Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля

За умови невідповідності вимогам норм у залежності від робочого діапазону частот, характеру виконуваних робіт, рівня опромінення і необхідної ефективності захисту застосовують наступні способи і засоби захисту або їхньої комбінації: захист часом і відстанню; зменшення параметрів випромінювання безпосередньо в самому джерелі випромінювання; екранування джерела випромінювання; екранування робочого місця; раціональне розміщення установок у робочому приміщенні; встановлення раціональних режимів експлуатації установок і роботи обслуговуючого персоналу; застосування засобів попереджувальної сигналізації (світлова, звукова і т.д.); виділення зон випромінювання; застосування засобів індивідуального захисту [51].

Захист часом передбачає обмеження часу перебування людини в робочій зоні, якщо інтенсивність опромінення перевищує норми, встановлені за умови опромінення протягом зміни, і застосовується, коли немає можливості знизити інтенсивність опромінення до припустимих значень іншими способами. Припустимий час перебування залежить від інтенсивності опромінення.

Захист відстанню застосовується, коли неможливо послабити інтенсивність опромінення іншими мірами, у тому числі й скороченням часу перебування людини в небезпечній зоні. У цьому випадку збільшують відстань між джерелом випромінювання й обслуговуючим персоналом. Цей вид захисту ґрунтується на швидкому зменшенні інтенсивності поля з залежності від відстані.

Зменшення випромінювання безпосередньо в самому джерелі досягається за рахунок застосування погоджених навантажень і поглиначів потужності. Поглиначі потужності, що послаблюють інтенсивність випромінювання до 60 дБ, становлять собою хвильоподібні лінії, частково заповнені поглинаючими матеріалами, у яких енергія випромінювання перетворюється в теплову. Заповнювачами служать: чистий графіт або в суміші з цементом, піском і гумою; пластмаси; порошкове залізо в бакеліті, кераміка; дерево; вода та інші матеріали.

Рівень потужності можна знизити також за допомогою аттенюаторів (від фр. attenuer – зменшувати, послабляти) плавно-перемінних і фіксованих.

Промислові аттенюатори дозволяють послабити в межах від 0 до 120 дБ випромінювання потужністю 0,1-100 Вт і довжиною хвилі 0,4-300 см.

Найбільш ефективним і часто застосовуваним методом захисту від електромагнітних випромінювань є екранування самого джерела або робочого місця. Форми і розміри екранів різноманітні і відповідають умовам застосування.

Екрани поділяються на ті, що відбивають, і ті, що поглинають. Глибина проникнення ЕМП високих і надвисоких частот дуже мала, наприклад для міді вона становить десяті і соті частки міліметра, тому товщину екрана вибирають за конструктивним розумінням.

У ряді випадків для екранування застосовують металеві сітки, що дозволяють здійснювати огляд і спостереження екранованих установок, вентиляцію і висвітлення екранованого простору. Сітчасті екрани володіють гіршими властивостями, у порівнянні із суцільними. Їх застосовують у тих випадках, коли потрібно послабити щільність потоку потужності на 20-30 дБ (у 100-1000 разів).

Всі екрани повинні заземлюватися. Шви між окремими аркушами екрана або сітки повинні забезпечувати надійний електричний контакт між елементами, що з’єднуються. Засоби захисту (екрани, кожухи і т.п.) з радіо поглинаючих матеріалів виготовляють у вигляді тонких гумових килимків, гнучких або твердих аркушів поролону або волокнистої деревини, просякнутої відповідним складом. Коефіцієнт відображення зазначених матеріалів не перевищує 1-3%.

Для захисту персоналу від опромінень могутніми джерелами ЕМП поза приміщеннями необхідно раціонально планувати територію радіоцентру, виносити служби за межі антенного поля, встановлювати безпечні маршрути руху людей, екранувати окремі будинки і ділянки території.

Для захисту від електричних полів повітряних ліній електропередач необхідно вибрати оптимальні геометричні параметри лінії (збільшення висоти підвісу фазних проводів ЛЕП, зменшення відстані між ними і т.п.), що знизить напругу поля поблизу ЛЕП у 1,6-1,8 рази.

Під час виконання ряду робіт, наприклад, по настроюванню і відпрацьовуванню апаратури, операторові доводиться перебувати в зоні електромагнітних випромінювань іноді великої щільності потоку потужності. У цих випадках необхідно користуватися засобами індивідуального захисту, до яких належать комбінезони і халати з металізованої тканини, що захищають організм людини за принципом сітчастого екрана. Для захисту очей від ЕМП використовують захисні окуляри з металізованим склом типу ЗП5-80 (ДСТ 12.4.013-75). Поверхня одношарового скла, яка звернена до ока, покрита безбарвною прозорою плівкою двоокису олова, що ослаблює електромагнітну енергію до 30 дБ при пропусканні світла не нижче 75%.

Для захисту персоналу від дії електричного поля під час роботи у діючих електроустановках промислової частоти надвисокої напруги, а також під час роботи під напругою на повітряних лініях електропередач високої напруги застосовується костюм, який виготовляється у вигляді комбінезона або куртки зі штанами. В комплект костюма входять також металева або пластмасова металізована каска, спеціальне взуття, рукавиці, покриті струмопровідною тканиною. Усі частини костюма, що екранує, з’єднуються між собою спеціальними провідниками для забезпечення надійного електричного зв’язку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фактори ризику при роботі з комп’ютерами	\|	Лазерне випромінювання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.028 сек.