• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Навчання, виховання і трудова підготовка дітей з помірним ступенем розумової відсталості

Залежно від ступеня інтелекту, фізичного здоров'я, можливостей і потреб діти-імбецили перебувають у закладах Міністерства праці та соціальної політики або Міністерства охорони здоров'я. У дитячих будинках (будинках-інтернатах) для дітей-імбецилів, здатних самостійно пересуватись, орга­нізовується не лише догляд за вихованцями, а й корекційно виховна робота.

Метоюкорекційно-виховної роботи з цією категорією дітей є працевлаштування і подальше пристосування їх до життя в умовах навколишнього соціального середовища. Досягнення ціьі мети забезпечується розв'язанням наступних завдань:

• розвиток всіх психічних функцій і пізнавальної діяльності
дітей у процесі навчання і корекції їхніх недоліків. Основна
увага спрямовується на розумовий розвиток учнів;

• виховання дігей, формування у них правильної поведінки
Основна увага спрямовується на моральне виховання;

та ахбишвосгт робити з ними в илюваі- корекчрйшя та гнхяюзивноі освпгиі

трудове навчання та підготовка до доступних видів праці;

фізичне виховання; самообслуговування;

побутова орієнтація та соціальна адаптація як підсумок усієї

роботи.

_ь,, Ці завдання відповідають програмі корекційно-виховної ро­боти закладів.

-*• У дитячі будинки (будинки-інтернати) для фізично здоро­вих розумово відсталих осіб системи соціального захисту насе­лення (Міністерство праці та соціальної політики) приймаються ЯІІти-імбецили віком від 4-х до 18-ти років певної статі (хлопці й утримуються окремо). Корекційно-виховна робота про-< Щдиться у декілька етапів:

1-й етап (від 4-х до 8-ми років) — формування санітарно-■іенічних навичок; розвиток моторики; привчання до адекват-іп поведінки у їдальні та інших громадських місцях; розвиток рвлення, пізнавальної діяльності; підготовка до шкільного на-

ГІЯ.

2-й етап (від 8-ми до 16-ти років) - закріплення навичок самообслуговування і особистої гігієни; навчання господарсько-^Ярбутовій праці; навчання навичкам рахунку і елементарної лоти; розвиток мовлення.

3-й етап (від 16-ти до 18-ти років) — соціальна адаптація ви.

У роботі з цією категорією дітей слід враховувати, що вони ^'вміють переносити набуті знання у життя. Тому важливо і' лише сформувати у них певний обсяг знань, а виробити атність поведінки й вміння діяти у конкретних життєвих діях.

Найскладнішим є початковий етап, оскільки розумово від-1 діти з помірним ступенем дуже важко адаптуються до но-«ов життя. Тому передусім важливо налагодити контакт з <и, виховати у них вміння слухати старших, дотримуватись дня і правил поведінки. Поступово дітей включають у гивну діяльність, в тому числі й ігрову. Методи навчання [категорії дітей на першому етапі наближені до методів до-їої і ясельної педагогіки; на другому і третьому до ме-роботи допоміжної школи. Разом з тим, це не механічне чення методів, а адаптація їх до можливостей і потреб і-імбецилів.

Модуль Я Психамхо-педагиачма характеристика дтьги -і тгруишнннми психофізичного

3. Індивідуальний підхід до дітей з порушеннями інтелекту в умовах індивідуального навчання

Навчання дітей з легким ступенем розумової відсталості мас здійснюватись у спеціальних закладах, проте окремим з них пе­ребування у колективі протипоказане (епілептичні напади, пси-хотичні розлади тощо). У таких випадках ПМПК рекомендує індивідуальне навчання, яке здійснюється за програмою допо­міжної школи з урахуванням індивідуальних особливостей дити­ни. При цьому індивідуальне навчання, так само, як і його ко­лективні форми, має бути корекційно спрямованим. Для цього застосовуються такі корекційні прийоми:

• адаптація змісту освіти до пізнавальних можливостей учнів,
що виявляється в зменшенні обсягу матеріалу, його спрощен­
ні за характером і структурою;

• наочність навчання: використання різних видів наочності, її
відповідність рівню розвитку сприймання й мислення дитини,
поступове ускладнення (від реальних предметів та об'єктів
до символічної наочності), задіювання якомога більшої кіль­
кості аналізаторів (слух, зір, дотик), поєднання наочних ме­
тодів із словесними, практичними;

• уповільненість процесу навчання з урахуванням інертності
нервових процесів дітей;

• повторюваність у навчанні та вихованні з метою ліквідації
фрагментарності сприймання, недосконалості запам'ятову­
вання. Повторення має бути систематичним, різноваріатив-
ним, з різним ступенем залучення дитини;

• включення учня в діяльність, спрямовану на подолання труд
нощів і перешкод (принцип вправляємості) -- всі теоретичні
відомості, правила мають бути засвоєні через практичну ді
яльність різного ступеня труднощів і новизни; без відпрацю­
вання вмінь у практиці подолати наявний у розумово відста­
лих учнів розрив між теорією й практикою неможливо;

• спеціальна організація праці — у процесі роботи слід вчити учня
планувати свою діяльність, міркувати про послідовність та способи
виконання, описувати результати і порівнювати їх із зразком;

• використання гри у навчально-корекційній роботі - з метою
підвищення інтересу дитини до навчальної діяльності, подо
лання її пасивності слід використовувати як дидактичну, так
і сюжетно-рольову гру;

• дотримання охоронно-педагогічної о режиму з урахуванням
конкретного клінічного діагнозу;

R розвитку та отбишвпстт роботи з ними в і/мовах корекихйнсп та інклюзивної освіти

позитивні емоції педагога слугують засобом стимулювання дитини до навчальної діяльності й спілкування, формують її віру у свої можливості.

Навчання і виховання розумово відсталої дитини має бути поєднаним із оздоровленням і лікуванням, логопедичними за­няттями, заняттями з психологом, лікувальною фізкультурою.

Контрольні запитання

і.Дайте визначення розумової відсталості.

2. Назвіть сучасні психолого-педагогічні класифікації розумо­
вої відсталості.

3. У чому полягає мета різних типів закладів для розумово від­
сталих дітей і яким чином вона реалізується?

4. Чому в умовах індивідуального навчання дітей з вадами інте­
лекту потрібен індивідуальний підхід?

5. Назвіть корекційні прийоми реалізації індивідуального під­
ходу у навчанні дітей з вадами інтелекту.

Читайте також:

1. I підготовка їх до завантаження у повітряні судна
2. IV. Самовиховання.
3. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
4. Аліментні обов’язки батьків і дітей
5. АНаліЗ СТанУ ЗДОРОВ'Я ДІТеЙ І ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ
6. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
7. Аспекти фізичного виховання, його засоби в українській етнопедагогіиі
8. Б) Принцип народності виховання
9. Базові поняття теорії і методики фізичного виховання.
10. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.
11. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
12. БЕЗПОСЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА ХВОРОГО ДО ОПЕРАЦІЇ

Переглядів: 1167