У ХVІ ст. в Україні виникає і розвивається театральне мистецтво. Воно бере свій початок ще з народних ігор і обрядів Київської Русі, в яких присутні елементи – народної драми, пантоміми, балету. У ХVІ ст. з’являється звичай ходити з ляльками, що означало виникнення лялькового театру. Наприкінці ХVІ ст. з появою братських шкіл виникає шкільний театр.До великих християнських свят школярі готували вистави різдвяної і великодньої тематики. Це були містерії – сюжети з Біблії. Розігрують вистави і на кінець навчального року, складені і поставлені викладачами і учнями шкільні драми – це віршовані твори з декораціями і костюмами. Їх потім запровадили і в університетах і колегіумах, де режисерами могли бути професори, видатні літератори. На жаль, жодна драма чи комедія (твір на побутову тему, котрий ще називався – інтермедія і ставився між актами релігійної драми) до нашого часу не дійшла.
У ХVІІ ст. починається історія українського вертепу – лялькової театральної вистави з різдвяним сюжетом. Це двоповерхова дерев’яна скринька, де зверху демонструвалась вистава з Євангелія, а внизу – комічні сюжети з народного життя. Часто обходились без ляльок, роль виконували вживу.