• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічний цикл: поняття, фази та тривалість. Нециклічні коливання.

Тема 6. Порушення макрорівноваги економічного циклу

1. Економічний цикл: поняття, фази та тривалість. Нециклічні коливання.

2. Теорії економічних циклів.

3. Причини економічних циклів.

Загальне уявлення про макроекономічну динаміку дає дослідження економічних (ділових) циклів.

Економічний цикл характеризується періодичним зростанням та падінням ділової активності, яке прояв­ляється у формі невідповідності взаємопов'язаних показників – темпу економічного зростання, інфляції, рівня безробіття. У загальному вигляді економічний цикл являє собою результат коливання різних показників економічної активності (темпів зростання ВНП; загального обсягу продажу, загального рівня цін, рівня безробіття, завантаження виробничих потужностей та ін.).

Для характеристики циклічного розвитку економіки застосовуються показники зміни обсягів випуску (виробництва). Випуск зростає при збільшенні обсягів ресурсів, але в періоди економічного спаду вони недовикористовуються, що знижує рівень випуску. Відставання випуску (півень завантаження потужностей) характеризується різницею між потенційним випуском (виробничими потужностями) при повній зайнятості та фактичним випуском.

Зміни випуску пов'язані зі змінами рівня безробіття і темпу інфляції. У періоди піднесення виробництва збільшення випуску супроводиться зниженням рівня безробіття. Кількісне співвідношення залежності безробіття від випуску представлене законом Оукена. Збільшення випуску супроводиться збільшенням темпів інфляції.

Напрямок та ступінь зміни сукупності показників, які характеризують розвиток народного господарства, називається економічною кон'юнктурою.

Теорію економічних циклів називають також теорією кон'юнктури.

Загальну тривалість циклу вимірюють часом (місяць, рік і т. д.) між двома сусідніми вищими або нижчими точками економічної активності. За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі (малі), якщо коливання ділової активності триває 2–3 роки; середні, якщо коливання ділової активності триває 8–10 років; довгі (великі хвилі Кондратьєва), якщо коливання ділової активності триває 48 – 55 років.

Короткі (малі) цикли пов'язані з відновленням рівноваги на споживчому ринку.

Середні (промислові) цикли пов'язані зі зміною попиту на засоби виробництва. Матеріальною основою періодичності середніх циклів є необхідність оновлення основного капіталу.

Особливістю промислового циклу є коливання темпів зростання ВНП за період часу, коли економічна система проходить чотири послідовні фази: пожвавлення, підйом, бум, падіння (рис. 1).

Рис. 1. Циклічність економічної динаміки

Економічний цикл складається з таких фаз:

1. Підйом. Випуск збільшується до нового максимального рівня, який перевищує передкризовий. Рівень зайнятості вищий від природного. Ціни зростають, ставка процента збільшується, зростає заробітна плата, збільшується обсяг інвестицій, спостерігається економічний бум.

2. Криза (падіння). Спостерігається падіння виробництва. Рівень зайнятості знижується, заробітна плата зменшується, ставка процента підвищується, знижуються темпи економічного зростання.

3. Депресія. Падіння виробництва призупиняється. Рівень зайнятості падає. Обсяг інвестицій скорочується. Ставка процента зменшується.

4. Пожвавлення. Випуск продукції збільшується до передкризового рівня, тобто спад виробництва змінюється підйомом. Рівень зайнятості починає зростати, ставка процента збільшується, ціни також підвищуються.

Серед найважливіших причин циклічності в економіці більшість економістів називають коливання співвідношення між споживанням та інвестиціями.

Цінний ряд макроекономічних змінних змінюються в часі, але визначає фази в їх розвитку неможливо, тому їх зміну називають економічними коливаннями.

Коливання можуть:

1) економічні показники:

- узагальнюючі макропоказники

- курси валютних цінних паперів

- оптові ціни

- рівні прибутків

- виробництво металу

- обсяги перевезень;

2) некомічні явища:

- народжуваність

- шлюби

- вироби

- смертність

- різні демографічні показники.

До нециклічних коливань відносять сезонні коливання ділової активності. Наприклад:

- торгівельний “бум” перед святами

- сільське, курортне господарство

- будівництво

- пасажирські перевезення та інші.

Таким чином економісти розрізняють економічні цікли (це коли можна прослідкуати окремі фази), економічного коливання (можна прослідкувати спади і підйоми), нециклічні коливання (сезонні в межах одного року).

Читайте також:

1. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
2. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
3. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
4. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
5. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
6. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
7. Бібліографія, поняття, види, методи
8. Будівельні роботи. Поняття. Підготовчі роботи. Поняття, особливості виконання.
9. Бюджет – загальне поняття, що об’єднує різноманітні фінансові документи, які включають заплановані доходи і державні видатки на відповідний період.
10. Бюджетний процес: поняття, роль, та значення у проведенні бюджетної політики.
11. Бюджетування (основні поняття, механізм).
12. Валютні системи : поняття, структура, призначення.

Переглядів: 2095