• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна процедура припинення діяльності суб’єкта господарювання

Припинення суб'єкта підприємницької діяльності є таким же закономірним та логічним процесом, як і його створення.

Припинення суб'єктів господарювання регулюється значною кількістю нормативних актів, до яких насамперед, належать ЦК України, ГК України, закони України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі Закон), "Про господарські товариства", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та інші нормативні акти, у тому числі відомчі.

Згідно з ч. 1 ст. 33. Закону юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам – правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Виходячи з цієї статті діяльність суб'єкта господарювання може бути припинена:

· у добровільному порядку за власною ініціативою суб'єкта господарювання;

· у примусовому порядку (на підставі рішення суду у випадках, передбачених законодавством України).

Перелік підстав, за якими можливе припинення суб'єкта господарювання в добровільному порядку, не передбачений законодавством.

Як приклад, припинення юридичної особи в добровільному порядку здійснюється за:

· рішенням власника або уповноваженого ним органу, рішенням інших осіб – засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників без наведення мотивів прийняття відповідного рішення за власною заявою;

· досягнення юридичною особою цілей та мети, закріплених в установчих документах та заради якої її було створено;

· закінчення певного строку, на який була розрахована діяльність юридичної особи (ст. 58, ч. 1 ст. 59 ГК України, ст. 33 Закону).

Примусове припинення суб'єкта господарювання можливе лише на підставах, зазначених у законодавстві, перелік яких є вичерпним.

У примусовому порядку припинення юридичних осіб здійснюється за рішенням господарського суду у разі:

● визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

● провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

● невідповідності мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;

● наявності в Єдиному державному реєстрі (далі ЄДР) запису про відсутність юридичної особи за її вказаним місцезнаходженням;

● визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;

● визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених чинним законодавством);

● неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону (ст. 58 ГК України, ст. 38 Закону).

Щодо фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності припинення підприємницької діяльності здійснюється у випадку:

● прийняття фізичною особою-підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності;

● смерті фізичної особи, яка була зареєстрована як підприємець;

● постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;

● постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності;

● постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на таких підставах:

● визнання фізичної особи-підприємця банкрутом;

● провадження фізичною особою підприємницької діяльності, що заборонена законом;

● неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону (ст. 46 Закону).

За формою припинення суб'єктів підприємництва – юридичних осіб воно поділяється на реорганізацію та ліквідацію.

Суттєва різниця між ліквідацією та реорганізацією полягає у тому, що в першому випадку має місце остаточне припинення будь-якої діяльності якогось суб'єкта господарювання, у другому – припинення його функціонування в конкретній організаційно-правовій формі із заміною на нову чи зміна майнової бази цього суб’єкта в бік збільшення чи зменшення.

В обох випадках "припинення суб'єкта господарювання" суб'єкт, що припиняється, більше не існуватиме. У зв'язку з ліквідацією суб'єкта припиниться і його діяльність, у зв'язку ж із реорганізацією вона триватиме, але вже не в колишній (яка існувала до реорганізації), а в новій організаційно-правовій формі суб'єкта господарювання чи на зміненій майновій базі.

Тобто головна відмінність двох способів припинення суб'єктів господарювання (ліквідації та реорганізації) полягає в юридичних наслідках факту припинення їх існування, у наявності або відсутності правонаступництва.

Це означає, що під час реорганізації здійснюється універсальне правонаступництво, тобто всі права та обов'язки суб'єкта (суб'єктів) господарювання, що реорганізується, переходять до одного або кількох інших суб'єктів.

Під час ліквідації відбувається припинення прав та обов'язків суб'єкта господарювання без правонаступництва, тобто без переходу прав і обов'язків до інших суб'єктів.

Тобто, якщо в результаті ліквідації суб'єктагосподарювання суб'єктивні права й обов'язки, які належали йому до цього, перестають існувати, припиняються на майбутнє, то у зв'язку з реорганізацієювони, так би мовити, успадковуються. Права й обов'язки суб'єктів, що припинили своє існування, стають правами й обов'язками нових чи оновлених (як у випадку з «приєднанням») утворень, що продовжують свою господарську діяльність, як правило, на зміненій за обсягом майновій базі.

Припинення юридичної особи передбачає проведення державної реєстрації цього процесу згідно з положеннями розділу IV Закону, а фізичної особи-підприємця згідно розділ VI цього ж закону.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
3. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
4. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
5. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
6. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
7. V. Питання туристично-спортивної діяльності
8. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
9. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
10. Автоматизація банківської діяльності в Україні
11. Автоматизація метрологічної діяльності
12. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Переглядів: 665