Первинний термін «програма» к 70-м рокам минулого сторіччя перейшов в підпрограму, потім в модуль, як самостійні елементи, які можуть використовуватися для об’єднання, комплексування, збиранні їх у складні програмні структури. Тоді з’явилося складальне чи збиральне програмування з готових програмних елементів.
Головне нововведення в складальному програмуванні – інтерфейс (між модульний, міжмовний і технологічний) [7, 20] і бібліотека інтерфейсних функцій перетворення типів даних з одної МП до іншій та переданих даних від одного модуля до іншого засобами системи АПРОП. Перше визначення поняття інтерфейсу та мови його опису сформульовано нами в проекті цієї системи в 1976р. під керівництвом В.М.Глушкова [2]. Ідея інтерфейсу для зв'язку модулів набагато випередила у цьому напряму зарубіжні розробки. Мова MIL (Мodule Interface Language) з'явився там в 1983 р. В даний час інтерфейс зберіг свою актуальність і виступає в якості головної домінанти взаємодіючих компонентів і об'єктів в сучасних глобальних і мережних середовищах, наприклад, програмний інтерфейс API (Application programs Interface), мовний інтерфейс IDL (Interface Definition Language), науковий інтерфейс SIDL (Scientifically IDL) для зв'язку наукових артефактів та ін.