МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у робочій зоні і в атмосфері населених пунктів
* Канцероген - речовина, органах що сприяє появі злоякісних новоутворень у різних У виробничих умовах часто має місце комбінована дія шкідливих речовин. У більшості випадків дія шкідливих речовин сумується (адитивна дія). Однак, можливо, коли дія однієї речовини підсилюється дією іншої (потенцююча дія), або можливий ефект комбінованої дії менше очікуваного (антагоністична дія). Якщо в повітрі присутні кілька речовин, що мають ефектом сумації (однонапрямленої дії), то якість повітря буде відповідати встановленим нормативам за умови, що: СуГДК, + С2/ГДК2 + С3/ГДК3 + ... + Сп/ГДК„ < 1. (2.1) Ефектом сумації володіють сірчистий газ і двооксид азоту, фенол і сірчистий газ і ін. Донедавна ГДК хімічних речовин оцінювали як максимально разові. Перевищення їх навіть протягом короткого часу заборонялося. Останнім часом для речовин (мідь, ртуть, свинець і ін.), що мають кумулятивні властивості (здатність накопичуватися в організмі), для гігієнічного контролю введена друга величина - середньозмінна концентрація. Наприклад, допустима середньозмінна концентрація свинцю складає 0,005 мг/м3. Ступінь впливу пилу (аерозолю з розміром твердих часточок 0,1-200 мкм) на організм людини залежить не тільки від хімічного складу, але й розмірів часток (дисперсного складу), форми порошин і їхніх електричних властивостей. Найбільшу небезпеку являють частки розміром 1-2 мкм, тому що ці фракції в значній мірі осідають у легенях при диханні. Дослідження так само показують, що електроза-ряджений пил у 2-3 рази інтенсивніше осідає в організмі в порівнянні з нейтральним по заряду пилом. Гігієністи за характером дії на організм виділяють специфічну групу пилу - пил фіброгенних речовин. Особливість дії такого пилу на організм полягає в тому, що при попаданні у легені такий абразивний нерозчинний пил спричинює утворення в легеневій тканині фіброзних вузлів - ділянок затверділої легеневой тканини, в результаті чого легені втрачають можливість виконувати свої функції. Такі захворювання практично не піддаються лікуванню і при своєчасному їх виявленню можливо припинити розвиток хвороби за рахунок зміни умов праці. Подібні захворювання об'єднуються гігієністами під загальною назвою пневмоконіози. Назви окремих захворювань цієї групи є похідною від назви речовин, що їх спричинила (сілікоз - пил з вмістом 5іО2, антрокоз - пил вугілля, азбестоз - пил азбесту тощо). Гігієністи ідентифікують біля 50 речовин, пил яких може сприячиняти пневмоконіози (є фіброген-ним). Ряд видів пилу (каніфолі, борошна, шкіри, бавовни, вовни, хрому і т. д.) можуть викликати алергічні реакції і захворювання легень - бронхіальну астму. 2.4.4. Методи регулювання якості повітряного середовища і зниження негативного впливу забруднюючих речовин на працівників Методи регулювання параметрів повітряного середовища є невід'ємною частиною загальнодержавного підходу до керування навколишнім середовищем відповідно до стандарту ДСТУ І5О 14001-97 (Системи управління навколишнім середовищем. Київ, Держстандарт України). Методи керування якістю повітряного середовища можуть бути класифіковані за рівнем значимості: • глобальний - «безвідходні» і передові технології, нові види пали- ва й енергії, нові типи двигунів , міжнародне квотування викидів різних інгредієнтів, міжнародні угоди в галузі екологічного аудиту й ін.; • регіональний - організаційно-планувальні (вибір території і роз- ташування промислових об'єктів); організаційно-економічні (ліцензування діяльності, регіональне квотування викидів, установлення плати за викиди, штрафні санкції, страхування екологічних ризиків, пільги); нормативію-правові (установлення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у повітряному середовищі, установлення гранично допустимих викидів на джерелах викидів, нормування технологічних викидів, вимоги по інвентаризації викидів); вибір технологій, палива, застосування ефективних методів очищення й уловлювання забруднюючих речовин; • підприємства - зниження викидів у джерелі утворення (техноло- гічні методи, вибір устаткування і рівень його обслуговування, автоматизація технологічних процесів, придушення шкідливих речовин у зоні утворення, герметизація устаткування, уловлювання забрудненого повітря й ефективне очищення його, вентиляція, контроль якості повітряного середовища, відбір персоналу і контроль стану його здоров'я); • на робочому місці - герметизація (локалізація) робочого місця і Успіх функціонування системи керування параметрами повітряного середовища, що діє на людину, залежить від ефективності всіх її ієрархічних і функціональних рівнів. Однак, для сучасного підприємства найбільш розповсюдженим інженерним методом впливу на атмо- сферу є організація повітрообміну (вентиляція) у приміщеннях, а також локалізація джерел викидів з наступним видаленням забрудненого повітря і його очищенням (аспірація). 2.4.5. Вентиляція Вентиляцією називають організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на його місце свіжого. Задачею вентиляції є забезпечення чистоти повітря і заданих метеорологічних умов у виробничих приміщеннях. За способом переміщення повітря розрізняють системи природної, механічної і змішаної вентиляції. Головним параметром вентиляції є повітрообмін, тобто обсяг повітря, що видаляється (Ьв) або надходить у приміщення (Ьп). Для ефективної роботи вентиляції необхідно дотримувати ряду вимог: Обсяг припливу повітря Ьп у приміщення повинний відповідати обсягу При організації повітрообміну необхідно свіже повітря подавати в ті Система вентиляції не повинна створювати додаткових шкідливих і Система вентиляції повинна бути надійної в експлуатації і економіч Визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції. Відповідно до санітарних норм усі виробничі і допоміжні приміщення повинні вентилюватися. Необхідний повітрообмін (кількість повітря, що подається чи видаляється з приміщення) в одиницю часу (Ь, м3/год) може бути визначений різними методами в залежності від конкретних умов. 1. При нормальному мікрокліматі і відсутності шкідливих речовин пові Ь-п-ІЛ (2.2) де п - число працюючих; М - витрата повітря на одного працюючого, прийнята у залежності від об'єму приміщення, що приходиться на одного працюючого V, м3 (прп V < 20 м3 \1 = ЗО м3/год; при V = 20...40 м3 \1 = 20 м3Дод; при Vі > 40 м3 і при наявності природної вентиляції повітрообмін не розраховують); при відсутності природної вентиляції (герметичні кабіни) Ц = 60 м3/год). 2. При виділенні шкідливих речовин з приміщення необхідний повітрооб Ь - Сшр/(СІШД - Спр), (2.3) де Сш - маса шкідливих речовин, що виділяються у приміщенні за одиницю часу, мг/год; О ■ і С - концентрація шкідливих речовин, у повітрі що видаляються, і у припливному повітрі (С,шд < Сглк, Спр < 0,ЗСІЛК). 3. При боротьбі з надлишковим теплом повітрообмін визначається з умов де 0Ііа.І - надлишкові тепловиділення, ккал/год, (О,іад - 0<.ум - Сішіл> Де 0сум -сумарне надходження тепла, Опид - кількість тепла, що видаляється за рахунок тепловтрат); р - густина припливного повітря, кг/м3; сп - теплоємність повітря, ккалДкг • град), (теплоємність сухого повітря 0,24 ккалДкг ■ град); С і І - температура повітря, що видаляється, і припливного повітря, °С. 4. Для орієнтованого визначення повітрообміну (Ц м3/год) застосовується розрахунок по кратності повітрообміну. Кратність повітрообміну (К) показує, скількох разів за годину міняється повітря у всьому об'ємі приміщення (V, м3): Ь = К • V, (2.5) де К - коефіцієнт кратності повітрообміну (К = 1...10). 2.4.6. Природна вентиляція Система вентиляції, переміщення повітря при якій здійснюється завдяки виникаючій різниці тисків усередині і зовні приміщення, називається природною вентиляцією. Різниця тисків обумовлена різницею щільності зовнішнього і внутрішнього повітря (гравітаційний тиск чи тепловий напір ДРТ) і вітровим напором (ЛР„), що діє на будову. Розрахунок теплового напору можна провести по формулі: АРТ " §Ь(р3 - ри), (Па), (2.6) де § - прискорення вільного падіння, м/с2; Ь - вертикальна відстань між центрами припливного і витяжного отворів, м; р., і ри - густина зовнішнього і внутрішнього повітря, кг/м3. При дії вітру на поверхнях будинку з навітряної сторони утвориться надлишковий тиск, на підвітряній стороні - розрядження. Вітровий напір може бути розрахований за формулою: начають при температурі зовнішнього повітря +5°С, вважаючи, що весь тиск падає в тракті витяжного каналу, при цьому опір входу повітря в будинок не враховується. При розрахунку мережі повітроводів насамперед роблять орієнтований підбор їх площ, виходячи з допустимих швидкостей руху повітря в каналах верхнього поверху 0,5-0,8 м/с, у каналах нижнього поверху і збірних каналів верхньою поверху 1,0 м/с і у витяжній шахті 1-1,5 м/с. Для збільшення тиску в системах природної вентиляції на устя витяжної шахти встановлюють насадки-дефлектори, які розташовують у зоні ефективної дії вітру (рис. 2.7).
(2.7) де кп - коефіцієнт аеродинамічного опору будинку (визначається емпіричним шляхом); г>в - швидкість вітрового потоку, м/с. Неорганізована природна вентиляція - інфільтрація (природне провітрювання) - здійснюється зміною повітря в приміщеннях через нещільності в елементах будівельних конструкцій завдяки різниці тиску зовні й усередині приміщення. Такий повітрообмін залежить від ряду випадкових факторів (сили і напрямку вітру, різниці температур зовнішнього і внутрішнього повітря, площі, через яку відбувається інфільтрація). Для житлових будинків інфільтрація досягає 0,5-0,75, а в промислових будинках 1-1,5 обсягу приміщень у годину. Для постійного повітрообміну необхідна організована вентиляція. Організована природна вентиляція може бути витяжна без організованого припливу повітря (канальна) і припливна - витяжна з організованим припливом повітря (канальна і безканальна аерація). Канальна природна витяжна вентиляція без організованого припливу повітря широко застосовується в житлових і адміністративних будинках. Розрахунковий гравітаційний тиск таких систем вентиляції виз- Рис. 2.7. Дефлектор Посилення тяги відбувається завдяки розрідженню, яке виникає при обтіканні дефлектора потоком повітря, що набігає. Орієнтовно продуктивність дефлектора може бути розрахована по формулі: Ц =1131,73- В2 уц,(м3/ч), (2.8) де Б - діаметр підвідного патрубка, (м); ув - швидкість вітру, (м/с). Аерацією називається організована природна загальнообмінна вентиляція приміщень в результаті надходження і видалення повітря через фрамуги вікон, що відкриваються, і ліхтарів (рис. 2.8). Повітрообмін регулюють різним ступенем відкривання фрамуг (у залежності від температури зовнішнього повітря чи швидкості і напрямку вітру). Цей спосіб вентиляції знайшов застосування в промислових будинках, що характеризуються технологічними процесами з великими тепловідділеннями (прокатні, ливарні, ковальські цехи).
Надходження зовнішнього повітря в приміщення в холодний період року організують так, щоб холодне повітря не попадало в робочу зону. Для цього зовнішнє повітря подають у приміщення через прорізи, розташовані не нижче 4,5 м від підлоги, у теплий період року приплив зовнішнього повітря орієнтують через нижній ярус віконних прорізів (1,5-2 м). Основним достоїнством аерації є можливість здійснювати великі повітрообміни без витрат механічної енергії. До недоліку аерації слід віднести те, що в теплий період року її ефективність може істотно знижуватись через зниження перепаду температур зовнішнього і внутрішнього повітря. Крім того, повітря, що надходить у приміщення, не очищається і не охолоджується, а повітря, що видаляється, забруднює повітряну атмосферу. 2.4.7. Механічнавентиляція Вентиляція, за допомогою якої повітря подається в приміщення чи видаляється з них з використанням механічних побудників руху повітря, називається мехтіічною вентиляцією. Якщо система механічної вентиляції призначена для подачі повітря, то вона називається припливною (рис. 2.9, а), якщо ж вона призначена для видалення повітря - витяжною (рис. 2.9, б). Можлива організація повітрообміну з одночасною подачею і видаленням повітря - припливно-витяжна вентиляція (рис. 2.9, в). В окремих випадках для скорочення експлуатаційних витрат на нагрівання повітря застосовують системи вентиляції з частковою рециркуляцією (до свіжого повітря підмішується повітря, вилучене із приміщення). По місцю дії вентиляція буває загальнообмінною і місцевою. При загальнообмішіій вентиляції необхідні параметри повітря підтримуються у всьому об'ємі приміщення. Таку систему доцільно застосовувати, коли шкідливі речовини виділяються рівномірно по всьому приміщенню. Якщо робочі місця мають фіксоване розташування, то з економічних міркувань можна організувати оздоровлення повітряного середовища тільки в місцях перебування людей (наприклад, душиро- Т~УТ~1 >< > ' V V ї *и о о о &йГо) /V і\ /V П иу~>~' Рис. 2.9. Схеми механічної вентиляції: а — припливна; б — витяжна; в - припливно-витяжна; 1 - повітрозабірний пристрій; 2 - мовітропаіріпач та зволожувач; З — вентилятор; 4 — магістральні повітроводи; — насадки для регулювання припливу та забору повітря; - очищувач; 7 - шахта для викиду забрудненого повітря. вання робочих місць у гарячих цехах). Витрати на повітрообмін значно скорочуються, якщо уловлювати шкідливі речовини в місцях їх виділення, не допускаючи поширення по приміщенню. З цієї метою поруч із зоною утворення шкідливості встановлюють пристрої забору повітря (витяжки, панелі, що всмоктують, всмоктувачі). Така вентиляція називається місцевою (рис. 2.10). У виробничих приміщеннях, у яких можливо раптове надходження великої кількості шкідливих речовин, передбачається влаштування аварійної вентиляції. Рис. 2.10. Похилий боковий (панельний) відсмоктувач над зварювальним столом: а - одностороннього всмоктування; б - двостороннього всмоктування.
У системах механічної вентиляції рух повітря здійснюється в основному вентиляторами - повітродувними машинами (осьового чи відцентрового типу) і, в деяких випадках, ежекторами. Осьовий вентилятор являє собою розташоване в циліндричному кожусі лопаткове колесо, ири обертанні якого повітря, що надходить у вентилятор, під дією лопаток переміщається в осьовому напрямку. До переваг осьових вентиляторів відноситься простота конструкції, велика продуктивність, можливість економічного регулювання продуктивності, можливість реверсування потоку повітря. До їхніх недоліків відноситься мала величина тиску (30-300 Па) і підвищений шум. Відцентровий вентилятор складається зі спірального корпуса з розміщеним усередині лопатковим колесом, при обертанні якого повітря, що припливає через вхідний отвір, попадає в канали між лопатками колеса і під дією відцентрової сили переміщається по цих каналах, збирається корпусом і викидається через випускний отвір. Тиск вентиляторів такого типу може досягати більш 10000 Па. У залежності від складу переміщуваного повітря вентилятори можуть виготовлятися з різних матеріалів і різної конструкції (звичайного, пилового, антикорозійного, вибухобезпечного виконання). При підборі вентиляторів потрібно знати необхідну продуктивність, створюваний тиск і, в окремих випадках, конструктивне виконання. Повний тиск, що розвиває вентилятор, витрачається на подолання опорів на всмоктувальному і нагнітальному повітроводі при переміщенні повітря. Установка вентиляційної системи (припливна, витяжна, припливно-витяжна; мал. 2.4.1) складається з повітрозабірних і пристроїв для викиду повітря (розташованих зовні будинку), пристроїв для очищення повітря від пилу і газів, калориферів для підігріву повітря в холодний період, повітроводів, вентилятора, пристроїв подачі і видалення повітря в приміщенні, дроселів і засувок. Розрахунок вентиляційної мережі полягає у визначенні втрат тиску при рухові повітря, що складаються з втрат на тертя повітря (Ртр) (за рахунок шорсткості повітроводу) і в місцевих опорах (Рмо) (повороти, зміни площ, перетини, фільтри, калорифери й ін.). Повні втрати тиску Рг(Па) визначають підсумовуванням втрат тиску на окремих розрахункових ділянках: рі = % + рмо - (? і • х/а+? У ■ р • г„ 72. (2.9) де 1 - довжина ділянки повітровода, характеризується сталістю витрати і швидкості повітря, м; к - коефіцієнт опору тертя (орієнтовно X = 0,02); Е, - коефіцієнт місцевого опору (довідкові дані в залежності від фасонних змін повітроводів і устаткування, х = 0...1000); р - густина повітря, кг/м3; уп - швидкість повітря, м/с; п - число ділянок магістралі; т - число елементів місцевих опорів. Порядок розрахунку вентиляційної мережі такий: Вибирають конфігурацію мережі в залежності від розміщення приміщень, Знаючи необхідну витрату повітря на окремих ділянках повітроводів, виз За формулою (2.9) розраховують опір мережі, причому за розрахункову По каталогах вибирають вентилятор і електродвигун. Якщо опір мережі виявилося занадто великим, розміри повітроводів збільшують і роблять перерахунок мережі. На підставі даних про необхідну продуктивність і тиск, роблять вибір вентилятора за його аеродинамічною характеристикою, що графічно виражає зв'язок між тиском, продуктивністю і к. к. д. при визначених швидкостях обертання (Р-Ь характеристика). При виборі вентилятора враховують, що його продуктивність пропорційна швидкості обертання робочого колеса, повний тиск - квадрату швидкості обертання, а споживана потужність - кубу швидкості обертання. Установочна потужність електродвигуна (ЇМ, кВт) для вентилятора розраховується за формулою: М = к-ЬР/(1000луЛ„)> (2-Ю) де к - коефіцієнт запасу (1,05 - 1,15); Ь - продуктивність вентилятора, м3/год; Р - повний тиск вентилятора, Па; л - к. к. д. вентилятора; Лм - к. к. д. передачі від вентилятора до двигуна (для клиновидних пасів л,, = 0,9 - 0,95, для плоских пасів 0,85-0,9). Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|