Лексична диференціація та синтаксичні особливості офіційно-ділового стилю
Офіційно-діловий стиль -мовний засіб взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ, організацій, а також справочинства і документації.
Жанри: тексти указів, законів, наказів, розпоряджень, звітів, ділових листів; виступів на зборах, ділових нарадах, прес-конференціях; бесіда з діловими партнерами, керівника з підлеглим
Форми реалізації: діалог, монолог
Мовні засоби:
Широке використання суспільно-політичної' та адміністративно-канцелярськоїтермінології
Уживання мовних штампів з перевагою багатокомпонентних мовних конструкцій (Повідомлення про одержання директивного листа Міністерства освіти та науки Украіни)
Специфічний характер фразеології - компонент стійких фразеологічних сполучень функціонує здебільшого в прямому значенні (Ставити питання, підбивати підсумки, доводити до відома)
Відсутність емоційно-забарвленої лексики
Синонімія зведена до мінімуму і не викликає двозначності
Наявність безособових та наказових форм дієслів із зазначенням постійної дії і відсутність особових форм як засобів індивідуалізації автора
Широке використання простих поширених речень, часто ускладнених однорідними, відокремленими, вставними членами речення
Загальні позамовні ознаки офіційно-ділового стилю
Офіційний характер- характер і зміст інформаційних зв'язків між > учасниками ділового спілкування регламентуються чинними правовими нормами, залежать від місця в ієрархії органів управління, компетенції, функціонального змісту їхньої діяльності.
Адресність- офіційний автор іадресант документа відомий, здебільшого ним є організація,
Повторність дій і ситуацій- це суттєвий чинник ділового спілкування. Повторність управлінської інформації приводить до регулярності використання однакових мовних засобів.
Тематична обмеженістькола завдань, які вирішує організація, є наслідком певної стабільності її функцій.
Висока стандартизаціявислову та сувора регламентація тексту (для чіткої
організації текст поділяють на параграфи, пункти, підпункти).
Документальність- кожний офіційний папір повинен бути об'єктивним, достовірним, зберігати стабільні традиційні форми (наявність реквізитів та усталений порядок їх розміщення).