ДОСЛІДЖЕННЯ ВЕГЕТАТИВНОГО ВІДДІЛУ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Вегетативна нервова система складається із симпатичного і парасимпатичного відділів. Досліджують її методом рефлексів і фармакологічними методами.

Найбільш поширені рефлекси грунтуються на обліку змін серцевого ритму. ..Око-серцевий рефлекс здійснюють надавлюванням пальцями через повіки на очні яблука. Губо- і вухо-серцевий рефлекси проводять за допомогою накладання закрутки у коней відповідно на верхню губу і вушну раковину. Частоту серцевих скорочень підраховують у спокої і через 0,5 хв, не припиняючи подразнення. Якщо вказані дослідження не викликають змін частоти пульсових ударів або вони коливаються у межах ^!Д частини від початкової, то такі результати свідчать про нормотонію, тобто про приблизну рівність тонусу обох відділів вегетативної нервової системи. При вираженій ваготонії кількість серцевих скорочень зменшується на '/з і більше від початкової кількості ударів за хвилину, а у симпатикотоніків вона зростає на 'Д і більше.

Для ваготонії характерні легка пітливість, сповільнений пульс, звуження зіниці, блідість і підвищена вологість шкіри, схильність до гастричних розладів, еозинофілія. При симпатикотонії спостерігаються загальна неврівноваженість, експансивність, екзофталь-мія, частий пульс, схильність до облисіння, еозинофілія.

Фармакологічні методи полягають у введенні в організм різних препаратів, що діють переважно на симпатичний або парасимпатичний відділи вегетативної нервової системи, для встановлення мінімальної їх дози, що спричиняє виражену реакцію. З цією метою використовують адреналінову, пілокарпінову, атропінову та інші проби.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІКВОРУ

Ліквор (спинномозкова, або цереброспинальна, рідина liquor cerebrospinalis) омиває нервову тканину, циркулюючи у підпаву-тинному просторі, шлуночках і каналах головного та спинного-мозку. Спинномозкова рідина утворюється у судинних сплетіннях,

Епендимі, м'якій оболонці мозку, нервовій тканині та глії. У коней і великої рогатої худоби її загальна кількість становить від 300 до 350 мл. Щохвилини утворюється 0,2—0,8 мл ліквору і весь він поновлюється 3—7 разів на добу. Спинномозкова рідина постійно рухається у підпавутинному просторі та периваскулярних щілинах до місць ЇЇ відтоку, який здійснюється через венозну та лімфатичну системи. Ліквор необхідний для нормального функціонування мозкової тканини. Він є амортизатором для головного та спинного мозку, захищаючи його від механічних пошкоджень, бере участь у живленні, обмінних процесах мозкової тканини та виведенні кінцевих продуктів метаболізму, підтримує стабільність водно-електролітного стану, має бактерицидні властивості.

Утворення, циркуляція та склад ліквору залежать не лише від стану центральної нервової системи, а й організму в цілому, тому дослідження його має важливе значення як для діагностики захворювань головного й спинного мозку та їх оболонок, так і для вивчення патогенезу хвороб, що перебігають з ураженням нервової системи, і прогнозування глибини патології. Для клініцистів особливе значення має вивчення проникності патогенних продуктів та лікарських речовин через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ) у лік-ворну систему та ефективність ендолюмбального введення лікарських препаратів з метою безпосередньої дії на патологічний процес у мозку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Залежно від місця локалізації патологічного процесу в чутливій сфері нервової системи розрізняють периферичні, спинальні, мозочкові та кортикальні атаксії.	\|	Для одержання ліквору в ветеринарній медицині застосовують люмбальну, постокципітальну та субокципітальну пункції.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 4.775 сек.