4. Особливості будови у зв'язку з розвитком асиметрії.
5. Розмноження, розвиток та практичне значення.
Відомо близько 130 тис. молюсків, поширених по всій земній кулі, крім територій, укритих багаторічним снігом і льодовиками, у тому числі на Україні - понад 400.
Переважна більшість молюсків живе в солоних водоймах морів та океанів, окремі з них - навіть на глибині понад 10000 м. Населяють вони і прісні води рік, озер. Деякі вийшли на сушу (можна знайти й на висоті 4000 м). Близько 100 видів веде паразитичний спосіб життя.
В ембріональному і постембріональному розвитку молюсків і кільчастих червів є ряд спільних ознак: спіральне дроблення яйця, спосіб утворення шару мезодерми, подібна личинка, у деяких молюсків метамерне розміщення окремих органів. Тому вважать, що предками молюсків були малорухливі тварини з групи давніх малосегментованих анелід, що жили на дні моря. Проте існує й інша точка зору щодо походження молюсків: її прихильки допускають, що молюски беруть початок від плоских червів, зокрема турбелярій, вважаючи найпримітивнішими формами так званих безпанцирних, або борозенчасточеревих, молюсків представники першої точки зору висловлюють думку, що спрощення у будові цих молюсків - явище вторинне). На думку О.П. Маркевича (1964), найкраще обґрунтований погляд М.О. Ліванова, який вважає, що спільними предками кільчастих червів і молюсків були немертиноподібні тварини. Отже, питання про походження молюсків потребує подальшого вирішення.