Моделі взаємодії і варіабельності ПС для організації обчислень

Під взаємодією розуміють сумісність двох і більше об'єктів (програм і середовищ між собою), яка пов’язана з обміном інформацією і використанням її для організації обчислень у сучасних операційних середовищах. Для завдання взаємодії програм у мовах програмування (МП) використовується апарат зв’язку типу CALL, а для розподілених програм – RPC, RMI, ORB (stub, skeleton), IContract тощо. Взаємодія здійснюється інтерфейсом, який специфікується мовою IDL (Interface Definition Language) допомогою якої на загальному рівні передаються дані компонентам, що знаходяться в різних гетерогенних середовищах [5]. Для опису взаємодії різнорідних компонентів нами розроблено модель взаємодії. Головне її призначення – забезпечувати взаємодію різнорідних компонентів, що побудовані в інтегрованому середовищі ІТК з Eclipse, MS.Net, CORBA, Protégé тощо. Цю модель можна адаптувати до середовища Grid для обчислення різнорідних програм глобального масштабу в області e–science та Cloud Computing [1, 2].

Модель взаємодії М_inter

Ця модель має такий загальний вигляд:

М_inter = {М_pro, М_sys, М_env},

де М_pro = {Com, Int, Pro} – модель програми, Com – компонент, Int– інтерфейс, Pro –програма;

М_sys = {PS, Int, Prot } – модель програмної системи PS, Int – інтерфейс, Prot – протокол зв’язку для передачі даних ;через мережу;

М_env = {Envir, Int, Pro} – модель середовища, в якому Int, Pro відображають сукупність зовнішніх інтерфейсів, викликів та протоколів, що забезпечують передачу даних між програмами або системи через мережу відповідно.

Фактично Мinter по відношенню до стандартної семірівневої моделі відкритих систем OSI , є моделлю верхнього рівня.

Програмні компоненти і системи й інтерфейси специфікуються відповідною МП, інтерфейсом IDL, протоколами з XDL, RDF, що зберігаються в бібліотеках і репозиторіях ІТК Новим способом взаємодії між програмами типу клієнт і сервер є інтерфейс типу Icontract системи WCF [ ], який призначений для опису атрибутів та операцій для передачі даних від сервісного об’єкту (Service consumer) до клієнтського (Service provider) за контрактами Icontracts.

Базисом інструментального середовища ІТК є Eclipse, як засоб керування репозиторієм КПВ і використання КПВ для зборки в складну структуру. В процесі взаємодії програм і систем через інтерфейс при обчисленнях в тому чи іншому середовищі застосовуються різні механізми перебудови типів даних з різних форматів даних їх опису і формою трансформації типів даних в системах програмування з МП та використання бібліотек функцій і процедур з примітивами перетворення різних даних [ ].

Практичним рішенням задач взаємодії в ІТК є моделі розподілених систем:

– Visual Studio.Ne« Eclipse реалізує взаємодію програм в мові С# на основі опису специфікації інтерфейсу, перенесення готового продукту в репозиторій системи Eclipse, що відображає зв'язок з даним середовищем програм через плагини і конфігураційний файл з параметрами і операціями оброблення даних в даному середовищі;

– Corba«Java«MS.Net забезпечує встановлення зв’язків між цими програмними середовищами шляхом розміщення програм в МП у репозиторії ІТК та надання доступу до них інших програм;

– IBM «Eclipse орієнтована на нові програми в МП з використання інтерфейсу, що допускаються у цьому середовищі та у віртуальному варіанті VSphere.

Тобто при переході в середовище Eclipse використовуються вихідні файли програми, dll–бібліотки VS та файли ресурсів (.resx). Коли необхідно знов перейти із цього середовище в Visual Studio, вся проектна програма імпортується туди і зворотньо. Обчислення програми та її змінювання можна виконувати як у середовищі Eclipse, так і у Visual Studio. Модель IBM Eclipse буде продовжено надалі у випадку використання сервісів для взаємодії програм, як обчислень у розширеному середовищі ІТК.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тестування РПС	\|	Модель варіабельності ПС і СПС

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.