Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ЗАНЯТТЯ

Заняття розглядаються як важлива форма роботи по ознайом­ленню дошкільників з природою. Це зумовлене тим, що заняття дають змогу формувати знання у всіх дітей одночасно, у певній послідовності з урахуванням можливостей дітей і природного ото­чення. Під керівництвом вихователя відповідно до програми у ді­тей формуються системні знання, розвиваються пізнавальні проце­си, здібності, формується правильне ставлення до природи.

Розрізняють кілька типів занять залежно від дидактичної мети, яка вирішується на заняттях.

Якщо на занятті діти вперше знайомляться з певними об'єкта­ми або явищами природи, їх визначають як первинно-ознайомлювальні. На них у дітей формуються конкретні уявлення про неживу природу, рослини, тварин, особливості їхнього розвитку за певних умов. Діти вчаться впізнавати за зовнішніми ознаками кімнатні, са­дові, лісові, лучні рослини, диких і свійських тварин, знайом­ляться із способом їхнього життя, живленням, сезонними зміна­ми тощо.

Основними методами проведення цих занять є спостереження, досліди, а також розглядання картин, показ діапозитивів, діа-, кінофільмів у поєднанні із словесними методами. Організаційним різновидом таких занять часто є екскурсія в природу чи на сіль­ськогосподарські об'єкти.

Другий тип занять спрямований на уточнення, розширен­ня, поглиблення знань, формування практичних навичок догляду за живими об'єктами у ході вирощування їх. Важливе значення на таких заняттях має використання, поряд із зазначеними вище методами праці в природі, ігор, читання творів дитячої природо­знавчої літератури тощо.

Третій тип занять спрямований на узагальнення і система­тизацію знань дітей про природу. Це поглиблено-пізнавальні за­няття, змістом яких є встановлення причинних зв'язків, залежнос­тей, систематизація знань. Основними методами їх проведення ви­ступають бесіди, дидактичні ігри, узагальнюючі спостереження, демонстрація моделей, які розкривають взаємозв'язок рослинного і тваринного світу і зовнішнього середовища.

Четвертий тип занять — комбіновані, на яких розв'язую­ться два дидактичних завдання — засвоєння нових знань і уточ­нення раніше засвоєних.

Останнім часом набули поширення інтегровані (неординарні) заняття. їх впровадження пов'язане з рядом причин, серед яких протест проти проникнення у навчання дошкільників шкільних ме­тодів, прагнення зробити навчальний процес більш цікавим через введення нетрадиційного змісту і поєднання різних методів. Інте­гровані заняття дають змогу вихователю творчо перерозподілити час для засвоєння програми з тих чи інших розділів, логічно об'­єднуючи їх. Важливе значення має урізноманітнення діяльності дітей на таких заняттях. Завдання по ознайомленню з природою можуть здійснюватися в процесі занять з розвитку мови, образо­творчої діяльності. Одночасно в процесі ознайомлення з природою можна здійснювати завдання по формуванню початкових матема­тичних уявлень (величини, форми, тощо), розвитку мови і т. д. Інтеграція надзвичайно важлива для впровадження принципу між­дисциплінарного підходу у здійсненні екологічного виховання. Фор­мування ставлення до навколишнього середовища повинне зді­йснюватися на заняттях з усіх розділів, пронизувати всю роботу дитячого садка.

Інтегровані заняття найчастіше вирішують завдання поглиблен­ня, закріплення знань.

Комплексні заняття — це сполучення занять з двох розділів, об'єднаних однією темою. Наприклад, ознайомлення з весняними рослинами і малювання пролісків і підсніжників. Таке об'єднання дозволяє оптимізувати процес засвоєння дітьми знань. Новий ма­теріал на таких заняттях не може бути з обох розділів. Доцільно планувати з одного — знайомий, з іншого — новий.

Ефективність занять залежить від їх підготовки і проведення. Намітивши тему заняття, вихователь повинен розробити програмні завдання. Вони включають освітні, виховні завдання та завдання на розвиток особистості.

У визначенні змісту програмних завдань вихователь виходить з вимог програми, рівня розвитку дітей і особливостей природно­го оточення дитячого садка. Слід уточнити місце даного заняття в системі роботи (чи йде на занятті процес формування початко­вих знань, чи їх збагачення, систематизація, вправляння у засто­суванні знань і т. д.). Міцність засвоєння знань вимагає поступо­вого оволодіння ними дітьми через первинне ознайомлення, збага­чення, закріплення і узагальнення.

Важливий етап підготовки до заняття — вибір методу. Він залежить від дидактичної мети, змісту пізнавального матеріалу, особливостей природного оточення, вікових можливостей дітей. Вибраний метод або їх сукупність повинні забезпечити повноту виконання програмних завдань і активну розумову діяльність ді­тей. В ознайомленні дітей з природою необхідно забезпечити прі­оритет методам, що забезпечують безпосередній контакт з при­родою.

Важливе значення в проведенні занять має розміщення дітей. Для розглядання тварин, кімнатних рослин, картин до­цільніше дітей садити півколом. Це дозволяє всім брати активну участь у занятті. За наявності роздавального матеріалу для спо­стережень краще посадити дітей за столами. Під час занять з пра­ці столи розміщують буквою «П» або стрічкою. При цьому діти мають змогу краще бачити показ прийомів роботи, а вихователю легше контролювати роботу дітей.

Готуючись до занять, вихователь повинен підібрати наочні посібники: картини, малюнки, гербарії тощо. Під час розгля­дання тварин — відповідні корми, предмети догляду. Після цього вихователь продумує хід заняття: послідовність роботи, систему прийомів, що активізують розумову діяльність дітей (пошукові за­питання, порівняння, ігрові прийоми тощо).

У ході заняття важливо залучати до виконання завдань усіх дітей.

Наприкінці заняття вихователь, як правило, користується педа­гогічною оцінкою навичок і умінь, ставлення дітей до заняття, їх­ньою пізнавальною активністю. Диференціація оцінки залежить від віку дітей.


Читайте також:

  1. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
  2. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
  3. VІ. План та організаційна структура заняття
  4. Вид заняття: лекція
  5. Вид заняття: лекція
  6. Вид заняття: лекція
  7. Вид заняття: лекція
  8. Вид заняття: лекція
  9. Вступне заняття
  10. Гігієнічна оцінка заняття з фізичної культури
  11. Друге заняття
  12. ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SECUNDA) Морфологія Дієслово (Verbum) Коротка характеристика граматичної будови латинської мови




Переглядів: 2154

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розповідь вихователя | ЕКСКУРСІЇ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.