконанню педагогічних завдань: розширенню і закріпленню знань, розвитку художнього смаку тощо. 2. Складання гербаріїв і колекцій не повинно завдавати шкоди природі. Не слід збирати гербарії дикорослих рослин, тим більше — рідкісних, не можна збирати колекції комах. 3. Збирання колекцій карток, марок не повинно вимагати матеріальних затрат. Гербарії в дитячому садку треба складати на певні теми: «Квіти нашого майданчика», «Осіннє листя дерев нашого дитячого садка». Засушувати рослини можна двома способами: площинним і об'ємним. Слід пам'ятати, що і при площинному, і при об'ємному способах засушування рослина краще зберігає колір, якщо саме засушування відбувається досить інтенсивно. Зривати рослини слід уранці, коли у них добрий тургор. Для площинного засушування використовують спеціальний прес, який складається з рамок з натягнутою сіткою, що забезпечує циркуляцію повітря. Рослину вкладають між кількома шарами паперу, які слід щодня міняти. Осіннє листя добре засушувати праскою. Після того як рослини висохли, їх прикріплюють до листка картону, який покривають целофаном або поліетиленовою плівкою, і запаюють. Такі гербарії можуть бути використані як наочний матеріал під час проведення бесід про рослини, пори року, в дидактичних іграх. Для проведення об'ємного засушування слід підготувати добре промитий річковий пісок і коробку за розмірами рослини. Щойно зірвану вранці рослину обережно кладуть у коробку і починають поволі засипати піском, щоб він умістився в усі порожнини. Засушування проводять у суху, жарку погоду. Коробку з рослиною доцільно поставити на сонці, Через тиждень-два пісок обережно видаляють, пензликом зчищають пісок з пелюсток і рослини ставлять у вази. Добре засушуються такі рослини, які мають синій колір,— дельфініуми, волошки, наперстянка тощо. Які ж колекції доцільно збирати в дитячому садку? Це колекції з камінців, черепашок молюсків, поштових карток, картинок з поштових конвертів. Колекція з камінців збирається в тих випадках, коли дитячий садок розташований у такій місцевості, де є достатньо камінців для вибору цього матеріалу. Наприклад, на Південному березі Криму — збирають колекцію обкатаних морем камінців з різними візерунками, різного кольору. Камінці, різні за формою, можна зібрати на берегах річок, що протікають по місцевості, де є виходи міцних порід. Через такі колекції діти краще пізнають природу рідного краю. Під час цільових прогулянок до водойм неважко зібрати колекцію черепашок молюсків: у морській місцевості це різноколірні гребінці, мідії, устриці, серцевидки, лопатоноги, наси, ропани, в прісноводних водоймах — перлівниці, беззубки, дрейсени, шарів- ки, горошинки, ставковики, котушки, мулянки. Розміщують колекцію найчастіше у коробках. Діти повинні вільно користуватися ними, розглядати, обмінюватися думками. Якщо діти ознайомлені із способом життя відповідних молюсків, можна організовувати ігри «Відгадай за описом». Слід ширше практикувати використання в дитячих садках колекцій з поштових карток із зображенням квітів, метеликів, жуків, пташок, звірів, а також малюнків з поштових конвертів з відповідними зображеннями. Старші дошкільники виявляють значний інтерес до створення колекцій, і завдання вихователя — підтримати інтерес, навчити їх першим навичкам систематизації. Розглядання колекцій повинне супроводжуватися спогадами про місце життя, особливості поведінки тварини, значення її для природи і життя людини. Доцільно залучати до збору колекцій батьків, а також давати дітям колекції додому для розглядання їх разом з батьками. Для кращого зберігання картинки наклеюють на картон і запаюють у поліетиленову плівку. Складання букетів з живих або сухих квітів — цікавий вид діяльності, в якій закріплюються знання дітей про рослини, формується естетичний смак, уміння прикрашати побут. Слід сформувати у дітей знання про те, що букети складаються з 3-5-7-9 квіток, які повинні вільно розміщуватися у вазі, щоб кожна квітка проглядалася окремо. Для більшої виразності можна навчити дітей додавати лучні злаки, оригінальні корчі, мох тощо. Дітям слід показати, що квіти гарно виглядають не тільки у традиційних високих вазах, але й у низьких, керамічних. Доцільно у присутності дітей в різні пори року зробити кілька композицій. Дуже гарно виглядають композиції із сухих трав і квітів об'ємного засушування. Оригінальний букет можна скласти з початків рогозу у поєднанні з фізалісом і маківками. Проте найбільше можливостей для складання букетів у весняну, літню пору з квітів, вирощених на ділянці дитячого садка. Малювання, аплікація розглядаються як діяльність, що сприяє закріпленню вражень від спостережень. Своєрідними є аплікації з природного матеріалу: осіннє листя з різних дерев, кущів, різноманітні плоди. Використовуючи клей ПВА, діти складають і наклеюють різні квіти, кошики, метелики, закріплюючи знання про різне насіння, листя, навчаючись помічати красиве і корисне навколо себе. Враховуючи те, що діти, за словами К. Д. Ушинського,— пристрасні малювальники, слід ефективніше використовувати теплу пору року для надання їм можливості відтворення вражень від спілкування з природою на прогулянках. Доцільно, щоб кожна дитина мала маленький блокнот, в якому окреслені контури побутових предметів, наприклад серветок, тарілок, чашок, рукавичок, рушничків тощо. Після спостережень, наприклад, за мишачим горошком можна запропонувати розмалювати круглу серветку або тарілку узором з цієї чудової, витонченої рослинки. Така діяльність вносить різноманітність у життя дітей, дає поштовх до використання вражень від природи в прикрашанні побуту. ПОВСЯКДЕННІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ПРАЦЯ І ПОШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДОШКІЛЬНИКІВ У КУТКУ ПРИРОДИ Діти щоденно спілкуються з різноманітними об'єктами кутка трироди в процесі виконання доручень, чергувань, самостійних спостережень, а також колективних спостережень, які організуються вихователем у зв'язку з появою нових об'єктів. Завдання вихователя — через підтримання у дітей інтересу до об'єктів кутка природи закріплювати знання, навички догляду за його мешканцями. Важливу роль у підтриманні інтересу дітей відіграє введення нових об'єктів і організація пошукової діяльності з ними. Восени в куток природи пересаджують сальвії, чорнобривці, помідори. Вихователь пропонує дітям висловити припущення, що буде з рослинами, які залишилися у квітнику і городі, і з тими, що будуть мешкати у кутку природи. Після проведених спостережень діти роблять висновки про вплив на розвиток рослин основних факторів середовища — тепла, світла. Узимку пошукова діяльність організовується зі зрізаними гілками, які ставлять у різні умови — в більш теплому і у прохолодному місці. Навесні проводять досліди з пророщуванням насіння, яке вміщують у різні умови. Вихователь пропонує частину насіння залишити у сухому блюдці, частину залити водою, частину пророщувати у зволоженій тканині. Діти висловлюють припущення, а потім роблять висновок про потребу вологи і повітря для проростання насіння. Таку ж пошукову роботу можна провести під час пророщування насіння за умов різної температури. Цікаву пошукову діяльність влітку можна пов'язати з годуванням пташки, хом'ячка в кутку природи. З прогулянки діти приносять 2—3 види рослин. Вихователь пропонує дітям висловити припущення, яку рослину найпершу почне дзьобати пташка. У такій діяльності закріплюються знання про рослини, їх значення.
СВЯТА ТА РОЗВАГИ НА ПРИРОДНИЧОМУ МАТЕРІАЛІ Гуманізація педагогічного процесу в дитячих садках потребує використання таких засобів у роботі з дошкільниками, які б найбільшою мірою забезпечили єдність емоціонального і раціонального у формуванні знань про природу і ставлення до неї. Саме такими засобами є свята і розваги на природничому матеріалі, їх високо цінили видатні педагоги. К. Д. Ушинський вважав, що свята приносять дітям радість, розкривають красу народних традицій, прилучають до народної поезії. Свята та розваги на природничому матеріалі урізноманітнюють життя дітей, дають змогу органічно поєднати враження дітей від спілкування з природою з емоційно-художніми засобами мистецтва. Оперування знаннями в процесі підготовки до свят і їх проведення сприяє їх закріпленню, формуванню правильного ставлення до природних об'єктів, а отже, і екологічному вихованню дошкільників. Основним концептуальним положенням під час розробки сценаріїв свят повинно бути використання знань, набутих дітьми під керівництвом вихователя в процесі ознайомлення їх з природою відповідно до програми. Так, навесні спостереження за явищами в неживій природі (підвищення температури повітря, танення снігу, льоду), за цвітінням перших весняних квітів у куточку лісу, за розвитком дерев і кущів, декоративних квіткових рослин, за першими комахами та птахами, що повертаються з вирію, є основою для свята весни. Поетичний матеріал, який буде використано на святі, вихователь кожного разу включає у спостереження для їх емоційного насичення. Наприклад, під час спостереження за проліскою: «Подивіться, що це у нас розцвіло у куточку лісу. Так, це проліска. А як можна назвати таких сміливців, що не бояться весняних холодів? Це маленькі розвідники, послані весною. Чому ж усім людям подобається ця маленька квітка? Справді, вона ніжна і гарна. У кожної квітки є шість тендітних пелюсток, голубих, мов весняне небо, тонке стебельце, вузькі зелені листки. Послухайте, який гарний вірш склала про пролісок поетеса Марія Познанська: Я — перша квіточка весни, Я — пролісковий цвіт. Я пережив зимові сни І знов родивсь на світ. У мене очі голубі, Такі, як неба синь. Росту між кленів, між дубів, Люблю і сонце, й тінь. А знаєте, чому проліска так рано розцвітає, який у неї секрет? Тому, що ще з минулої весни вона відкладає у своїй цибулині поживні речовини, а тепер за рахунок них так рано розцвіла. Голубоокі проліски є окрасою весни, до них прилітають поласувати нектаром перші бджілки, джмелі, що прокидаються від сну, тому пролісками треба милуватися і берегти їх». У подальшій роботі вихователя по закріпленню знань про весняні рослини шляхом розглядання картинок, ігор відбувається і закріплення поетичного матеріалу. Важливе значення у підготовці до свят і засвоєнні знань має малювання. Вихователь малює контури наголовників (квіти, метелики та ін.), а діти за допомогою вихователя розмальовують їх фарбами. Під час цієї роботи вихователь розповідає, для чого їм потрібні наголовники, домовляється з дітьми, хто буде на святі виконувати ті чи інші ролі, повторює рядки віршів. Під час побудови сценарію свята важливо обрати головний персонаж, який відіграватиме роль об'єднуючого ланцюжка, що дає змогу невимушено, без зайвих репетицій або з їх мінімальною кількістю провести свято. Це може бути сонячний промінець, який за ходом сценарію торкається весняних рослин, комах, пробуджуючи їх і повертаючи до діяльності. Часто це буває Весна, Красне Літо, інколи Вітрець грайливий, Мороз, Хурделиця тощо. Це може бути і казкова подорож на потязі, який прямує у Весну. Діти, що взяли на себе роль квітів, комах, птахів, займають місця по маршруту чарівного потяга. Решта дітей — пасажири потяга. Починаючи свято, вихователь говорить поетичні рядки І. Франка: Надійшла весна прекрасна, Многоцвітна, тепла, ясна, Наче дівчинка в вінку, Ожили луги, діброви, Повно гомону, розмови І пісень в чагарнику. «Сьогодні, діти, ми відправляємося у чарівну подорож. Сідайте у вагони, потяг рушає». Під музику потяг під'їжджає до першої зупинки «Підсніжник» і зупиняється. Дитина у наголовнику під- сніжника розповідає про себе вірш, звертається до дітей з проханням любити і бережно ставитися до цієї чарівної квітки. Потяг рушає далі по країні «Весна», зупиняючись на станціях «Проліска», «Ряст», «Сон», «Медунка», «Кропив'янка», «Шпак» та ін. Після завершення маршруту діти об'єднуються у спільному танку дружби рослин, тварин і дітей, проводяться ігри з елементами змагання на розрізняння перелітних і зимуючих птахів, дикорослих і декоративних весняних квітів. Літо — пора розквіту природи — створює надзвичайно сприятливі умови для роботи з дітьми у природі. Збільшення обсягу спостережень за рослинами, комахами, птахами дає багатий матеріал для свят. Можна організувати свято квітів, свято метеликів. Підготовка і проведення їх сприятиме поглибленню знань про рідну природу, встановленню більш тісного контакту з батьками, яких запрошують на свято, для вирішення спільних завдань екологічного виховання. Осінні свята в природі найчастіше пов'язані зі збором урожаю. Серед дійових персонажів тут можуть виступати сонечко, дощик, зернини пшениці, кукурудзи, різні городні, садові рослини, птахи — захисники рослин. У сценарії проводиться зв'язок про роль Сонця, вологи, догляду людини, корисних комах, птахів для одержання доброго врожаю. Діти читають вірші, виконують танки («Соняшники, бджоли і джмелі», «Рослини і їх захисники»). Організовуються ігри, наприклад «Вершки і корінці», «Плутанина», в яких команди змагаються в тому, хто скоріше складе коренеплід або плід з відповідним йому «вершком» (стеблом з листками) та ін. У святі «Зимонька-зима» основними ідеями у побудові сценарію повинні виступати краса зимових явищ і милосердне ставлення до братів наших менших, які часом терплять лихо від морозів, нестачі кормів. Основними персонажами тут виступають Зима, Хурделиця, Мороз, а також рослини, тварини. Складання сценарію свята — це творча робота, в якій обов'язково повинен відбиватися краєзнавчий підхід, адже природні умови України досить різні. Основними критеріями при побудові сценарію мають бути такі: 1. Матеріал свят повинен бути підпорядкований змісту програми. У сценарії свята слід використати знання, що їх отримали діти в процесі навчально-виховної роботи. 2. В матеріалі свята має проводитися ідея розумного, дбайливого ставлення до природи. 3. Літературний матеріал свята повинен бути високохудожнім. Розваги на природничому матеріалі відрізняються від свят більш локальним змістом, видовищністю, що не спрямована на показ іншим. Як правило, розваги проводяться з однією групою. Цінними у навчально-виховному процесі є розваги з використанням технічних засобів навчання: телебачення, діафільмів, діапозитивів. Перегляд окремих телепередач «Дітям про звірят» приносить дітям багато цікавих знань і радості. Великий інтерес викликають у дітей діафільми про природу: «Хто живе в теплому морі», «Хто живе в холодному морі» за сценарієм Г. Снєгірьова, «Звірина лікарня», «Мавпенятко Френд» та ін. Цікаві розваги можна організувати з використанням діапозитивів, знятих любительським шляхом на місцевому матеріалі. Під час розваги «Золота осінь» слід показати кадри із зображенням осінніх краєвидів, осінні квіти. Показ діапозитивів сполучити із звучанням «Осінньої пісні» П. І. Чайковського. Цікаво організувати розвагу «Спогади про літо», під час якої продемонструвати кадри із зображенням квітів квітника, чудових літніх краєвидів під тихе звучання «Баркароли» П. І. Чайковського. Цікаво проходять розваги «Загадки» на матеріалі природи. На дошці розкладають картинки із зображенням відгадок. Команда, що набирає більше картинок-відгадок, перемагає. Отже, свята, розваги на природничому матеріалі, вносячи емоційний заряд в роботу з дітьми, сприяють закріпленню знань, здійсненню екологічного виховання дошкільників.
ПЛАНУВАННЯ ї ОБЛІК РОБОТИ ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ Наукова організація праці передбачає плановість у роботі. Плановість — це пропорційність, яка постійно і свідомо підтримується. Основні вимоги до планування полягають у науковості, правильності визначення перспективи, черговості виконання завдань, орієнтації на найновіші досягнення науки, передовий досвід, гнучкість, здатність швидко і чітко реагувати на зміни. Ці загальні вимоги до планування можуть вважатися як вихідні і під час планування педагогічного процесу. План надає педагогічному процесу цілеспрямованості, забезпечує розташування програмного матеріалу у часі, підносить керівну роль вихователя. Планування роботи повинно забезпечувати всебічний розвиток дітей, воно має здійснюватися на науковій педагогічній основі з урахуванням основних дидактичних принципів, бути тісно пов'язаним з місцевими умовами. Основна мета п л а н у в а н н я — послідовне виконання програми дитячого садка по ознайомленню з природою, в якій закладено той обсяг знань, умінь, навичок, рівня вихованості, що забезпечуватиме всебічний розвиток дітей у процесі ознайомлення з природою. У планах повинна знайти відображення робота по ознайомленню дошкільників з природою в процесі повсякденного життя і на заняттях. Вихідними принципами під час планування системи занять по ознайомленню з природою є такі: 1. Врахування основних етапів засвоєння знань (початкове сприймання, розширення і. узагальнення знань і умінь). Враховуючи незначну кількість занять і неможливість здійснення всіх цих етапів на заняттях, вихователю необхідно врахувати, які з етапів засвоєння знань слід здійснити у повсякденному житті. Часто формування початкових уявлень доцільно здійснювати у повсякденному житті. Проте в ряді випадків він здійснюється на заняттях. Наприклад, під час екскурсії формуються початкові враження, а їх закріплення відбувається в процесі повсякденних спостережень на ділянці дитячого садка і в кутку природи. Проте головне, що неодмінно повинно знайти відображення у плані,— це потреба неодноразового повернення до засвоєння певного матеріалу з урахуванням ускладнення змісту, варіювання умов сприймання. 2. На заняттях по ознайомленню дітей з природою при їх плануванні потрібно за змогою передбачити використання методів, що забезпечують безпосередній контакт дошкільників з реальними об'єктами природи. Ця вимога зумовлюється і особливостями дитячого сприймання, мислення, і вимогами до здійснення освіти і виховання в галузі охорони навколишнього середовища. 3. Планування занять з розділу ознайомлення з природою необхідно інтегрувати з іншими розділами. Наприклад, закріплення знань через використання художньої літератури, розглядання картин можна інтегрувати із заняттями з розвитку мови. Закріплення вражень від екскурсій, спостережень інтегруються з заняттями малюванням, аплікацією. Є можливості для інтегрування з заняттями з музичного виховання тощо. У процесі повсякденного життя здійснюється засвоєння значного обсягу знань по ознайомленню з природою. Під час планування повсякденної роботи слід виходити з таких положень: 1. Зміст повсякденної роботи з дітьми повинен відображувати сезонні зміни, що відбуваються в природі. 2. Планування повсякденної роботи має здійснюватися у найтіснішому зв'язку з заняттями, передбачати, що в процесі повсякденних спостережень, праці, ігор формується значний фонд конкретних знань, умінь, навичок, без яких неможливий процес узагальнення. 3. Під час планування повсякденної роботи по ознайомленню з природою слід передбачати, що ознайомлення з тим чи іншим об'єктом природи повинно включати кілька фаз в його розвитку, а тому його потрібно «вести» протягом певного, часом тривалого часу. Наприклад, перші паростки мати-й-мачухи, цвітіння, утворення листків, розповсюдження насіння, стан рослини влітку, восени. Повсякденна робота по ознайомленню з природою планується в такі відрізки часу: Вранці: 1. Дидактичні, настільно-друковані ігри, розглядання ілюстрацій, колекцій. 2. Трудова діяльність (робота з черговими, індивідуальні доручення, колективна праця в природі). 3. Спостереження в природі (колективні, індивідуальні). З перелічених видів діяльності щодня планується не більше 1—2. На денній прогулянці: 1. Щодня як обов'язковий структурний елемент прогулянки планується спостереження з усією групою або з підгрупами. 2. 1—2 рази на тиждень планується трудова діяльність. 3. Ігри з природничими матеріалами, дидактичні ігри плануються за потребою. У другу половину дня після полудника найчастіше плануються: 1. Спостереження за тими явищами в природі, які не можна спостерігати у першу половину дня. 2. Індивідуальна робота з дітьми. ФОРМА ВЕДЕННЯ ПЛАНУ ТА ОБЛІКУ У даний час немає єдиної форми ведення плану. Багатоваріантність форм ведення зумовлюється рівнем досвідченості вихователів, традиціями, що склалися в колективі, тощо. Колектив дитячого садка, що має в своєму складі молодих вихователів, як правило, обирає більш розгорнутий план, що дозволяє краще підготуватися до роботи з дітьми. Ті колективи, де склалися певні традиції, більшість досвідчених вихователів обирають більш компактну форму плану: перспективний, у вигляді сітки, де коротко вказується тематика спостережень, види праці тощо, та щоденний, більш детальний. План може складатися на день, тиждень, два тижні, місяць. Система занять може розроблятися на квартал, місяць і конкретизуватися у щоденному плані. Розглянемо форму введення розгорнутого плану, що застосовується для молодих вихователів. На основі програми, рівня знань дітей, природного оточення дитячого закладу добираються програмний зміст, методи, якими він буде реалізований. У плані фіксуються: 1. Назва заняття. 2. Програмний зміст. 3. Обладнання. 4. Короткий план заняття. Наприклад. Тема. Висаджування квіткової розсади на рабатці (старша група). Програмний зміст. Сформувати у дітей уявлення про те, що рослини квітників, які вимагають багато тепла, спочатку вирощують з насіння на вікнах, а потім розсаду пересаджують на рабатку. Познайомити з прийомами висаджування розсади, викликати у дітей інтерес до вирощування рослин, дружні стосунки під час колективної роботи. Обладнання. Розсада, кілочки, кольорові картинки з зображенням рослин, лійки, відерця. Хід заняття. 1. Розглядання зображень квіткових рослин і бесіда про них, 2. Постановка мети, мотивування праці. 3. Розглядання розсади. 4. Перспективний інструктаж. 5. Висаджування розсади, поливання. 6. Підведення підсумків. Під час планування в процесі повсякденного життя спостережень доцільно вказати в плані об'єкт спостережень і основні запитання до дітей. Наприклад, спостереження за граками. Як ви дізналися, що це граки? Чим вони живляться навесні? Що допомагає їм добувати личинок із землі? Яку користь приносять граки.. Такий характер запису в плані дозволяє заздалегідь продумати хід спостереження, його зміст. Під час планування трудових доручень вказують зміст доручення, прізвища дітей і основні методичні прийоми, що будуть використані при керівництві виконанням доручень. Наприклад: «Доручити Мишкові і Тані полити помідори. Нагадати, що лити воду на листя не потрібно». Керівництво чергуванням систематично не відображується у плані виховної роботи. Обов'язково планується введення чергування, а протягом навчального року керівництво роботою чергових вказується в плані в ряді випадків: при введенні нового об'єкта, при потребі приділити особливу увагу певним дітям, які чергують. Під час планування колективної праці в плані фіксуються зміст, обладнання і основні прийоми керівництва. Проведення ігор відображується в плані так: назва гри, з ким проводиться, мета проведення. Так само планується розглядання ілюстрацій, колекцій тощо. Результат аналізу роботи вихователя з дітьми фіксується в обліку роботи, де, як правило, відзначаються недоліки в проведенні тих чи інших форм роботи і намічаються завдання на подальшу роботу. Читайте також:
|
|||||||||
|