• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Галузь права – це сукупність правових норм, що відокремилася велика всередині системи права, які регулюють певну сферу суспільних відносин.

В основі розподілу права на галузі й інститути лежать два критерії: предмет і метод правового регулювання. Кожна галузь має свій набір принципів і загальних положень, специфічних засобів і заходів правового регулювання.

Предмет правового регулювання – це та сфера суспільних відносин, яку регулює певна галузь, це те, що підлягає регулюванню. Наприклад, галузь цивільного права України регулює майнові й особисті немайнові відносини фізичних і юридичних осіб.

Предмет правового регулювання унікальний для кожної галузі права.

Метод правового регулювання – це заходи і способи впливу права на суспільні відносини, це те, як право впливає на них. Наприклад, для методу правового регулювання в цивільному праві характерна рівність учасників відносин, диспозитивність правових норм.

Основні методи правового регулювання:

1) імперативний метод – це метод владних розпоряджень, що містить у собі, як правило, норми-заборони. Він використовується, головним чином, у кримінальному, адміністративному і деяких інших галузях права. Імперативні норми права не можуть бути змінені за домовленістю між учасниками правових відносин;

2) диспозитивний метод протилежний імперативному. Він дає суб’єктам можливість вибору варіантів поведінки в межах закону. Цей метод більш притаманний цивільному, комерційному праву та деяким іншим галузям права.

До цих основних методів правового регулювання дотичні інші методи, які також складають пари протилежностей:

1) метод заохочень (стимулів) та метод обмежень. Метод заохоченнявластивий, головним чином, трудовому праву, де діють пільгові системи, спрямовані на стимулювання моральної і матеріальної зацікавленості працівників. Метод обмежень передбачає встановлення заборон і покарань за порушення заборон, що властиве кримінальному та адміністративному праву;

2) метод координації та метод субординації. Методкоординації типовий для процесуальних галузей права, де позивач і відповідач, інші учасники судового розгляду перебувають в однаковому процесу­альному становищі один до одного, закону і суду, їхні стосунки відзначаються самостійністю. Цей метод характерний також для цивільного і сімейного права: учасники цивільного договору не підпорядковані один одному, подружжя має рівні права й обов’язки. Метод субординаціїхарактерний для адміністративного права. Він передбачає нерівність учасників правових відносин, підпорядкованість одного з них іншому.

Для кожної галузі права характерний свій набір методів правового регулювання.

У межах найбільш розвинутих правових галузей виділяють підгалузі, що поєднують кілька інститутів однієї і тієї ж галузі.Зовнішнім вираженням підгалузі є наявність у ній такої групи норм, що містить загальні принципові положення властиві кільком (але не всім) правовим інститутам цієї галузі. Наприклад, у цивільному праві – авторське, винахідницьке, спадкове, зобов’язальне; у конституційному – виборче, парламентське муніципальне; у фінансовому – бюджетне, податкове право.

Галузь права, у свою чергу, становить підсистему, що складається з інститутів права.

Інститут права – упорядкована сукупність норм права, що регулюють певний вид суспільних відносин.

Якщо юридична норма – вихідний елемент правової матерії, то правовий інститут являє собою первинну правову спільність, об’єднання. Інститут права – це відокремлена група юридичних норм, що регулюють суспільні відносини конкретного виду.

Правові інститути покликані регламентувати окремі ділянки, фрагменти, сторони громадського життя. Інститут – складова, блок, ланка галузі. У кожній галузі їх безліч: у кримінальному праві – інститут необхідної оборони, інститут крайньої необхідності, неосудності, у цивільному – інститут позовної давності, інститут дарування, угоди, купівлі-продажу; у конституційному – інститут громадянства; в адміністративному – інститут посадової особи; у сімейному – інститут шлюбу.

Норми різних галузей права утворюють так звані вторинні угруповання системи права – комплексні інститути (які відносяться одразу до кількох правових галузей) та міжгалузеві комплекси (сукупність правових норм кількох галузей, що регулюють певну сферу суспільних відносин). До міжгалузевих комплексів можна віднести господарське право, яке об’єднує в собі норми цивільного, адміністративного та фінансового права.

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
6. IV. Розподіл нервової системи
7. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
8. IV. Філогенез кровоносної системи
9. POS-системи
10. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
11. VI. Філогенез нервової системи
12. А) Заробітна плата її форми та системи.

Переглядів: 2310