Історія операційних систем

Вступ

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни складена з урахуванням вимог освітньо-професійних програм підготовки магістрів, спеціалістів напряму підготовки 6.050102 Комп’ютерна інженерія, спеціальності 8.05010201, 7.05010201 Комп’ютерні системи та мережі.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Мережеві інформаційні технології» є сучасні мережеві операційні системи (ОС), мережеві проколи і прикладення.

Міждисциплінарні зв'язки: дисципліна пов’язана з попередніми їй курсами: «Корпоративні і загальнодоступні мережі», «Цифрові системи зв’язку». З урахування знань дисципліни «Мережеві інформаційні технології» вивчаються такі дисциплін, як: «Сучасні інформаційні технології в науці та освіті», «Дистанційні платформи та технології навчання».

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Мережеві ОС, адміністрування FreeBSD.

2. Мережеві сервіси FreeBSD.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета і завдання дисципліни

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни «Мережеві інформаційні технології» є підготовка спеціаліста до науково-дослідної, виробничо-технічної роботи, який зможе проектувати, обслуговувати та адмініструвати сучасні комп’ютерні мережі.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Мережеві інформаційні технології» є:

– підвищення рівня знань студентства з мережевих ОС;

– прищеплення студентам навичок наукового аналізу, спрямованих на забезпечення самостійного вибору і адміністрування сучасних мережевих ОС;

– виховання уміння застосовувати набуті знання з мережевих інформаційних технологій при розв’язанні практичних задач.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

– знати матеріал програми курсу «Мережеві інформаційні технології», принципи побудови операційних систем сучасних комп’ютерних мереж; методів реалізації файлових систем сучасних мережних ОС; шляхів покращення характеристик мережних ОС; принципів керування мережною ОС;

– вміти логічно та послідовно викласти засвоєний ним матеріал, робити самостійні науково обґрунтовані висновки та узагальнення, свідомо вибирати ту чи іншу мережну ОС, встановлювати та налагоджувати мережну ОС, виконувати базові функції з адміністрування мережної ОС, встановлювати та налагоджувати додаткові сервіси мережної ОС.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 198 годин, 5,5 кредитів ECTS.

UNIX зародився в лабораторії Bell Labs фірми AT&T більше 30 років тому. У те час Bell Labs займалася розробкою розрахованої на багато користувачів системи розподіли часу MULTICS (Multiplexed Information and Computing Service) спільно з MIT і General Electric, але ця система потерпіла невдачу, частково із-за занадто амбітних цілей, не що відповідали рівню комп'ютерів того часу, а частково і через те, що вона розроблялася на мові PL/1, а компілятор PL/1 затримувався і взагалі погано працював після свого запізнілої появи. Тому Bell Labs взагалі відмовилася від участі в проекті MULTICS, що дало можливість одному з її дослідників, Кену Томпсону, зайнятися пошуковою роботою у напрямі поліпшення операційного середовища Bell Labs. Томпсон, а також співробітник Bell Labs Денис Ритчи і деякі інші розробляли нову файлову систему, багато риси якої вели своє походження від MULTICS. Для перевірки нової файлової системи Томпсон написав ядро ОС і деякі програми для комп'ютера GE - 645, який працював під управлінням мультипрограмної системи розподіли часу GECOS. У Кена Томпсона була написана їм ще в часи роботи над MULTICS гра "Space Travel" - "Космічне подорож". Він запускав її на комп'ютері GE - 645, але вона працювала на йому не дуже добре із-за невисокої ефективності розподілу часу. Окрім цього, машинний час GE - 645 коштувало занадто дорого. В результаті Томпсон і Ритчи вирішили перенести гру на ту, що стоїть в кутку без діла машину PDP - 7 фірм DEC, що має 4096 18-бітових слів, телетайп і хороший графічний дисплей. Але у PDP - 7 було неважливе програмне забезпечення, і, закінчивши перенесення гри, Томпсон вирішив реалізувати на PDP - 7 ту файлову систему, над який він працював на GE - 645. З цієї роботи і виникла перша версія UNIX, хоча вона і не мала у той час ніякого назви. Але вона вже включала характерну для UNIX файлову систему, засновану на індексних дескрипторах inode, мала підсистему управління процесами і пам'яттю, а також дозволяла двом користувачам працювати в режимі розподілу часу. Система була написана на асемблері. Ім'я UNIX (Uniplex Information and Computing Services) було дане їй ще одним співробітником Bell Labs, Брайаном Керниганом, який спочатку назвав її UNICS, підкреслюючи її відмінність від розрахованої на багато користувачів MULTICS. Незабаром UNICS почали називати UNIX.

Першими користувачами UNIX стали співробітники відділу патентів Bell Labs, які знайшли її зручним середовищем для створення текстів.

Великий вплив на долю UNIX зробила перепис її на мові високого рівня З, розробленого Денисом Ритчи спеціально для цих цілей. Це сталося в 1973 році, UNIX налічував до цього часу вже 25 інсталяцій, і в Bell Labs була створена спеціальна група підтримки UNIX.

Широке поширення UNIX отримав з 1974 року, після опису цієї системи Томпсоном і Ритчи в комп'ютерному журналі CACM. UNIX отримав широке поширення в університетах, оскільки для них він поставлявся безкоштовно разом з початковими кодами на С. Широке поширення ефективних C -компиляторов зробило UNIX унікальній для того часу ОС із-за можливості перенесення на різні комп'ютери. Університети внесли значний вклад в поліпшення UNIX і подальшу його популяризацію. Ще одним кроком на шляху отримання визнання UNIX як стандартизованого середовища стала розробка Денисом Ритчи бібліотеки введення-виведення stdio. Завдяки використанню цієї бібліотеки для компілятора програми для UNIX стали легко переносимими.

Широке поширення UNIX породило проблему несумісності його численних версій. Очевидно, що для користувача дуже неприємний той факт, що пакет, куплений для однієї версії UNIX, відмовляється працювати на інший версії UNIX. Періодично робилися і робляться спроби стандартизації UNIX, але вони доки мали обмежений успіх. Процес зближення різних версій UNIX і їх розбіжності носить циклічний характер. Перед особою нової загрози з боку якої-небудь іншої операційної системи різні виробники UNIX-версій зближують свої продукти, але потім конкурентна боротьба змушує їх робити оригінальні поліпшення і версії знову розходяться. У цьому процесі є і позитивна сторона - поява нових ідей і засобів, що покращують як UNIX, так і багато інших операційних системи, що перейняли у нього за довгі роки його існування багато корисного.

Найбільше поширення набули дві дуже несумісні лінії версій UNIX: лінія AT&T - UNIX System V, і лінія університету Berkeley - BSD. Багато фірм на основі цих версій розробили і підтримують свої версії UNIX : SunOS і Solaris фірми Sun Microsystems, UX фірми Hewlett - Packard, XENIX фірми Microsoft, AIX фірми IBM, UnixWare фірми Novell (проданий тепер компанії SCO), і список цей можна ще довго продовжувати.

Найбільший вплив на уніфікацію версій UNIX зробили такі стандарти як SVID фірми AT&T, POSIX, створений під егідою IEEE, і XPG4 консорціуму X/Open. У цих стандартах сформульовані вимоги до інтерфейсу між додатками і ОС, що дає можливість додаткам успішно працювати під управлінням різних версій UNIX.

Незалежно від версії, загальними для UNIX рисами є:

- розрахований на багато користувачів режим із засобами захисту даних від несанкціонованого доступу;

- реалізація мультипрограмної обробки в режимі розподілу часу, заснована на використанні алгоритмів витісняючої багатозадачності (preemptive multitasking);

- використання механізмів віртуальної пам'яті і свопінгу для підвищення рівня мультипрограмування;

- уніфікація операцій введення-висновку на основі розширеного використання поняття "файл";

- ієрархічна файлова система, твірна єдине дерево каталогів незалежно від кількості фізичних пристроїв, використовуваних для розміщення файлів;

- переносимість системи за рахунок написання її основної частини на мові C;

- різноманітні засоби взаємодії процесів, в тому числі і через мережу;

- кешування диска для зменшення середнього часу доступу до файлів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Мережеві ОС

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.