Інструкції з охорони праці

Інструкції з охорони праці поділяють на:

- інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці;

- примірні інструкції;

- інструкції, що діють на підприємстві.

Державні міжгалузеві нормативні акти про ОП розробляються для персоналу, який проводить вибухові роботи, ємності, що працюють під тиском тощо. Затверджуються Державним комітетом з нагляду за охороною праці. Перегляд інструкцій не рідше 1 разу в 10 років.

Примірні інструкції затверджуються міністерствами, науково-виробничими та ін. обєднаннями підприємств, мають відповідну компетенцію, за погодженням з Державним комітетом з нагляду за охороною праці та Національним НДІ охорони праці.

Такі інструкції є основою для розробки інструкцій, що діють на підприємстві. Вони розробляються з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній і ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання, що використовується на цьому підприємстві.

Такі інструкції переглядаються не рідше 1 разу на 5 років; для професій з підвищеною небезпекою – не рідше 1 разу на 3 роки.

Кожній інструкції присвоюють назву та скорочене позначення (код, порядковий номер). Вона має містити такі розділи:

- загальні положення;

- вимоги безпеки перед початком роботи;

- вимоги безпеки під час виконання роботи;

- вимоги безпеки після закінчення роботи;

- вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

Інструкції містять лише ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких обов’язкове самими працівниками. Порушення працівником вимог розглядається як порушення трудової дисципліни. Контроль за дотриманням вимог інструкцій покладається на роботодавця.