• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття, види та форми реалізації функцій держави

У юридичній літературі немає однозначного визначення поняття «функції держави». Єдності досягнуто лише в тому, що функції держави – це основні напрямки діяльності держави. З метою теоретичного вивчення цього фундаментального терміну слід окреслити, проаналізувати та класифікувати його ознаки, визначені в юридичній літературі. Всі вони спрямовані на характеристику одного і того ж поняття, однак мають не однакове значення і висвітлюють різні його аспекти.

Ознаки функцій держави можна поділити за трьома критеріями. Є внутрішні ознаки, вони спрямовані на характеристику їх сутнісного моменту. Ці ознаки, пов’язані з визначенням функцій держави, як основного(важливого) напрямку діяльності держави, вони роблять наголос на його тривалості (постійності), предметно-політичній характеристиці, його синтезуючому(комплексному) характері, змістіі об’єкті.

Другу групу ознак поняття функцій держави слід визначити, як співвідносні ознаки. Саме вони дають змогу з’ясувати співвідношення таких близьких і взаємопов’язаних між собою понять, як «ціль (мета) держави», «функції держави», «функції окремих органів держави», «форми діяльності (реалізації функцій) державних органів». До таких ознак належить також об’єктивний характер функцій держави, їх зв’язок з сутністю та соціальним призначенням держави.

Третя група ознак – це супутні ознаки. Вони дають змогу точніше і повніше, скажімо так, опредметити поняття, що аналізується. Вони вказують на те, чим саме відрізняються функції держави не тільки від співвідносних, але й від близьких понять. До таких ознак належать такі, котрі дозволяють відмежовувати функції держави від сфер їх застосування, функцій політичної системи, від видів державної діяльності та її принципів.

Аналіз та класифікація вищезазначених ознак надає змогу теоретично поглибити і розширити визначення поняття функцій держави, як основних (загальних) і постійних напрямків (видів) її діяльності, які реалізуються у визначених формах, за допомогою спеціальних методів, мають комплексний (синтезуючий), предметно–політичний і об’єктивний характер, чітко визначений зміст, свій об’єкт впливу, відображають і конкретизують сутність, завдання, соціальне призначення й цілі держави. Крім того, функції держави треба чітко відокремлювати від таких понять як функції політичної системи, функції окремих органів держави, від сфери їх застосування, від компетенції держави та від видів державної діяльності.

В юридичній науці існують різні класифікаційні схеми функцій держави, що зумовлені використанням науковцями різних класифікаційних критеріїв.

1. За тривалістю дії функції держави поділяються на:

· постійні функції,тобто такі, які держава здійснює на всіх етапах свого існування (наприклад, охорона правопорядку, оборона країни);

· тимчасові функції,що здійснюються лише протягом певного періоду існування держави ( наприклад, ліквідації наслідків певного стихійного лиха чи техногенної катастрофи).

2.За соціальним значеннямфункції держави поділяються на:

· основні функції,тобто такі напрями діяльності держави, без здійснення яких вона не може нормально функціонувати і розвиватись. Ці функції характеризують призначення держави, найбільш загальні, найважливіші напрями її діяльності на певному історичному етапі (наприклад, економічна функція, функції оборони країни, захисту правопорядку, законності, охорони прав і свобод громадян);

· неосновні функціїдержави є складовими елементами основних функцій, але самі по собі не розкривають сутності держави (наприклад, охорона здоровя населення, планування економічного і суспільного розвитку, виконання покарань).

3.За засобами діяльності державиїї функції можна поділити на:

· законодавчу, тобто функцію, в ході реалізації якої держава через видання нормативно-правових актів регулює суспільні відносини;

· виконавчо-розпорядчу,тобто функцію здійснюючи яку, держава ухвалює і втілює в життя певні управлінські рішення і таким чином вирішує проблеми, що стоять перед нею;

· правоохоронну, тобто функцію, здійсненням якої через специфічні види діяльності (судочинство, прокурорський нагляд тощо) держава забезпечує законність та правопорядок.

4. За сферами діяльності держави її функції поділяють на:

· внутрішні функції, які реалізуються в межах даної держави і в яких виражається її внутрішня політика.

До внутрішніх функцій належать:

а) політична – розробка політичної стратегії і тактики розвит­ку громадянського суспільства, його модернізації;

б) економічна – здійснення в межах, передбачених законодавством регулюючого впливу на економічну сферу: створення соціальної ринкової економіки; забезпечення повноцінного функціонування всіх форм власності, підприємництва, інвестиційної та ліцензійної діяльності; обмеження монополізму і розвиток конкуренції; захист прав споживачів; здійснення контролю за експортом та імпортом певних груп товарів;

в) соціальна – створення та забезпечення надійної системи соціальної безпеки, усунення чинників загроз з боку ринкової стихії; забезпечення формальних (правових) рівних можливостей для громадян по забезпеченню добробуту; розробка та забезпечення реалізації спеціальних соціальних програм щодо вирівнювання соціальної нерівності, здійснення підтримки незахищених верств населення, подолання безробіття.

г) бюджетна і фінансового контролю –полягаєу збиранні податків та інших загальнообов’язкових платежів, здійсненні контролю та нагляду за правильним використанням бюджетних коштів, недопущення правопорушень у сфері грошового та валютного обігу ;

д) правоохоронна – забезпечення державного і суспільного ладу, народовладдя, охорона законності і правового порядку, прав і свобод людини і громадянина;

е) екологічна – вжиття заходів щодо захисту навколишнього природного середовища і природних ресурсів;

є) інформаційно-комунікативна – створення і забезпечення функціонування систем зв’язку та інформатизації, демократичних умов діяльності електронних і друкованих засобів масової інформації;

ж) духовна – розвиток освіти, науки, культури; державної та мов національних меншин; забезпечення та охорона культурної спадщини, пам’яток архітектури; сприяння розвитку народної творчості, самобутності народів;

з) соціальна – створення та забезпечення надійної системи соціальної безпеки, усунення чинників загроз з боку ринкової стихії; забезпечення формальних (правових) рівних можливостей для громадян по забезпеченню добробуту; розробка та забезпечення реалізації спеціальних соціальних програм щодо вирівнювання соціальної нерівності, здійснення підтримки незахищених верств населення, подолання безробіття.

· зовнішні функції –головні напрямки діяльності держави, що розкривають її сутність, лежать у сфері її зовнішньої політики та зумовлені метою забезпечення найбільш сприятливих зовнішніх умов для існування і розвитку держави.

До зовнішніх функцій належать:

а) зовнішньополітична (дипломатична) – організація і підтримка, а також розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права, захист інтересів держави та її громадян у взаємовідносинах з іншими державами;

б) оборона держави від зовнішньої військової агресії – проведення цілісної системи заходів щодо зміцнення обороноздатності, вдосконалення збройних сил держави;

в) зовнішньоекономічна –участь у програмах міжнародної кооперації та інтеграції виробництва, співпраця в межах світової економічної системи, вирішення глобальних наукових і господарських проблем;

г) природоохоронна,абоекологічна – участь у міжнародній охороні навколишнього природного середовища, вирішенні глобальних екологічних проблем;

д) боротьба з міжнародним тероризмом та міжнародною організованою злочинністю– протидія міждержавним терористичним об’єднанням, об’єктом посягань яких є державна безпека та цілісність держави, участь у боротьбі з міжнародними правопорушеннями та особами, винними у їх скоєнні;

е) зовнішньо інформаційна –полягає у забезпеченні громадян, державних органів, підприємств і установ офіційною документованою або публічно оголошеною інформацією про зовнішньополітичну діяльність держави, про події і явища в інших країнах, а також у боротьбі з суспільно небезпечними діяннями у сфері інформаційних відносин, пов’язаних з використанням сучасних інформаційних технологій.

Провідними формами реалізації функцій держави є правові, а саме: правотворча діяльність (прийняття законів з метою регулювання відповідних груп суспільних відносин; визначення юридичного статусу органів держави; органів, що здійснюють управлінську та виконавчо-розпорядчу діяльність, тощо); соціальне управління та виконавчо-розпорядча діяльність (здійснення управлінської діяльності щодо регулювання сфер життєдіяльності суспільства, забезпечення виконання законів, інших нормативно-правових актів, видання актів і прийняття рішень розпорядчого характеру, здійснення контролю тощо); правоохоронна діяльність (захист прав і свобод людини і громадянина, забезпечення законності та правового порядку); здійснення правосуддя, застосування державного примусу за порушення норм права тощо.

Середнеправових форм реалізації функцій держави головними є науково-прогностична, політична та організаційна діяльність.

Держава, а також об’єднання громадян, інші суб’єкти громадянського суспільства створюють наукові і дослідні установи (економічного, юридичного, соціологічного профілю та ін.) для вивчення стану, динаміки і тенденцій розвитку суспільства, розробки теорій його трансформації та модернізації; визначення перс­пектив входження до міжнародної спільноти демократичних
країн; гармонізації національного законодавства з міжнародним правом; для збору та дослідження інформації; проведення організаційної діяльності щодо забезпечення здійснення основних напрямів діяльності держави тощо.

Відповідно до свого характеру і змісту соціально-правова держава обирає методи здійснення функцій, серед яких: економічні(забезпечення економічної багатоманітності, обмеження монополізму і розвиток конкуренції, ліцензування, створення умов для інвестування тощо); соціальні (створення умов для благодійної діяльності, надання пільг і субсидій, захист прав споживачів, стимулювання виробництва товарів широкого вжитку та предметів першої необхідності тощо); переконання(стимулювання правомірної поведінки громадян, суб’єктів виробництва і підприємницької діяльності) та примусу(застосування юридичних санкцій до правопорушників).

Читайте також:

1. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
2. XV. Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів
3. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
4. А) Заробітна плата її форми та системи.
5. А) Заробітна плата, її форми та системи.
6. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
7. Автоматизовані форми та системи обліку.
8. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
9. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
10. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
11. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
12. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.

Переглядів: 1709