Показники національного майна

Найпершою умовою процесу виробництва є забезпечення його засобами виробництва, предметами праці та виробничим персоналом для отримання такого рівня валової продукції, яка б дала змогу підприємству отримати прибуток і прийняти модель розширеного відтворення виробництва. Вкладена у виробництво авансована вартість в процесі свого використання приносить економічну вигоду власнику.

Національне майно є більш динамічним і оновлюваним у складі національного багатства.

На основі прийнятої класифікації основних фондів вони поділяються на такі групи: будівлі, споруди, житлові будинки, машини та обладнання, транспортні засоби, виробничий і господарський інвентар, робоча худоба, продуктивна худоба, багаторічні насадження та інші види основних фондів. У вартість основних фондів також включаються витрати з покращення земель, витрати, пов'язані з передачею прав власності.

Облік основних фондів проводиться в натуральному та вартісному вигляді.

Під час експлуатації основні засоби зношуються, а їх вартість зменшується на суму амортизаційних відрахувань. Такий знос називається фізичний. Зношення, яке пов'язане з розвитком науково-технічного прогресу, називається моральним зносом.

Грошовим вираженням зносу основного капіталу є амортизаційний фонд. Авансовані основні виробничі кошти рухаються у вигляді амортизаційних відрахувань, накопичуються в амортизаційному фонді до повного повернення, а потім авансуються у новий цикл виробництва інституційної одиниці у розширеному обсязі за рахунок використання частини прибутку. Рух основних і оборотних фондів супроводжується їхнім споживанням і заміщенням у вартісній та натуральній формі.

Приміщення, будівлі функціонують багато років, тобто ця частина капіталу обертається досить повільно. Частина капіталу, вкладена в машини і обладнання також обертається, але швидше, тому що функціонує в процесі виробництва протягом кількох виробничих циклів. При кожному обертанні частина авансованої вартості переноситься в амортизаційний фонд, який у подальшому дозволить провести просте відтворення капіталу.

Для поповнення основного капіталу підприємства проводять амортизаційні відрахування, які утворюють амортизаційний фонд. Сума амортизації за рік визначається за формулою:

де: Ф— повна початкова вартість основного капіталу; К— вартість проведеного капітального ремонту; Л—ліквідаційна вартість; Т— нормативний термін дії основних фондів.

Норма амортизації обчислюється відношенням річної норми амортизації до повної початкової вартості основних фондів, або до їх балансової вартості.

де: Н — норма амортизації.

Якщо величину норми амортизації брати від балансової вартості основних фондів, то одержимо зменшуючу амортизацію. Такий метод називається методом постійного відсотка:

А = Ф_б–Н.

Упродовж періоду експлуатації вартість об'єктів змінюється. Балансова вартість — це вартість об'єктів з урахуванням переоцінки основних засобів підприємства. Проводять переоцінку основних фондів за діючими в сучасних умовах цінами, які відповідають відновній вартості на початок року. Перерахунок проводиться на основі індексів зміни цін на основні засоби або на основі ринкових цін відповідних видів основних засобів на момент переоцінки.

При ринкових відносинах використовується ще один вид вартісної оцінки основних фондів, яка називається ринковою вартістю. Зазначена вартість відображає можливу ціну продажу об'єктів основних фондів з урахуванням їх реального стану, фізичного і морального зносута можливого доходу від експлуатації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Склад і структура національного багатства	\|	Оцінка основних фондів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.