Склад і структура національного багатства

В умовах зростання науково-технічного прогресу значних змін зазнає склад і структура національного багатства, відбувається оновлення основних виробничих фондів, у складі невиробничих фондів збільшується частка майна наукових організацій, освітніх установ, медичних закладів, спостерігається прискорене використання природних багатств, що може негативно вплинути на навколишнє середовище і спричинити підвищення витрат на екологічні заходи.

Національне багатство є одним із найважливіших показників економічної могутності і соціально-економічного прогресу.

У сучасних умовах статистична практика визначення національного багатства відповідає розробкам міжнародних статистичних організацій і системі національних рахунків, де показники національного багатства інтегровані з рахунками і таблицями національного доходу і національного продукту для виявлення взаємозв'язків з поточними результатами виробництва та змінами запасів матеріальних благ. Статистика національного багатства повинна відображати наявність та склад активів, оцінювати їх динаміку і ефективність використання.

Національне багатство складається з двох частин: матеріальної та нематеріальної. До матеріальної частини відносяться створені людиною матеріальні фонди та природні ресурси. До нематеріальної частини відносяться духовні цінності, що знаходяться у розпорядженні суспільства і включають фізичні, професійні та інтелектуальні здібності населення, уміння та навички, рівень освіти та культури населення, досягнення науки і техніки, сукупність духовних, культурних та літературних цінностей. Підвищення освітнього рівня населення сприяє створенню і вдосконаленню засобів виробництва. В свою чергу, ефективне функціонування виробництва неможливе без висококваліфікованої робочої сили, яка здатна управляти технічними засобами і мати високий інтелектуальний рівень.

Рис. 1. Схема складу національного багатства

Ефективність використання виробничих і трудових ресурсів у процесі виробництва виражається співвідношенням одержаного результату від застосування ресурсів та їх витрат. Підвищення ефективності використання може відбуватися як екстенсивним, так і інтенсивним шляхом. Процес інтенсифікації передбачає більш повне використання факторів виробництва при удосконаленні технологій, пов'язаних з науково-технічним прогресом, який дозволяє підвищити використання можливостей наявної та новітньої техніки.

Найвищий ефект досягається тоді, коли в процесі виробництва використовуються ресурси, які відповідають передовим технологіям і висококваліфікованим працівникам, здатним до високопродуктивної праці.

І. Нефінансові активи — це об'єкти, які дозволяють їх власникам отримувати економічні винагороди в результаті їх використання в економічній діяльності або в результаті зберігання їх як запасу вартості. Нефінансові активи поділяються на вироблені та невироблені. 1. Вироблені нефінансові активи згідно з системою національних рахунків виникають у результаті процесу виробництва і включають: 1) основний капітал, 2) запаси матеріальних оборотних коштів та 3) цінності.

1) Основний капітал складається з матеріальних та нематеріальних активів, які неодноразово використовуються в процесі виробництва. До цього виду вироблених активів також відносяться плодові насадження та нематеріальні продукти; такі як програмне забезпечення.

2) Запаси матеріальних оборотних коштів включають виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, товари, державні матеріальні резерви.

3) До цінностей відносятьсядорогоцінні метали, дорогоцінні каміння, антикварні вироби, колекції, які є носіями вартості для їх власників.

2. Невироблені нефінансові активи включають: 1) активи, які не є результатом виробництва і складаються 2) з природних ресурсів (земля, надра, водні ресурси, корисні копалини та інше).

2) Невироблені нематеріальні активи включають авторські права, патенти, ліцензії, товарні знаки тощо.

Джерелами даних про обсяги національного багатства є дані інвентаризації, бухгалтерської та статистичної звітності.

ІІ.Згідно з системою національних рахунків фінансові активи -це фінансові вимоги та зобов'язання у різних формах. Основними видами фінансових активів є готівка, кошти на рахунках у банку (депозити), цінні папери, монетарне золото, страхові резерви тощо.

1) Готівка — це банкноти та монети в національній та іноземній валюті, які використовуються для проведення розрахунків.

2) Депозити - це грошові кошти, які передані банкам на зберігання. Грошові кошти на рахунках у банку можуть бути виражені яку національній, так і в іноземній валюті.

3) Цінні папери — це боргові зобов'язання, до яких відносяться облігації, депозитні сертифікати, приватизаційні чеки, векселі та ін.

4) Монетарне золото — це централізований запас золота в зливках та монетах, що зберігається в державних грошово-кредитних установах для створення резервів купівельної спроможності грошей.

5) До інших фінансових активів відносяться позики, акції, страхові резерви рахунки дебіторів та кредиторів.

Як бачимо, фінансові активи проявляються в фінансових вимогах чи фінансових зобов'язаннях і виступають в різних формах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Завдання статистики національного багатства	\|	Показники національного майна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.