Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Загальні засади права соціального забезпечення.

Шлюбний договір.

Сімейний Кодекс України 2002 р.

Предмет і система Сімейного права.

Сімейне право — сукупність правових норм., які регулюють особисті й пов'язані з ними май¬нові відносини громадян, що виникають із шлюбу й на¬лежності до сім'ї. Тобто, це право регулює відносини між подружжям щодо порядку та умов узяття шлюбу, особистих і майнових відносин між ними, порядку та умов припинення шлюбу; відносини між батьками й дітьми, іншими родичами тощо. Крім того, шлюбно-сімейне право України регулює відносини усиновлен¬ня (удочеріння), опіки й піклування і т. д.

Основними джерелами шлюбно-сімейного права є Конституція України та Кодекс про шлюб і сім'ю України. Так, Конституція України проголошує:

'Шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї" (ст. 51). Загалом сім'я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою.

 

Сімейний Кодекс України регламентує поря­док та умови одруження, особисті й майнові відно­сини, що виникають у сім'ї між подружжям, між бать­ками та дітьми, між іншими членами сім'ї, а також відносини, що виникають у зв'язку з усиновленням, опікою й піклуванням, припиненням шлюбу і т. ін. Кодекс про шлюб і сім'ю базується на таких загально­визнаних принципах: рівноправності жінки й чолові­ка в сімейних відносинах; побудови сімейних відно­син на добровільному шлюбному союзі жінки й чоловіка; всебічної охорони інтересів матері й дітей та забезпечення щасливого дитинства кожній дитині; виховання почуття відповідальності перед сім'єю тощо. У Кодексі про шлюб і сім'ю передбачено, що громадяни є рівними в сімейних відносинах незалежно від їхніх;

національності, раси і ставлення до релігії. Будь-яке, пряме чи опосередковане обмеження прав громадян,) дотичних до цього законодавства, заборонене.

 

Подружжя може укладати між собою всі дозволені законом майнові угоди, однією з яких є шлюбний кон¬тракт. Ці шлюбно-сімейні правовідносини передбаче¬ні Порядком укладання шлюбного контракту, що за¬тверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок укладання шлюбного контракту" від 16 червня 1993р.

Згідно з цим нормативно-правовим актом шлюбний контракт укладається між особами, які одружуються, за їхнім бажанням до реєстрації шлюбу і набирає чинності з моменту його реєстрації. Він може укла¬датись у присутності свідків, якщо на це є бажання сторін.

У ньому передбачаються майнові й немайнові права та обов'язки подружжя.

 

Система законодавства про соціальне забезпечення в Україні охоплює правові норми Конституції України, поточні закони та деякі інші нормативно-правові акти.

Правову основу організації та функціонування системи пенсійного забезпечення в Україні складають конституційні норми. Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. та інші закони.

Конституція України передбачає: "Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимча­сової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом" (ст. 46).

Закон України "Про пенсійне забезпечення" скла­дається з 5 розділів (104 статті):

Розділ 1. Загальні положення.

Розділ 2. Трудові пенсії.

Розділ 3. Соціальні пенсії.

Розділ 4. Порядок і умови перерахунку пенсій.

Розділ 5. Відповідальність підприємств та організа­цій і громадян.

Цей Закон гарантує всім непрацездатним громадя­нам України право на матеріальне забезпечення за ра­хунок суспільних фондів споживання через надання трудових і соціальних пенсій. Соціальна захищеність пенсіонерів гарантується встановленням пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також завдяки регулярному переглядові їх розмірів відповідно до змін соціально-економічної ситуації в країні.

Виплата пенсій здійснюється з Пенсійного фонду України за рахунок коштів, що відраховуються під­приємствами та організаціями на заходи соціального страхування, страхових внесків громадян, які здій­снюють підприємницьку діяльність, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів Держав­ного бюджету України. Наявність цього фонду є га­рантією матеріального забезпечення всіх непраце­здатних громадян України за рахунок суспільства.

 

5. Види державних пенсій і допомог.

Розрізняють види пенсій: трудові та соціальні. Трудові пенси призначаються: за віком; з інвалід­ності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Умови призначення трудової пенсії:

а) право на пенсію за віком мають: чоловіки, яким

виповнилося 60 років за наявності стажу роботи не менш як 25 років; жінки, яким виповнилося 55 років за наявності стажу роботи не менш як 20 років;

б) пенсії з інвалідності призначаються в разі настан­ня повної або часткової втрати здоров'я незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштовування на роботу або після припинення роботи;

в) пенсії в разі втрати годувальника призначаються непрацездатним членам сім'ї померлого, які зна­ходилися на його утриманні. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника;

г) пенсія за вислугу років встановлюється для окре­мих категорій громадян, зайнятих на роботах, вико­нання яких призводить до втрати професійної праце­здатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком (робітники локомотивних бригад, деякі категорії робітників льотно-випробного складу, морського, річкового флоту рибної промисло­вості, деякі категорії артистів театру та ін.).

Обчислення спеціального стажу встановлюється за­значеним законом та іншими нормативно-правовими актами.

Соціальні пенсії призначаються та виплачуються непрацюючим громадянам, окрім інвалідів дитин­ства, за відсутності права на трудову пенсію.

Закон також передбачає такий вид пенсії, як додат­кова, що виплачується особам, які уклали договори добровільного страхування.

 


Читайте також:

  1. Cплата єдиного соціального внеску - 2013
  2. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
  3. II. Поняття соціального процесу.
  4. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
  5. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  6. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  7. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  9. Адміністративне право як галузь права
  10. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  11. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
  12. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.




Переглядів: 1345

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 8. Сімейне право та основи соціального законодавства | Види соціального обслуговування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.