МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Поняття механізму держави та його структраМеханізм держави – це цілісна ієрархічна система всіх державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ та підприємств, за допомогою яких виконуються завдання і функції держави. Побудова та діяльність механізму сучасної держави ґрунтуються на таких принципах: · гуманізм, тобто пріоритетність захисту прав і свобод людини і громадянина в діяльності держави; · гласність в діяльності державного апарату; · професіоналізм державних службовців; · законність, тобто діяльність всіх складових частин механізму держави виключно на підставі законодавства; · принцип демократизму у формуванні і діяльності державних органів, що дозволяє враховувати різноманітні інтереси переважної більшості громадян. · поділ влади на відносно самостійні гілки: законодавчу, виконавчу, судову. Механізм держави має такі характерні ознаки: 1. Механізм держави – це система пов’язаних, взаємодіючих, ієрархічно підпорядкованих державних органів, державних підприємств та установ. 2. Організаційна структура та відносини між елементами механізму ґрунтуються на принципі субординації (мають ієрархічний характер): а) рішення вищестоящих елементів механізму є обов’язковими для нижчестоящих; б) державні підприємства та установи здійснюють свою діяльність під керівництвом державних органів. 3. Структурні елементи механізму держави є юридичними особами. Згідно зі ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою визнається організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді[10]. Вона має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов’язки. 4. Створюється та функціонує механізм держави на державній формі власності. У державній власності є майно, зокрема кошти, що належать Українській державі. Від імені та в інтересах Української держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади. 5. Мета існування механізму держави – забезпечення реалізації завдань і функцій держави. Для їхньої реалізації кожний з елементів механізму держави наділяється правовим статусом, який утворюють нормативно закріплені: предмет відання (коло суспільних відносин та об'єкти, на які поширюється компетенція державної організації) та сама компетенція, яка складається з функцій та повноважень (прав й обов’язків) державної організації. Повноваження деталізують функції державної організації, визначають її напрям дії з позицій можливого та необхідного (прав та обов’язків)[11]. Наведені ознаки у своїй сукупності дають змогу відмежувати державні організації від недержавних структур у політичній системі суспільства. Структура механізму держави включає: 1. Апарат держави – система державних органів, які наділені владними повноваженнями для реалізації державної влади. Державний апарат співвідноситься з механізмом держави як частина і ціле, виступаючи як головний елемент механізму держави. Наприклад, державний апарат Української держави включає Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, міністерства і відомства, місцеві державні адміністрації, суди, прокуратуру; 2. Державні підприємства –самостійні суб’єкти господарювання, створені компетентними органами державної влади на основі державної власності для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, торговельної та іншої господарської діяльності; 3. Державні установи –це державніорганізації, які здійснюють практичну діяльність з виконання функцій держави в різних сферах нематеріального виробництва: соціальній, освітній, культурній, у сфері охорони здоров’я тощо. 4) Державні службовці – особи, які на професійній основі займають посади в державних органах та їх апараті, наділені відповідними службовими повноваженнями для практичного виконання завдань і функцій держави[12]; 5) Організаційні і фінансові засоби (наприклад, кошти державного бюджету), а також примусову силу, необхідні для забезпечення діяльності механізму держави. Визначальним елементом апарату держави є державний орган Орган державної влади – це відносно самостійна, структурно відокремлена ланка державного апарату, яка створюються державою для здійснення конкретного виду державної діяльності[13]. Орган державної влади має особливі ознаки, що відрізняють його від недержавних організацій. До них відносяться: · створюється відповідно до закону шляхом безпосередньої або представницької демократії; · наділений державно-владними повноваженнями. Державний орган діє з волі держави і від імені держави. Орган держави вправі видавати обов’язкові для виконання нормативні й індивідуальні правові акти, здійснювати контроль за їх виконанням, застосовувати, у разі потреби, примусові заходи; · реалізує свою компетенцію від імені держави, керуючись загальним принципом «дозволено лише те, що прямо передбачене законом». Компетенція кожного державного органу законодавчо визначена й обмежена. Державний орган вправі приймати рішення тільки в межах своєї компетенції; · має організаційну структуру. Кожен державний орган є колективом, що складається зі службовців. У цьому колективі є керівники і підлеглі, між якими існують особливі правові відносини; · має певний територіальний масштаб діяльності. У своїй сукупності державні органи, незалежно від тлумачення і розуміння, формують структуру державного апарату. Вони є складовою державного апарату і відрізняються між собою за місцем у системі державного апарату, способом утворення, часом, територією дії, характером компетенції та порядком її здійснення, правовими формами діяльності, принципом «поділу влади» та ін. Тобто, класифікувати державні органи можна на різних підставах: 1. За місцем у системі державного апарату: · первинні(виникають у порядку наслідування (монарх) чи обираються шляхом виборів (парламент, президент); · вторинні (створюються первинними органами, які й наділяють їх державно-владними повноваженнями (наприклад, уряд). 2. За способом утворення: · виборні(обираються на певний строк безпосередньо громадянами, або іншими суб’єктами); · призначувані(призначаються іншими державними органами влади); · успадковані(передаються за спадком). 3. За характером та формами реалізації державної діяльності: · законодавчі органи (покликані представляти волю та інтереси суспільства, шляхом розробки і прийняття законів); · глава держави (державний орган та посадова особа); · виконавчі органи (забезпечують реалізацію політики держави, законів та інших актів, прийнятих законодавчим органом); · судові органи (здійснюють правосуддя у чітко встановленій процесуальній формі, шляхом вирішення цивільних, кримінальних, господарських, трудових та адміністративних справ (спорів). · контрольно-наглядові (до них належать органи конституційного нагляду, уповноважені з прав людини (омбудсмени), органи прокуратури, державні інспекції; · правоохоронні органи (забезпечують законність та охорону правопорядку, охорону законних прав та інтересів громадян, юридичних осіб, суспільства і держави в цілому). 4. За часом функціонування: · постійні(створюються на невизначений строк (без обмеження строку дії), але їхній склад оновлюється через законодавчо визначений термін (наприклад, представницькі органи держави, прокуратура, суд); · тимчасові(створюються в умовах надзвичайного стану або для виконання певного завдання (наприклад, Верховна Рада України може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки та попереднього розгляду питань або тимчасові слідчі комісії для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес). 5. За територією дії: · загальнодержавні(загальнофедеральні при федеративному устрою), (повноваження яких поширюються на всю територію держави (наприклад, глава держави, генеральний прокурор); · місцеві (діють у межах території певної адміністративно-територіальної одиниці (графства, провінції, області, комуни тощо). 6. За способом прийняття рішень: · колегіальні (приймають рішення більшістю голосів, простим або кваліфікованим (наприклад, парламент, уряд); · єдиноначальні (рішення приймаються одноособово керівником (наприклад, Президент України). 7. За характером компетенції: · загальної компетенції(які у межах своєї компетенції приймають рішення з будь-яких питань (наприклад. Кабінет Міністрів України); · спеціальної компетенції (здійснюють діяльність в одній із сфер суспільного життя (наприклад, міністерства, відомства, державні комітети). 8. За характером підлеглості: · органи виключно «вертикальної» підлеглості (наприклад, прокуратура, суд); · органи «подвійної» підпорядкованості (органи галузевого управління: міністерства, відомства з їхніми територіальними управліннями та відділами). Читайте також:
|
||||||||
|