Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Період року Категорія робіт Температура повітря, °С Відносна вологість, % Швидкість руху, м/с
Холодний період року Легка 1а 22-24 60-40 0,1
Летка 16 21-23 60-40 0,1
Середньої важкості Па 19-21 60-40 0,2
Середньої важкості 116 17-19 60-40 0,2
Важка III 16-18 60-40 0,3
Теплий період року Легка 1а 23-25 60-40 0,1
Легка 16 22-24 60-40 0,2
Середньої важкості Па 21-23 60-40 0,3
Середньої важкості Пб 20-22 60-40 0,3
Важка III 18-20 60-40 0,4

Температура внутрішніх поверхонь робочої зони (стіни, підлога, стеля) технологічного обладнання (екрани і т. ін.) зовнішніх повер-


хонь технологічного устаткування, огороджуючих конструкцій не повинна виходити більш ніж на 2°С за межі оптимальних температур повітря для даної категорії робіт вказаних в табл. 2.5.

При виконанні робіт операторського типу, пов'язаних з нервово емоційним напруженням в кабінетах, пультах і постах керування тех­нологічними процесами, в кімнатах з обчислювальної технікою та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікро­клімату.

Допустимі мікрокліматичні умови — поєднання параметрів мікро­клімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко мина­ють і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепло відчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

Допустимі параметри мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обгрунтованою недоцільністю.

Величини показників допустимих мікрокліматичних умов встано­влюються дляпостійних і непостійних робочих місць. Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень не повинні виходити за межі показників, приведених в табл. 2.6.

Перепад температури повітря по висоті робочої зони при забезпе­ченні допустимих умов мікроклімату не повинен бути більше 3°С для всіх категорій робіт, а по горизонталі робочої зони та протягом робо­чої зміни - виходити за межі допустимих температур для даної кате­горії роботи, вказаних в табл. 2.6.

Температура внутрішніх поверхонь приміщень (стіни, підлога, стеля), а також температура зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або йогозахисних оболонок (екранів і т. ін.) не повинні виходити за межі до­пустимих величин температури повітря для даної категорії робіт, вказаних в табл. 2.6.

Інтенсивність теплового опромінювання працюючих від нагрітих повер­хонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляція від засклених огороджень не повинна перевищувати 35,0 Вт/м2 - при опроміню­ванні 50%та більше поверхні тіла, 70 Вт/м2 - при величині опромінюваної поверхні від 25 до 50%та 100Вт/м2 —при опроміненні не більше 25% поверх­ні тілапрацюючого.


Таблиця 2.6Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Період року Категорія робіт Температура, °С Відносна вологість (%) на робочих місцях -постій­них і непостій­них Швидкість руху (м/сек.) па робочих місцях -постійних і непостій­них
Верхня межа Нижня межа
На постійних робочих місцях На непостій­них робочих місцях На постійних робочих місцях На непостій­них робочих місцях
Холод­ний період РУХУ Легка Іа не більше од
Легка 16 не більше 0,2
Середньої важкості Па не більше 0,3
Середньої важкості 116 не більше 0,4
Важка III не більше 0,5
Теплий період року Легка Іа ЗО 55 - при 28°С 0,2-0,1
Легка 16 60 - при 27°С 0,3-0,1
Середньої важкості На 65 - при 26°С 0,4-0,2
Середньої важкості Пб 70 - при 25°С 0,5-0,2
Важка III 75 - при 24°С і нижче 0,6-0,5

При наявності джерел з інтенсивністю 35,0 Вт/м2 і більше температура повітря на постійних робочих місцях не повинна перевищувати верхніх меж оптимальних значень для теплого періоду року; на непостійних - верхніх меж допустимих значень для постійних робочих місць.

При наявності відкритих джерел випромінювання (нагрітий метал, скло, відкрите полум'я) допускається інтенсивність опромінення до 140,0 Вт/м2. Величина опромінюваної площі не повинна перевищувати 25% поверхні тіла


працюючого при обов'язковому використанні індивідуальних засобів захисту (спецодяг, окуляри, щитки).

У виробничих приміщеннях, які розташовані в районах з середньою мак­симальною температурою найбільш жаркого місяця вище 25°С згідно БНіП «Будівельна кліматологія» допускаються відхилення від величин показників мікроклімату, вказаних в табл. 2.6, для даної категорії робіт, але не більше, ніж на 3°С. При цьому швидкість руху повітря повинна бути збільшена на 1,1 м/с, а відносна вологість повітря знижена на 5% при підвищенні температури на кожний градус вище верхньої межі допустимих температур повітря, вказаних в табл. 2.6.

У виробничих приміщеннях, в яких не можна встановити допустимі вели­чини мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, тех­нічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність передбача­ються заходи щодо захисту від можливого перегрівання та охолодження.

2.3.4. Загальні заходи та засоби нормалізаціїмікроклімату та теплозахисту

Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюєть­ся за допомогою комплексу заходів та способів, які включають: буді­вельно-планувальні, організаційно-технологічні та інші заходи колек­тивного захисту. Для профілактики перегрівань та переохолоджень робітників використовуються засоби індивідуального захисту, меди-ко-біологічні тощо.

Нормовані параметри мікроклімату на робочих місцях повинні бути досягненні, в першу чергу, за рахунок раціонального планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткуван­ня зтепло-, холоду- та волого виділеннями. Для зменшення термічних навантажень на працюючих передбачається максимальна механізація, автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами і устаткуванням.

У приміщеннях із значними площами засклених поверхонь перед­бачаються заходи захисту від перегрівання при попаданні прямих сонячних променів в теплий період року (орієнтація віконних прорі­зів схід-захід, улаштування жалюзі та ін.), від радіаційного охоло­дження — в зимовий (екранування робочих місць). При температурі внутрішніх поверхонь огороджуючих конструкцій, вище допустимих величин робочі місця повинні бути віддалені від них на відстань не менше 1 м.

У виробничих приміщеннях з надлишком (явного) тепла викори­стовують природну вентиляцію (аерацію). Аераційні ліхтарі та шахти


розташовують безпосередньо над основними джерелами тепла на одній осі. У разі неможливості або неефективності аерації встановлюють механічну загально обмінну вентиляцію. При наявності одиничних джерел тепловиділень оснащують обладнання місцевою витяжною вен­тиляцією у вигляді локальних відсмоктувачів, витяжних зонтів та ін.

У замкнутих і невеликих за об'ємом приміщеннях (кабіни кранів, пости та пульти керування, ізольовані бокси, кімнати відпочинку тощо) при виконанні операторських робіт використовують системи кондиціонування повітря з індивідуальним регулюванням температу­ри та об'єму повітря, що подається.

При наявності джерел тепловипромінювання вживають комплекс заходів з теплоізоляції устаткування та нагрітих поверхонь за допомо­гою теплозахисного обладнання.

Вибір теплозахисних засобів обумовлюється інтенсивністю тепло­випромінювання, а також умовами технологічного процесу.

При неможливості технічними засобами забезпечити допустимі гігієнічні нормативи опромінення на робочих місцях використову­ються засоби індивідуального захисту (313) — спецодяг, спецвзуття, 313 для захисту голови, очей, обличчя, рук. В залежності від призна­чення передбачаються такі 313:

• для постійної роботи в гарячих цехах — спецодяг (костюм чоло­
вічий повстяний), а при ремонті гарячих печей та агрегатів — авто­
номна система індивідуального охолодження в комплексі з повстяним
костюмом;

• при аварійних роботах— тепло відбиваючий комплект з металізо­
ваної тканини;

• для захисту ніг від теплового випромінювання, іскор і бризок роз­
плавленого металу, контакту з нагрітими поверхнями — взуття шкіря­
не спеціальне для працюючих в гарячих цехах;

• для захисту рук від опіків — рукавиці суконні, брезентові, комбі­
новані з надолонниками з шкіри та спилку;

• для захисту голови від теплових опромінень, іскор та бризок
металу - повстяний капелюх, захисна каска з підшоломником, каски
текстолітові або з полікарбонату;

• для захисту очей та обличчя - щиток теплозахисний сталевара, з
прикладними для нього захисними окулярами із світлофільтрами,
маски захисні з прозорим екраном, окуляри захисні, козиркові з світо-
фільтрами;

Спецодяг повинен мати захисні властивості, які виключають можливість нагріву його внутрішніх поверхонь на будь-якій ділянці


 


до температури 313 К (40°С) у відповідності з спеціальними ДСТами (ГОСТ 12.4.176-89, ГОСТ 12.4.016-87).

У виробничих приміщеннях, в яких на робочих місцях неможливо встановити регламентовані інтенсивності теплового опромінювання працюючих через технологічні вимоги, технічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність, використовуються обдуван­ня, повітряне душування, водно-повітрянс душування .

Доцільно у умовах звішеної температури на робочих місцях пра­цівникам вживати газовану підсолену (0.5%) воду. Це запобігає втра­ти води організмом, а також необхідних для людини солей та мікрое­лементів. Одночасно, рекомендується підвищувати споживання біл­кової їжі. Ці заході покращують самопочуття та працездатність робіт­ників в умовах дії підвищеної температури на робочих місцях.

2.4. Оздоровлення повітряногосередовища 2.4.1. Загальні положення

Навколишнє повітряне середовище є найважливішим фактором існування людини і має визначені фізичні і хімічні властивості. Фізичні властивості можуть бути представлені параметрами мікро­клімату (температура, вологість, швидкість руху повітря, барометрич­ний тиск), іонним складом, електромагнітними і акустичними полями тощо. Іншим найважливішим показником якості повітряного середо­вища є його хімічний склад, обумовлений природним складом повітря і різними забрудненнями. У виробництві природні (фонові) параме­три повітря додатково забруднюються викидами різних технологіч­них процесів (в основному при спалюванні палива, термічній і меха­нічній обробці матеріалів, хімічних процесах). Розглянемо докладні­ше параметри природного газового складу атмосфери і забруднюючих речовин у повітряному середовищі і їхній вплив на людину.

2.4.2 Структура ісклад атмосфери

Атмосфера - газова оболонка Землі. її маса близько 5,9 • 1015 т. Вона має шарувату будову і складається з декількох сфер, між якими розташовуються перехідні шари - паузи. У сферах змінюється кількість повітря і температура.

Найбільш щільний шар повітря, що прилягає до земної поверхні, зветься тропосферою. Товщина її в середніх широтах складає 10-12 км над рівнем


моря, на полюсах - 7-Ю, над екватором - 16-18 км. У тропосфері зосередже­но більше 4/5 маси земної атмосфери. Через нерівномірність нагрівання зем­ної поверхні в ній утворяться могутні вертикальні струми повітря, відзнача­ються нестійкість температури, відносної вологості, тиску і т. ін. Температура повітря в тропосфері по висоті зменшується на 0,6° на кожні 100 м і коли­вається від 40 до -50°С.

Вище тропосфери знаходиться стратосфера (40 км). Далі мезосфера (80 км), потім термосфера (чи іоносфера) і нарешті екзосфера (від 800 і до 1600 км).

У стратосфері під впливом космічного випромінювання і короткохвильо­вої частини ультрафіолетового випромінювання Сонця молекули повітря іонізуються, в результаті чого утворюється озон. Озоновий шар знаходиться на висоті 25-40 км. В атмосфері постійно відбуваються складні фотохімічні перетворення. Під дією сонячної радіації протікає безліч реакцій, у яких беруть участь кисень, озон, азот, оксид азоту, пари води, двооксид вуглецю. Іонізація, в основному, відбувається на висоті 70-80 км. При цьому відзнача­ються негативні (И-, О-, Су, 5?-, Ш2-, Ш3-) і позитивні (И+, Н+, О+, О2+ і ін.) іони. Ці іони утворюють різні комплекси: Ж)+*1М2; Ж)+*СО2; МО+*Н2; О2+*(Н2О).У свою чергу ці комплекси взаємодіють з різними органічними і неорганічними домішками, утворюючи нові хімічні речовини, що змінюють умови існування людини.

Природний склад повітря в нижніх шарах атмосфери приведений у табл. 2.7.

Таблиця 2.7

 

 

 

  Природний склад повітря (нижні шари)      
Компоненти Вміст   Компоненти   Вміст  
% по масі о/ /о по об'єму % по масі   % по об'єм}1
Азот 75,52   78,09 Оксид азоту 2,5 ■ 10"3   2,5 10"
Кисень 23,15   20,94 Водень 3,5 ■ 106   5- 10-'
Аргон 1,28   0.93 Метан .8.0,8 • 10 1,5 10"
Двооксид вуглецю 0,046   0,0330 Двооксид азоту 8 ■ 10"5   1,5 10і
Неон 1,2 103 ,8 • 10-3 Озон 10"6- 10" 5 2- 10"
Гелій 7,2 • 10-5 ,2 • 10"          
Криптон 3,3 • 10"   1 • 10"          

Густину чистого повітря при нормальних умовах (температурі 20°С і атмо­сферному тиску 101400 Па) приймають рівною 1,2 кг/м3.


2.4.3. Забруднюючі речовини, нормування, діяна людину

В даний час близько 60 тисяч хімічних речовин знаходять застос­ування в діяльності людини. Серед інгредієнтів забруднення повітря­ного середовища (шкідливі речовини) - тисячі хімічних сполук у вигляді аерозолів (твердих, рідких) чи газоподібному вигляді.

Шкідливими називаються речовини, що при контакті з організмом можуть викликати захворювання чи відхилення від нормального стану здоров'я, що виявляються сучасними методами як у процесі контакту з ними, так і у віддалений термін, в тому числі і в наступних поколіннях.

Найбільш розповсюдженими видами забруднень є тверді суспензії (пил, зола, дим), оксиди вуглецю, азоту, сірки, вуглеводні, аміак, окси­ди і солі важких металів і т. ін.

Крім прямої дії на здоров'я людини забруднюючі атмосферу речовини впливають негативно на навколишнє середовище: рослинний і тваринний світ, водне середовище, ґрунт, будівельні конструкції, техніку і технології. Це приводить як до прямих вторинних дій шкідливих речовин на людину (наприклад, через харчові ланцюжки), так і до великих економічних втрат (зниження врожайності сільгосппродукції і тваринництва, корозія матеріа­лів, порушення у технологічних процесах, збільшення браку продукції, що випускається, і т. ін.).

В даний час усі міста світу щорічно викидають в атмосферу близько 1 млрд. т різних аерозолів, тільки теплові електростанції викидають 100— 120 млн. т золи і 60 млн. т сірчистого газу.

За рік в атмосферу повітря світові викиди основних інгредієнтів склада­ють більше 20 млрд. т двооксиду вуглецю, 300 млн. т оксиду вуглецю,150 млн. т сірчаного ангідриду, 60 млн. т г>ІО2. В Україні в 2000 р. Сумарний викид від стаціонарних джерел в атмосферу склав 3959,4 тис. т, у тому числі пилу -729,6 тис. т, оксиду вуглецю - 1230,6 тис. т, двооксиду сірки 976,6 тис. т, окси­дів азоту - 320 тис. т.

Найбільш шкідливими для навколишнього середовища і, зокрема повітря, є енергетичні установки, авіаційний і автомобільний транс­порт, металургійне виробництво, виробництво будівельних матеріа­лів, хімічні підприємства. Значні промислові викиди і викиди автомо­більного й іншого транспорту приводять до зміни клімату великих міст.

Забруднюючі атмосферу шкідливі речовини при контакті з орга­нізмом можуть викликати різні захворювання, професійні і гострі отруєння (у тому числі зі смертельним наслідком). Шкідливі речови­ни проникають в організм людини головним чином через дихальні


шляхи, а також через шкіру і шлунково-кишковий тракт. Ефект ток­сичної дії різних речовин залежить від кількості речовини, що потра­пила в організм, їх фізико-хімічних властивостей, тривалості надхо­дження. Особливе значення має хімізм взаємодії даної речовини з біо­логічними середовищами (кров'ю, ферментами). Отруйні дії залежать від шляхів надходження і виведення, розподілу в організмі, від статі людини, віку, індивідуальної сприйнятливості й інших супутніх фак­торів. Загальний токсичний вплив у залежності від виду речовини може виклакати різні дії: нервово-паралітичну (бронхоспазм, ядуха, судома, параліч), загально токсичну (набряк мозку, параліч, судоми), задушливу (токсичний набряк легенів), дратівливу (подразнення сли­зових оболонок), психотичну (порушення психічної активності, сві­домості), шкіряно-резорбтивну (місцеві запалення).

Склад і ступінь забруднення повітряного середовища різними речовинами оцінюється по масі (мг) в одиниці об'єму повітря (м3) -концентрації (С, мг/м3). Крім одиниці виміру - мг/м3, можуть вико­ристовуватися - %, а також - млн."1 чи «ррт» (кількість часток речо­вини на мільйон часток повітря).

Гігієнічне нормуванняшкідливих речовин проводять по гранично допустимих концентраціях (ГДК, мг/м3) у відповідності з нормативними документами: для робочих місць визначається гранично допустима кон­центрація в робочій зоні - ГДКрз (ГОСТ 12.1.005-88, СІІ 245-71); в атмо­сфері повітря населеного пункту - максимально разові ГДК (найбільш висока, зареєстрована за ЗО хв спостереження), середньодобові - ГДК (середня за 24 год при безупинному вимірі) і орієнтовно-безпечні рівні впливу - ОБРВ (список ГДК забруднюючих речовин № 3086-84 з допов­неннями, ДСП 201-97). Гігієнічне нормування вимагає, щоб фактична концентрація забруднюючої речовини не перевищувала ГДК (С. акт < 1). ГДКрз - це максимальна концентрація, що при щоденній (крім вихідних днів) роботі у продовження 8 год чи при іншій тривалості, але не більш 41 год у тиждень, протягом усього стажу (25 років) не може викликати захворювань чи відхилень стану здоров'я, що виявля­ються сучасними методами досліджень у процесі роботи чи у віддале­ний період життя сучасного і наступних поколінь.

По ступеню впливу на організм шкідливі речовини підрозділяють­ся на чотири класи небезпеки:

і. надзвичайно небезпечні, що мають ГДК менш 0,1 мг/м3 у повіт­рі (смертельна концентрація в повітрі менш 500мг/м3);

1,0 мг/м3 (смертельна концент-

2. високо небезпечні - ГДК = 0,1 рація в повітрі 500-5000 мг/м3);


 

3. помірковано небезпечні - ГДКрз - 0,1 + 10,0 мг/м3 (смертельна
концентрація в повітрі 5000 + 50000 мг/м3);

4. мало небезпечні - ГДК > 10,0 мг/м3 (смертельна концентрація
в повітрі > 50000 мг/м3).

У таблиці 2.8 приведені значення гранично допустимих концентра­цій для деяких інгредієнтів, що знаходяться у виробничому повітря­ному середовищі й в атмосфері населених пунктів.

Таблиця 2.8


Читайте також:

  1. I підготовка їх до завантаження у повітряні судна
  2. Абсолютні і відносні величини
  3. Абсолютні і відносні статистичні величини
  4. Абсолютні, відносні та середні величини.
  5. Автоматизація виробничих процесів
  6. Активність, мобільність і міграція робочої сили
  7. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
  8. Аналіз факторів і причин відхилень від плану введення виробничих потужностей і основних фондів
  9. Аналіз часткової рівноваги Крива виробничих можливостей
  10. Атмосферне і шахтне повітря
  11. Атмосферний тиск повітря, та його зміни з висотою та горизонтально
  12. Аудит матеріально-виробничих запасів




Переглядів: 2432

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Нормування мікроклімату | Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у робочій зоні і в атмосфері населених пунктів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.