● від імені кредиторів – приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів – членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів;
● від імені боржника – керівником боржника чи арбітражним керуючим ( керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.
Умови укладання мирової угоди передбачені ст. 36 Закону. Слід зазначити, що мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених ст. 31 Закону.
Укладення мирової угоди та набрання нею чинності
Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.
Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.
Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.
Зміст мирової угоди
Згідно із ч. 4 ст. 37 Закону мирова угода має містити:
1) обов'язкові положення про:
● розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника;
● відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.
2) факультативні положення про:
● виконання зобов'язань боржника третіми особами;
● обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права;
● задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.