• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Фактори ризику при роботі з комп’ютерами

Комп’ютери посіли одне із важливих місць в сучасному житті, без них неможливо уявити не тільки трудову, але й інші сфери діяльності. Хоча від першого електронно-обчислювального монстра вагою близько 50 т, створеного в Пенсильванскому університеті для розрахунку траекторій польоту артилерійських снарядів, до суперсучасних портативних комп’ютерів з колосальним об’ємом пам’яті і феноменальною швидкістю розрахунків пройшло трохи більше 50 років.

Не торкаючись соціальних та інших аспектів входження комп’ютерів у наше життя, варто зазначити, що, на жаль, не всі користувачі уявляють собі, яка небезпека закладена в цій „чорній шухляді”, особливо якщо неграмотно її експлуатувати.

З погляду безпеки праці, на здоров’я користувачів насамперед впливають підвищена зорова напруга, психологічне переван­таження, тривале незмінне положення тіла в процесі роботи і вплив електромагнітних полів, що є найбільш небезпечним і підступним, тому що діє непомітно і виявляється не відразу. Дослідженнями Центру електромагнітної безпеки найбільш розповсюджених на ринку комп’ютерів встановлено, що рівень ЕМП у зоні розміщення користувача перевищує біологічно небезпечний.

Наслідками регулярної роботи з комп’ютером без застосування захисних мір є:

- захворювання органів зору (у 60% користувачів);

- хвороби серцево-судинної системи (у 60%);

- захворювання шлунково-кишкового тракту (у 40%);

- шкірні захворювання (у 10%);

- різні пухлини, насамперед мозку.

Особливо небезпечне електромагнітне випромінювання комп’ютера для дітей і вагітних жінок. Встановлено, що у вагітних жінок, що працюють за комп’ютером з дисплеями на електронно-променевих трубках, з 90% – ймовірністю в 1,5 рази частіше трапляються викидні немовлят й у 2,5 рази частіше з’являються діти з вродженими вадами.

Перші нормативні документи, що регламентують вимоги безпеки при експлуатації комп’ютерів, були введені в СРСР у 1988 р. У цих документах, що діяли до останнього часу, найбільш слабким місцем були норми щодо полів, особливо в порівнянні із західними аналогами.

На сьогодні широке розповсюдження в країнах Європи отримали вимоги шведських стандартів, які набагато (у десятки разів) жорсткіші за вимоги, що існуюють в нашій країні.

Не так давно шведські норми нарешті введено й у нас. Згідно із цими нормами у діапазоні частот 5 Гц-2 кГц напруга електричного поля не повинна перевищувати 25 В/м, а магнітна індукція 250 нТл, що рівнозначно напрузі магнітного поля Н = 0,2 А/м.

У діапазоні частот 2-400 кГц – Е<2,5 В/м, а Н < 0,02 А/м. Ці значення повинні характеризувати ЕМП навколо відеодисплейних терміналів на відстані 50 см, тому що ЕМВ від комп’ютера поширюється в просторі у всіх напрямках, а не тільки від екрана. У зв’язку з цим відстань між тильною поверхнею одного відеомонітору й екраном іншого повинна бути не менше 2 м, а між бічними поверхнями – не менше 1,2 м.

При індивідуальному використанні ПЕОМ або однорядному їхньому розташуванні необхідно встановити захисне покриття на задню і бічні стінки ПЕОМ. Відповідно до Правил регламентується також поверхневий електростатичний потенціал, що не повинен перевищувати 500 В. При експлуатації комп’ютерів ранніх поколінь в обов’язковому порядку треба застосовувати захисний екран на моніторі, причому екран необхідно заземлювати. Варто вибирати прозорий екран, тому що під час роботи з темним (менш 50% прозорості) доводиться збільшувати яскравість, що скорочує термін служби монітора і збільшується інтенсивність випромінювання, особливо шкідливих низьких частот.

Монітори останнього покоління з маркуванням Low Radiation практично відповідають вимогам шведських стандартів. Комп’ютери з рідкокристалічним екраном не наводять статичної електрики і не мають джерел для сильного електромагнітного випромінювання. При використанні блоку живлення виникає деяке перевищення рівня на промисловій частоті, тому рекомендується працювати від акумулятора.

Найбільш ефективна система захисту від випромінювань створюється за допомогою додаткового металевого внутрішнього корпуса, що замикається на вбудований закритий екран. При такій конструкції вдається зменшити електричне й електростатичне поле до фонових значень вже на відстані 5-7 см від корпуса, а при компенсації магнітного поля така конструкція забезпечує максимально можливу в наш час безпеку.

Для зниження рівня опромінення монітор рекомендується розташовувати на відстані витягнутої руки користувача. Оптималь­ним вважається відстань до екрана 60-70 см і в жодному разі не ближче 50 см.

З’явився новий показник напруженості праці – спостереження за екранами відеотерміналів. Оптимальним встановлюється спостереження до 2 годин у зміну, припустимим до 3-х годин. Понад 3 години – це напруженість (шкідливість) першого ступеня, а понад 4 години – напруженість другого ступеня. Зорове навантаження більше цього часу просто не допускається. Велике значення у виникненні зорової перенапруги має якість візуальних параметрів зображення на дисплеї, яких нараховується більше двадцяти. Вимоги до них, а також до емісійних параметрів комп’ютерів встановлені в нових державних стандартах.

Рівень очей при вертикально розташованому екрані ВДТ повинен припадати на центр або 2/3 висоти екрана. Лінія погляду повинна бути перпендикулярна центрові екрана.

Для забезпечення метеоумов площа на одне робоче місце повинна бути не менш 6,0 кв.м. Освітленість на поверхні стола повинна бути 300-500 лк, а рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати 50 дБ.

Навіть якщо всі параметри комп’ютера, середовища і робочого місця відповідають нормативним вимогам і рекомендаціям, при частій і тривалій роботі велика ймовірність, що в користувача буде розвиватися комп’ютерна хвороба з її негативними наслідками для здоров’я. У США скарги на прояви цієї хвороби, названої синдромом стресу оператора дисплея, зустрічаються більше, ніж у половини користувачів. На виникнення і характер розвитку хвороби значною мірою впливає режим праці і відпочинку, що залежить від виду і категорії трудової діяльності. Тривалість роботи викладачів вузів у дисплейних класах не повинна перевищувати 4 години на день, а максимальний час занять для першокурсників – 2 години на день, студентів старших курсів – 3 академічних години при дотриманні регламентованих перерв і профілактичних заходів.

Під час роботи з комп’ютером для збереження здоров’я необхідно неухильно дотримуватися вимог правил і рекомендацій щодо захисту від шкідливих впливів, у тому числі і від електро­магнітних випромінювань.

Читайте також:

1. II. Фактори, що впливають на зарплату при зарубіжних призначеннях
2. Абіотичні та біотичні фактори.
3. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
4. Агрегування та факторизація
5. Аналiз ризику методами iмiтацiйного моделювання
6. Аналіз втрат від маркетингового ризику
7. Аналіз кредитного ризику банку
8. Аналіз невизначеності і ризику
9. Аналіз ризику в життєдіяльності людини.
10. Аналіз ризику можливих збитків
11. Аналіз ризику через моделювання.
12. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.

Переглядів: 1607