• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація господарських договорів

Різноманітність людських потреб породжує необхідність здійснення багатьох видів підприємницької діяльності, і як наслідок маємо велику кількість господарських договорів, які безпосередньо чи опосередковано сприяють досягненню бажаної мети.

Тому для більш ефективного праворозуміння під час навчального процесу та й з практичних міркувань доцільно провести класифікацію господарських договорів та виділити основні їх види.

Поділ господарських договорів на певні види можна здійснити за різними критеріям. Декілька з них нижче:

І. За суб'єктним складом розрізняються:

· двосторонні–це договори, що укладаються між двома сторонами.Наприклад, договір поставки продукції (сторони – постачальник і покупець – ст. 265 ГК);

· багатосторонні – це договори, що укладаються між трьома і більше сторонами. Прикладом таких договорів є договір перевезення вантажів: у ньому беруть участь перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач (ст. 307 ГК).

ІІ. За ознакою підстав виникнення договірних зобов'язань розрізняють:

· плановані (вертикальні) договори – договори, що укладаються на підставі прийнятого державного замовлення у випадках, коли таке прийняття є обов'язковим для певних суб'єктів підприємництва (як правило, державних підприємств).

До планових договорів належать: договори поставки продукції тим споживачам, потреби яких фінансуються за рахунок держави і замовниками у яких виступають центральні державні органи (міністерства, відомства), а також державні контракти.

Державні контракти– це досягнутий в процесі державних закупівель акт згоди між державними замовниками від імені держави та виконавцем державного замовлення. Держконтракти поєднують у собі юридичні властивості держзамовлень (актів централізованого планування) і власне господарських договорів. Їхньою особливою ознакою є те, що держава гарантує оплату продукції, робіт, послуг за державними контрактами, а також те, що держава може надавати економічні пільги виконавцям цих договорів;

● регульовані (горизонтальні) договори–укладаються на основі вільного волевиявлення сторін – учасників договірних правовідносин.

ІІІ. За строками дії розрізняють:

● довгострокові договори – укладаються на строк понад 5 років (наприклад, концесійні договори, іпотечні кредитні договори тощо);

● середньострокові договори–строком дії від одного до 5 років (наприклад, договори підряду на капітальне будівництво);

● короткострокові договори–строком дії до одного року (наприклад, договір оперативного лізингу, депозитні договори, договори поставки тощо);

● разові договори–укладаються на одну господарську операцію, містять зазвичай лише майнові елементи (наприклад, договір перевезення вантажів).

IV. За економічним змістом та юридичними ознаками розрізняють:

● договори на реалізацію майна(поставки, міни/бартеру, контрактації сільськогосподарської продукції, забезпечення електроенергією, газом, водою тощо);

● договори на передачу майна в користування(оренда, лізинг);

● підрядні договори(підряд на капітальне будівництво, підряд на виконання проектно-розвідувальних, дослідно-конструкторських та інших робіт);

● транспортні договори(перевезення вантажів, буксирування, тайм-чартеру, подачі та збирання вагонів, експлуатації залізничної під'їзної колії та ін.);

● договори на надання банківських послуг (договори на розрахунково-касове обслуговування, банківського кредитування, факторингу та ін.);

● договори на надання інших послуг(щодо охорони об'єктів, зберігання майна та ін.);

● договори про спільну діяльність– договори, згідно з якими сторони зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону (договори про спільну інвестиційну діяльність);

● засновницькі договори – це договори, що фіксують відносини засновників юридичної особи, їх обов'язки щодо її створення, а також основи правового статусу майбутньої юридичної особи.

V. Залежно від ролі у встановленні господарських зв'язків розрізняють:

● генеральні договори–визначають основних учасників договірних відносин та фіксують взаємозв’язки між ними (генпідрядні договори на капітальне будівництво);

● субдоговориукладаються на підставі генеральних договорів для більш ефективного виконання генеральних договорів (договори субпідряду на капітальне будівництво).

VI. За регулятивними функціями розрізняють:

● попередній договір – це договір, що визначає умови, на яких сторони зобов'язуються укласти в майбутньому основний договір. При цьому основний договір повинен укладатися не пізніше ніж через один рік з моменту укладення попереднього договору, на умовах, передбачених попереднім договором;

● основний договір – це договір, що укладається на умовах та у термін, визначені попереднім договором.

VII. Залежно від моменту виникнення розрізняють такі договори:

● формальні. Для укладання формального господарського договору необхідне дотримання двох умов: узгодження волевиявлення сторін (консенсус) та вираження волі у певній (визначеній законом) формі. Форма господарських договорів письмова, причому здебільшого регулюється імперативними нормами;

● реальні.Для укладання реального господарського договору необхідні не тільки узгодження волі сторін, а й передача речі – об'єкта договору;

● консенсуальні.Це такі господарські договори, які виникають у момент реальних намірів сторін, недвозначно виражених словами або конклюдентними діями.

VIII. Залежно від можливості самостійного визначення контрагентами змісту договору розрізняють:

● договори приєднання. Це господарські договори, у яких одна сторона наперед встановлює умови майбутнього договору у формулярах або інших стандартних формах. Другій стороні залишається або прийняти їх у цілому, або не вступати в договір (перевезення вантажів, страхування тощо). Друга сторона не може запропонувати свої умови договору;

● типові договори–це договори, затверджені Кабінетом Міністрів України чи у випадках, передбачених законом – іншим органом державної влади. При укладанні типового договору сторони не можуть відступати від його змісту, але мають право конкретизувати його умови. (Наприклад, типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, типова форма договору про закупівлю зерна за бюджетні кошти, тощо);

● примірні договори–це договори,рекомендовані органом управління суб’єктам господарювання, які надають сторонам право при їх укладенні за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. II. Укладання господарських договорів способом оферти та її акцепту
3. V. Класифікація і внесення поправок
4. V. Класифікація рахунків
5. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
8. Баланс енергій у видобувній свердловині і класифікація видобувних свердловин за способом їх експлуатації
9. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
10. Банківський кредит та його класифікація.
11. Банківські ресурси, їх види та класифікація
12. Блок підсобних і господарських приміщень

Переглядів: 550