Лексична диференціація та синтаксичні особливості офіційно-ділового стилю

Офіційно-діловий стиль -мовний засіб взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ, організацій, а також справочинства і документації.

сфера вживання:офіційно-ділові стосунки, законодавство,управління адміністративно-господарською діяльністю.

Жанри: тексти указів, законів, наказів, розпоряджень, звітів, ділових листів; виступів на зборах, ділових нарадах, прес-конференціях; бесіда з діловими партнерами, керівника з підлеглим

Форми реалізації: діалог, монолог

Мовні засоби:

Широке використання суспільно-політичної' та адміністративно-канцелярськоїтермінології

Уживання мовних штампів з перевагою багатокомпонентних мовних конструкцій (Повідомлення про одержання

директивного листа Міністерства освіти та науки Украіни)

Специфічний характер фразеології - компонент стійких фразеологічних сполучень функціонує здебільшого в прямому значенні (Ставити питання, підбивати підсумки, доводити до відома)

Відсутність емоційно-забарвленої лексики

Синонімія зведена до мінімуму і не викликає двозначності

Наявність безособових та наказових форм дієслів із зазначенням постійної дії і відсутність особових форм як засобів індивідуалізації автора

Широке використання простих поширених речень, часто ускладнених однорідними, відокремленими, вставними членами речення

Загальні позамовні ознаки офіційно-ділового стилю

Офіційний характер- характер і зміст інформаційних зв'язків між > учасниками ділового спілкування регламентуються чинними правовими нормами, залежать від місця в ієрархії органів управління, компетенції, функціонального змісту їхньої діяльності.

Адресність- офіційний автор іадресант документа відомий, здебільшого ним є організація,

Повторність дій і ситуацій- це суттєвий чинник ділового спілкування. Повторність управлінської інформації приводить

до регулярності використання однакових мовних засобів.

Тематична обмеженістькола завдань, які вирішує організація, є наслідком певної стабільності її функцій.

Смислова точність, ясність,які поєднуються зі стислістю, лаконічністю висловлювання, строгою послідовністю викладення фактів.

Висока стандартизаціявислову та сувора регламентація тексту (для чіткої

організації текст поділяють на параграфи, пункти, підпункти).

Документальність- кожний офіційний папір повинен бути об'єктивним, достовірним, зберігати стабільні традиційні форми (наявність реквізитів та усталений порядок їх розміщення).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стилі сучасної української літературної мови	\|	Тема 1.2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.