Сучасні концепції держави. Правова держава.

Як уже згадувалось, держава знаходиться в центрі дослідження багатьох суспільних наук. Тому слід розглянути не лише юридичні концепції держави, але й зупинитись на окремих соціологічних та політологічних теоріях, що має на меті збагатити уявлення про це складне і багатогранне явище.

Теорія солідаризму (від франц. solidaire – взаємно зобов’язаний ) – політико-правове вчення, що виникло в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. у Франції на ґрунті соціально-позитивістського правознавства. Розглядає державу як засіб забезпечення соціальної солідарності, досягнення консенсусу на основі узгодження інтересів і потреб всіх соціальних верств. Відкидається ідея класової боротьби, революційного шляху розвитку суспільства.

Ідея держави загального благоденства передбачає активний державний вплив на економічне і соціальне життя, стабілізацію господарських, виробничих і політичних процесів. У другій половині XX ст. ця ідея набула широкого розповсюдження на Заході. Згідно з цією концепцією панування приватної власності та вільної конкуренції призводить до різкого майнового і соціального розмежування населення. Держава повинна брати активну участь в регулюванні економічних процесів з метою забезпечення кожному достатнього життєвого рівня.

Теорія плюралістичної демократії.Сучасне розуміння плюралістичної демократії включає в себе права людини, вільну конкуренцію в політичному середовищі, розподіл влади, федералізм. Такі принципи надають гарантії кожній політичній силі, кожному угрупованню спиратися на різні важелі влади. При цьому забезпечується воля більшості при обов’язковому врахуванні інтересів меншості, можливість доведення громадянами своїх потреб до влади з метою їх найповнішого задоволення. Всебічно гарантується право кожного на свободу думки і вільного вибору, свобода створення організацій, існування альтернативних джерел інформації, гарантується опозиція і змагальність у політичній сфері.

Теорія еліт. Прибічники теорії еліт вважають, що народні маси не здатні здійснювати владу, управляти суспільними справами. Ця функція покладається на еліту. Еліта розглядається як меншість суспільства, що являє собою привілейовану групу, наділену особливими психологічними, розумовими, соціальними і політичними якостями, яка безпосередньо бере участь у використанні державної влади або активно впливає на її здійснення. Еліта утворюється в трьох головних сферах суспільного життя – політичній, економічній та інтелектуальній – шляхом висування індивідів, які досягли у своїй справі найбільших успіхів.

Теорія конвергенції – (від лат. convergentio – зближуватись) – одна із соціологічних концепцій, висунутих у 50-60 роках XX ст., яка обстоювала ідею неминучості зближення у вік НТР двох соціальних систем – капіталізму і соціалізму та створення на цій основі змішаного суспільства із змішаним типом держави. Поява її була викликана також необхідністю запобігти загрозі глобального ядерного конфлікту між двома соціальними системами, які протистояли одна одній.

Згідно з ученням прихильників конвергенції економічні, політичні та ідеологічні відмінності між капіталізмом і соціалізмом згладжуються, і в перспективі обидві системи мають тенденцію до повного злиття (або ж тільки до зближення, як вважали З.Бжезинський та С. Хантінгтон ). При цьому дві протилежні соціальні системи запозичують одна в одної позитивні ознаки і переборюють свої негативні риси[14].

Технократична доктрина заснована на ідеї влади, що спирається на знання, компетентність. В індустріальному суспільстві в умовах великого механізованого виробництва з’являється прошарок технічних спеціалістів. Згідно з цією доктриною цей процес переноситься на державне управління, яке має здійснюватись на основі технічних засобів особливою верствою вищих функціонерів, які володіють спеціальними знаннями.

Етатистська концепція держави.Сутність етатизму полягає в обґрунтуванні необхідності максимального втручання держави у життя суспільства і кожної конкретної особи. Згідно відповідності з етатичними поглядами, життя сучасного суспільства постійно ускладнюється, виникають і розвиваються все нові й нові взаємозв’язки як між його складовими частинами, так і між окремими громадянами. Це зумовлює необхідність існування своєрідного «соціального диригента», який би впорядковував, тобто регламентував і контролював здійснення суспільних відносин. Таким «диригентом», в силу лише їй одній притаманних властивостей (наявність спеціального апарату управління і примусу, здатність надавати своїм рішенням загальнообов’язковий характер тощо), може і повинна бути держава. При цьому стверджується необхідність практично необмеженого й вирішального втручання держави практично в усі сфери суспільних відносин – аж до найінтимніших сімейних відносин і виправданість максимального обмеження самоврядування населення. У певних своїх положеннях етатична концепція держави стикується з фашистським розумінням призначення держави. Ця концепція набуває особливої підтримки в державах з недемократичними державно-правовими режимами.

Теорія модернізації (модернізм) – сукупність розповсюджених в західній політології і соціології концепцій суспільно-політичного і економічного розвитку, які пояснюють процес переходу від стабільного традиційного до сучасного індустріального і постіндустріального суспільства, яке безперервно змінюється.

Теорія національної держави.Головним у цій концепції є обґрунтування того, що основне призначення держави полягає у забезпеченні створення найсприятливіших умов для існування та розвитку певної нації. Нині ця теорія набула поширення у країнах колишнього СРСР, Східної та Південно-Східної Європи. У деяких державах, зокрема в Естонії, Латвії, вона поступово набуває статусу офіційної доктрини. Але, коли її стануть тлумачити виключно в етнічному плані, ця теорія може тісно наблизитись до фашизму і набути якостей соціально небезпечної. У цьому разі вона може стати теорією національної винятковості, поширення якої на державу може знайти свій вираз у дуже небезпечних гаслах типу «Естонія для естонців», «Україна для українців» тощо. Ця теорія в такому тлумаченні небезпечна тим, що породжує недовіру між людьми різних національностей. В умовах багатонаціональних держав це неминуче веде до конфронтації, і врешті-решт – до насильства і ворожнечі, що ми бачили, наприклад, з подій у колишній Югославії та в деяких інших регіонах світу.

В умовах формування національного ринку за часів феодалізму або в умовах боротьби за визволення від колоніальної залежності ідея створення національної держави мала позитивне значення, сприяючи історичному прогресу. Нині, особливо в умовах багатонаціональних країн, вона може мати місце лише за певних умов, і насамперед, коли враховуються реальний стан міжнаціональних стосунків та інтереси національних меншин. Завжди слід зважати на ті правові та фактичні наслідки, що стоять за ідеєю національної державності в кожному окремому випадку.

Ідея національної держави далеко не однаково оцінюється у теорії держави і права, не говорячи вже про політичну практику. Про це свого часу писав В. Винниченко, виступаючи проти правонаціоналістичних позицій у Центральній Раді. Як міщанську характеризував ідею національної держави М. Бердяєв, різко критикував націоналізм у будь-якій формі Альберт Швейцер, інші представники вчених кіл гуманістичного напряму.

Анархістська концепція держави.Основна ідея анархізму полягає в необхідності створення суспільства, в якому, з одного боку, максимально обмежуються можливості втручання держави у повсякденне життя суспільства і особи, а з іншого – максимально підвищується роль населення в управлінні загальними справами.

Згідно з анархістськими поглядами, у зовнішніх відносинах на державу повинно покладатися лише забезпечення оборони країни від збройних нападів зовні, та підтримання необхідних, насамперед економічних, зв’язків з іншими державами.

Усередині країни функції держави повинні зводитися до прийняття конституції та невеликої кількості найважливіших законів, положення яких мають виключне значення для існування і розвитку всієї країни, а також до забезпечення їх неухильної реалізації. Усі інші внутрішні питання повинні вирішуватися населенням всієї країни або населенням окремих частин її території безпосередньо (шляхом сходів, зборів, референдумів, виборів) чи органами місцевого самоврядування (радами), що обираються населенням відповідних територій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття і види форми правління, форми державного устрою та форми державного режиму	\|	Поняття та ознаки права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.