• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Спеціальні школи

При організації шкільного навчання також враховується слухової функції та мовлення у дітей. Відповідно існує два спеціальних шкіл:

для глухих дітей — І—IIIступенів (І ступінь — підго­товчий, 1-4 класи; II ступінь — 5-10 класи; III ступінь — 11-13 класи);

для дітей зі зниженим слухом — І—III ступенів (І сту­пінь — підготовчий, 1-4 класи; 11 ступінь - 5-10 кла­си; III ступінь - 11-13 класи).

До спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) ухих дітей приймаються діти, які:

реагують на гучний голос; греагують голос розмовної гучності біля вуха; Зрізняють окремі мовні звуки (а, о, у, р), що вимовляють-: біля вуха голосом підвищеної гучності.

^ діти характеризз'ються середньою втратою слуху у мов-jf> діапазоні понад 80 децибел частоти від 500 до 40000 герц.

\о спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) 'Дітей зі зниженим слухом приймаються діти 6 (7) ро-

Психаяоео-педагаачна характеристика детей з порушеннями і>сиж>фізичнсво

• мають середню втрату слуху в діапазоні від ЗО до 80 деци­
бел, розрізняють мовлення (слова і словосполучення зви­
чайної розмовної гучності на відстані 3 метрів) і мають уна­
слідок часткової втрати слуху різні рівні недорозвинення
мовлення;

• утратили слух у шкільному або дошкільному віці, але збе­
регли мовлення (повністю або частково);

• розрізняють мовлення розмовної гучності на відстані 3 метрів
від вуха, але мають значний недорозвиток мовлення, що зу­
мовлює труднощі в навчанні таких дітей у загальноосвітньо­
му навчальному закладі.

Залежно від стану сформованості мовлення діти направля­ються до І або II відділення спеціальної школи:

s до І відділення приймаються діти зі зниженим слухом, пізнооглухлі діти, які володіють розмовним мовленням з деякими недоліками (недорікуватість, нерізко виразний аграматизм та недоліки на письмі);

•/ до II відділення приймають дітей зі зниженим слухом і глибоким мовленнєвим недорозвитком; дітей, які корис­туються фразовим мовленням, але зі значними порушен­нями граматичного оформлення і обмеженим словнико­вим запасом.

Не зараховуються до спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) для глухих дітей та дітей зі зниженим слухом:

• діти з вадами слуху у поєднанні з тяжкою, глибокою розумо­
вою відсталістю;

• діти з тяжкими порушення мовлення на фоні нормального
слуху (алалія, афазія та ін.);

• діти з психопатоподібними розладами;

• діти із стійким денним і нічним енурезом, енкопрезом.

Урок у підготовчих, перших класах шкіл для глухих та дітей зі зниженим слухом дітей триває 35 хвилин, у других -четвертих — 40 хвилин, у п'ятих тринадцятих - 45 хвилин з обов'язковою фізкультхвилинкою. Наповнюваність класу шко­ли для глухих дітей — 8 учнів, школи для дітей зі зниженим слухом — 12 школярів. Освітня робота у школах поєднується із корекційною, яка передусім спрямована на розвиток слухового сприймання та формування вимови у дітей. Окрім того діти ово­лодівають певною професією

та особливості роботи з ними в умовах корсщащог та інклюзивної освіти

4. Організація допомоги учням з порушеннями слуху в умовах загальноосвітньої школи

У першому класі загальноосвітньої школи іноді зустріча-діти, які часто за зовнішніми ознаками не відрізняються інших: вони є досить кмітливими, розуміють звернене до мовлення, засвоюють елементарний рахунок, адекватно по-ь себе в класі, але при цьому відчувають незрозумілі педа-труднощі в оволодіння грамотою Під час пояснювального іння така дитина не завжди відповідає на запитання вчителя, пово вона замикається в собі, стає боязкою, апатичною, сивою, має схильність до невмотивованої впертості, а у дея-випадках здається навіть розумово відсталою. Окремі з цих іак можуть свідчити про порушення слуху. Суттєвим у таких х є те, що дитина, як правило, не жаліється на зниження у, а оточуючі помічають це тоді, коли час для проведення іктивних заходів буває вже втраченим. Вчителю слід бути уважним передусім до мовлення учнів. У з порушеним слухом є помітними такі вади мовлення:

і вимови;

обмежений запас слів;

недостатнє засвоєння звукового складу слова, яке виражаєть­ся не лише у неточностях вимови, а у помилковому написанні

слів;

неточне розуміння і неправильне вживання слів;

недоліки граматичної будови мовлення; Неправильна побудова речення;

неправильне узгодження в середині речення; межене розуміння усного мовлення;

обмежене розуміння прочитаного тексту.

Через ці відхилення у розвитку мовлення діти зі зниженим ом відчувають такі труднощі у шкільному навчання:

1) труднощі засвоєння первинної грамоти (письма й читан-

2) специфічні помилки в диктантах і самостійному письмі;

3) труднощі розуміння пояснень вчителя;

4) труднощі користування підручником внаслідок недостат-
розуміння прочитаного тексту.

Отже, якщо вчитель виявив дитину із такими труднощами, він

^|)екомендувати батькам проконсультуватись у шкільного лого-

і та лікаря отоларинголога Фахівці перевірять слух дитини

Модуль Я Псижмсео-тпсдагиеґчна характериеіпика дітей з гиуруиіекиями псіиюфізичноа)

(логопед первинно, лікар — ґрунтовно, за допомогою спеціаль­ної апаратури), стан розвитку мовлення- звуковимову, запас слів, граматичну будову, зв'язне мовлення, читання та письмо

Постає питання про можливості навчання дітей зі зниженим слухом у масовій школі або переведення у спеціальний заклад Розв'язання цієї проблеми залежить від таких факторів:

■ стан слухової функції дитини (дитина, яка чує розмовне
мовлення на відстані понад 3 м від вуха, може навчатись
у масовій школі);

■ рівень мовленнєвого розвитку дитини;

■ умови, які можуть буди створені вдома для навчання і
розвитку дитини, зокрема, ретельна допомога батьків у
засвоєнні шкільної програми;

• готовність школи надати необхідний психолого-педаго-гічний супровід.

Повне обстеження дитини та вирішення питання про заклад має здійснюватись у ПМПК. Якщо для дитини виявиться мож­ливим навчання у масовій школі, то воно має ґрунтуватись на індивідуальному підході до такого учня і поєднуватись із корек-ційним впливом.

Особливості корекційної роботи у навчанні дітей з вадами слухової функції:

- робоче місце дитини має бути розташовано так, щоб вона
завжди добре бачила обличчя вчителя;

- слід вимагати від дитини, щоб вона завжди дивилась на
вчителя у момент його мовлення;

- слід контролювати, чи почула й зрозуміла дитина ма­
теріал. Це можна здійснювати у різних формах, наприклад:
«Повтори, що я сказала», «Продовж, будь ласка», «Розкажи,
що ми сьогодні вивчали»;

- особливої корекційної спрямованості набувають уроки
рідної мови, оскільки вади слуху перешкоджають правильному
оволодінню мовою і мовленням. Тому важливого значення на­
буває граматична правильність мовлення дитини. Слід пропону­
вати учневі завдання, в яких він міг би вправлятись у складанні
словосполучень і речень, коротких текстів у межах теми, що
вивчається;

- необхідно приділяти увагу корекції звуко-буквеного скла­
ду слів Вагомого значення у цій роботі набуває використання
предметних малюнків, розрізної азбуки. До реалізації цього за­
вдання слід обов'язково залучати батьків, навчаючи їх окремим
прийомам такої роботи;

та осп&ншисгт роботи з ними в улювах корекцшиоі та тк/аазивноі ocemw

- дуже корисно разом з дитиною усно промовляти слові,
правильного їх прочитання. Багаторазове промовляння

магає дитині запам'ятати звуковий склад слова;

- якщо дитина припускається помилок на письмі, то їх $^е

треба виправити, а й проаналізувати з дитиною звуковіїй слова, записати його правильно декілька разів;

- роботу над звуковим складом слова необхідно проводії-
використанням звукопосилюючої апаратури або вимовляі^и

біля самого вуха дитини;

для уникнення помилок перед диктантом повідомити учня що йдеться у тексті; заздалегідь ознайомити із складним ДЛ^Я звуко-буквеним складом, значенням і граматичним офор><~ :м слів і словосполучень;

- слід спеціально готувати учня до переказу. Наприклад,
ку пропонують учневі почитати текст про себе, потім ^П(Г

, як читає вчитель. Якщо й після цього учневі важк^ зувати самостійно, то скласти з ним разом запитання ч)і тексту;

- дитині зі зниженим слухом важливо побільше читати са'
ійно. Для цього можна користуватись букварем та книгами.

;еними для дітей зі зниженим слухом, або будь-якими кни' , адресованими дітям молодшого віку з виразними я ³Р°' ілими ілюстраціями до тексту. Це допоможе дитині кр^аВД^

іти прочитане; 2^і ~ всі нові слова необхідно давати дитині у писемній формі;

- на уроках математики особливу увагу приділяти розуміє
ювесної умови задачі, застосовувати наочні засоби;

- на всіх уроках необхідно проводити роботу з розвитку
ння дитини.

Навчання і виховання дитини з вадами слухової функції и поєднаним із оздоровленням, корекщйними заняттями ледагога з розвитку слуху і мовлення, по необхідності ~ ванням, заняттями з психологом.

Контрольні запитання

іначте роль слуху в розвитку дитини.

впливає порушення слуху на розвиток мовлення в дитя-

віці? Звіть причини порушень слуху?

ге визначення понять "глухота", "зниження слух}'", знооглухлість"

Психа/юю-педигсегчна характеристика Otmeu з порушеннями психофлзшаюю

5 Охарактеризуйте особливості мовлення дитини зі зниженим
слухом"?

6 Як зниження слуху відображається на засвоєнні учнем на­
вчальних програм?

7 Що повинен зробити вчитель загальноосвітньої школи з ме­
тою надання допомоги дитині зі зниженим слухом?

8 Які фактори враховуються при визначенні для дитини з по­
рушеннями слуху типу навчального закладу?

9. У чому полягає корекційна спрямованість навчання дітей з порушеннями слухової функції?

Тема 2.5

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, НАВЧАННЯ

ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ

ЗОРОВОЇ ФУНКЦІЇ

План

1.Порушення зору як психолого-педагогічна проблема.

2. Класифікація порушень зорової функції та причини їхнього
виникнення.

3. Навчання і виховання дітей з порушеннями зорової функції у
спеціальних закладах.

4. Організація допомоги учням з порушеннями зору в умовах
загальноосвітньої школи.

Читайте також:

1. Братства та братські школи.
2. Буддійська філософія і її основні школи
3. Вальдорфські школи
4. Взаємодія школи і сім'ї у вихованні дітей та молоді.
5. Види друку. Глибокий, офсетний, високий та спеціальні види друку
6. Виникнення економічної теорії, її напрями, школи і течії.
7. Виникнення і становлення школи і системи освіти в Київській Русі
8. Виникнення та характерні особливості класичної школи політичної економії.
9. Вітчизняні наукові психологічні школи
10. Двомовні спеціальні словники
11. Деякі психологічні школи вивчення особистості
12. Дипломатичні представництва та спеціальні місії

Переглядів: 812