Сімейство програмних систем (СПС) – це сукупність ПС, які визначаються спільною множиною понять та множиною спеціальних понять і характеристик, що притаманні кожному члену цього сімейства з реалізації деякої ПрО.
Поняття сімейства програм ввів Дейкстра (1970) і основується на тому, що програми мають спільну родинну мету, з якої можуть породжуватися різні варіанти інших програм, що потребують необхідні коректування чи заміни некоректних або недостатньо визначених функцій у зв’язку з уточненням загальної постановки задач сімейства у цілому.
де МПС1, МПС2 , …, МПСk – множина членів сімейства ПС;
Mgf – множина зовнішніх характеристик предметної області чи властивості загального типу, що визначають загальну термінологію та властивості усіх ПС сімейства;
Msf ={Msf1, Msf2, …, Msfr} – множина внутрішніх характеристик кожного окремого члена cімейства, поданого моделлю ПС (МПСi) тобто Msf1 для МПС1 ,…, Msfr для МПСk;
Mi – множина загальних інтерфейсів СПС, що подаються мовою IDL;
Мd = {Мd1, Мd2, …, Мdk} – множина даних відповідно для кожного члена ПС.
Монітор чи брокер запитів керує функціями ПрО, відправляє за протоколами типа RPC, RMI, Icontract дані, що специфіковані у інтерфейсному посереднику (stub, skeleton) у IDL чи API моделі клієнт-сервер.