1. Варивода Я. Масова свідомість як об′єкт національної безпеки //Людина і політика. – 2001. – №2. – С.88–96.
2. Васютинський В.О. З досвіду психосемантичного вивчення масової політичної свідомості України //Українські варіанти. – 1997. – №1. – С.13–19.
3. Кирбят′єв О.Л. Громадська думка та її місце в структурі суспільної свідомості //Нова парадигма. – 2002. – Випуск 23. – С. 195–202.
4. Матвієнків С. Масова політична свідомість як регулятор політичної поведінки людей //Вісник Львівського університету. – Серія: Філософські науки. – 2000. – Вип. 2. – С. 214-223.
5. Нагорна Л. Національна ідентичність в Україні. – К.: ІПІ ЕНД, 2002. – 272с.
6. Носков В., Кальянов А., Єфросинина О. Правосвідомість у соціально–політичному розвитку людини //Політичний менеджмент. – 2005. – №5. – С.125–133.
7. Овсянецька Л.П. Ціннісні орієнтації як фактор життєдіяльності і розвитку особистості /Л.П.Овсянецька //Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Плай. – 1998. – Вип. 2 – Ч.1.
8. Психология и психоанализ власти. В 2–х томах. Хрестоматия. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1999.
9. Руденко Ю. Політична свідомість: визначення та актуальні дослідження в контексті розвитку вітчизняної політичної науки // Людина і політика. – 2001. – № 4. – С. 107-114.
РОЗДІЛ 8. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА СУСПІЛЬСТВА.
Основні підходи до визначення змісту політичної культури суспільства.