ЗАНЯТТЯ

Заняття розглядаються як важлива форма роботи по ознайомленню дошкільників з природою. Це зумовлене тим, що заняття дають змогу формувати знання у всіх дітей одночасно, у певній послідовності з урахуванням можливостей дітей і природного оточення. Під керівництвом вихователя відповідно до програми у дітей формуються системні знання, розвиваються пізнавальні процеси, здібності, формується правильне ставлення до природи.

Розрізняють кілька типів занять залежно від дидактичної мети, яка вирішується на заняттях.

Якщо на занятті діти вперше знайомляться з певними об'єктами або явищами природи, їх визначають як первинно-ознайомлювальні. На них у дітей формуються конкретні уявлення про неживу природу, рослини, тварин, особливості їхнього розвитку за певних умов. Діти вчаться впізнавати за зовнішніми ознаками кімнатні, садові, лісові, лучні рослини, диких і свійських тварин, знайомляться із способом їхнього життя, живленням, сезонними змінами тощо.

Основними методами проведення цих занять є спостереження, досліди, а також розглядання картин, показ діапозитивів, діа-, кінофільмів у поєднанні із словесними методами. Організаційним різновидом таких занять часто є екскурсія в природу чи на сільськогосподарські об'єкти.

Другий тип занять спрямований на уточнення, розширення, поглиблення знань, формування практичних навичок догляду за живими об'єктами у ході вирощування їх. Важливе значення на таких заняттях має використання, поряд із зазначеними вище методами праці в природі, ігор, читання творів дитячої природознавчої літератури тощо.

Третій тип занять спрямований на узагальнення і систематизацію знань дітей про природу. Це поглиблено-пізнавальні заняття, змістом яких є встановлення причинних зв'язків, залежностей, систематизація знань. Основними методами їх проведення виступають бесіди, дидактичні ігри, узагальнюючі спостереження, демонстрація моделей, які розкривають взаємозв'язок рослинного і тваринного світу і зовнішнього середовища.

Четвертий тип занять — комбіновані, на яких розв'язуються два дидактичних завдання — засвоєння нових знань і уточнення раніше засвоєних.

Останнім часом набули поширення інтегровані (неординарні) заняття. їх впровадження пов'язане з рядом причин, серед яких протест проти проникнення у навчання дошкільників шкільних методів, прагнення зробити навчальний процес більш цікавим через введення нетрадиційного змісту і поєднання різних методів. Інтегровані заняття дають змогу вихователю творчо перерозподілити час для засвоєння програми з тих чи інших розділів, логічно об'єднуючи їх. Важливе значення має урізноманітнення діяльності дітей на таких заняттях. Завдання по ознайомленню з природою можуть здійснюватися в процесі занять з розвитку мови, образотворчої діяльності. Одночасно в процесі ознайомлення з природою можна здійснювати завдання по формуванню початкових математичних уявлень (величини, форми, тощо), розвитку мови і т. д. Інтеграція надзвичайно важлива для впровадження принципу міждисциплінарного підходу у здійсненні екологічного виховання. Формування ставлення до навколишнього середовища повинне здійснюватися на заняттях з усіх розділів, пронизувати всю роботу дитячого садка.

Інтегровані заняття найчастіше вирішують завдання поглиблення, закріплення знань.

Комплексні заняття — це сполучення занять з двох розділів, об'єднаних однією темою. Наприклад, ознайомлення з весняними рослинами і малювання пролісків і підсніжників. Таке об'єднання дозволяє оптимізувати процес засвоєння дітьми знань. Новий матеріал на таких заняттях не може бути з обох розділів. Доцільно планувати з одного — знайомий, з іншого — новий.

Ефективність занять залежить від їх підготовки і проведення. Намітивши тему заняття, вихователь повинен розробити програмні завдання. Вони включають освітні, виховні завдання та завдання на розвиток особистості.

У визначенні змісту програмних завдань вихователь виходить з вимог програми, рівня розвитку дітей і особливостей природного оточення дитячого садка. Слід уточнити місце даного заняття в системі роботи (чи йде на занятті процес формування початкових знань, чи їх збагачення, систематизація, вправляння у застосуванні знань і т. д.). Міцність засвоєння знань вимагає поступового оволодіння ними дітьми через первинне ознайомлення, збагачення, закріплення і узагальнення.

Важливий етап підготовки до заняття — вибір методу. Він залежить від дидактичної мети, змісту пізнавального матеріалу, особливостей природного оточення, вікових можливостей дітей. Вибраний метод або їх сукупність повинні забезпечити повноту виконання програмних завдань і активну розумову діяльність дітей. В ознайомленні дітей з природою необхідно забезпечити пріоритет методам, що забезпечують безпосередній контакт з природою.

Важливе значення в проведенні занять має розміщення дітей. Для розглядання тварин, кімнатних рослин, картин доцільніше дітей садити півколом. Це дозволяє всім брати активну участь у занятті. За наявності роздавального матеріалу для спостережень краще посадити дітей за столами. Під час занять з праці столи розміщують буквою «П» або стрічкою. При цьому діти мають змогу краще бачити показ прийомів роботи, а вихователю легше контролювати роботу дітей.

Готуючись до занять, вихователь повинен підібрати наочні посібники: картини, малюнки, гербарії тощо. Під час розглядання тварин — відповідні корми, предмети догляду. Після цього вихователь продумує хід заняття: послідовність роботи, систему прийомів, що активізують розумову діяльність дітей (пошукові запитання, порівняння, ігрові прийоми тощо).

У ході заняття важливо залучати до виконання завдань усіх дітей.

Наприкінці заняття вихователь, як правило, користується педагогічною оцінкою навичок і умінь, ставлення дітей до заняття, їхньою пізнавальною активністю. Диференціація оцінки залежить від віку дітей.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розповідь вихователя	\|	ЕКСКУРСІЇ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.