Зміст господарського договору

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства

У свою чергу згідно зі ст. 638 ЦК та ч. 2 ст. 180 ГК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх істотних умов договору.

Істотними є умови:

● визнані такими за законом або за іншим нормативно-правовим актом;

● необхідні для договорів цього виду (наприклад, для договорів підряду істотною умовою є складання кошторису);

● щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Згідно із ч. 3 ст. 180 ГК при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну (ст. 632 ЦК України) і строк дії (ст. 631 ЦК України) договору. Отже ці умови і є істотними без погодження яких договір вважається неукладеним;

Деякі вчені виділяють звичайні та випадкові умови господарських договорів^{^[108]}.

Звичайні умови– це умови, щопередбачені чинним законодавствомдля відповідного виду господарського договору і вступають у дію з моменту укладання цього договору.

Звичайні умови окремо не погоджуються сторонами, тобто вважається, якщо сторони домовилися підписати певний договір, то вони автоматично погодилися з тими умовами, які містяться в законодавстві про цей договір. Наприклад, при укладанні договору застави ризик випадкового знищення майна несе власник заставленого майна (ст. 580 ЦК).

Випадкові умови– це умови, що не характерні для цього виду господарського договору, а лише доповнюютьі деталізують його зміст. Випадкові умови набувають юридичної сили лише після погодження їх сторонами та включення до тексту господарського договору (наприклад, при укладанні договору підряду на капітальне будівництво сторони домовилися про надання замовником приміщення для проживання робітників підрядника). У свою чергу, непогодження та не включення до господарського договору випадкових умов на юридичну силу останнього не впливає (наприклад, при укладанні договору поставки сторони не погодили вид транспорту, на якому товар буде доставлено до покупця, але це не завадило вважати договір поставки юридично значущим).

У цілому для ефективного захисту інтересів сторін договірного процесу необхідно погодити та включити у відповідний договір такі умови:

● щодо предмета договору, його кількісних та якісних характеристик;

● щодо строків дії договору та строків його виконання;

● щодо суми договору та ціни одиниці виміру (тонни, літра, метра, штуки тощо);

● щодо порядку виконання та порядку передачі-приймання виконання;

● щодо порядку та форм платежів;

● щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) сторонами договірних зобов'язань;

● щодо обставин, які виключають відповідальність сторін за невиконання (неналежне виконання) сторонами договірних зобов'язань (форс-мажор, непереборна сила);

● щодо способів забезпечення належного виконання договірних зобов'язань (застава, гарантія тощо);

● щодо порядку розгляду спорів, які випливають з господарського договору, у тому числі визначення юрисдикційного органу, а щодо зовнішньоекономічних контрактів – країни, законодавство якої застосовуватиметься під час розгляду спору.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація господарських договорів	\|	Форма господарського договору

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.