Поняття масиву

Кожен з вас в початкових класах вів щоденник спостережень за природою (календар природи), куди, крім інформації про вітер, сонце, опади, заносили ще й значення температури кожного дня. Припустимо, що ми ведемо спостереження в лютому місяці 1999 року – останнього року ХХ століття. Оскільки ми не є науковими співробітниками, то і значення температури будемо вимірювати приблизно – з точністю до цілих.

Давайте складемо табличку, яка буде містити лише один рядок і в кожній клітинці якої буде знаходитись температура о 7-й годині ранку в лютому місяці. Наша табличка повинна містити 28 клітинок, крім того будемо вважати, що рік – не високосний.

-8	-7	-5	-4	-4	-5	-4	...	-9	-7	-4	-2			-1
							...

Рис. 1.

Ми спеціально пронумерували внизу номера клітинок таблиці і, крім того, зобразили лише початок і кінець нашої таблиці, що вмістити всю таблицю в один рядок.

Таку таблиця у програмуванні називають одномірним масивом. Одномірним тому, що в нашому розпорядженні є лише один рядок таблиці. Кожна клітинки таблиці називається коміркою масиву і має свій номер. Якщо значення комірки (в нашому випадку – температури) може змінюватись, то номер комірки є фіксованим і змінюватись для даної комірки не може. Номер комірки іноді ще називають індексом масиву.

На мові програмування в розділі опису змінних даний масив можна було б описати так:

var temp : array [1..28] of integer;

Опис даної групи змінних можна було б здійснити і не використовуючи масивів, але тоді б нам знадобилось 28 змінних типу integer: temp1, temp2, ..., temp28. Звичайно, використати і описати одну змінну, а не 28 є значно зручнішим. Причому інформацію про номер дня ми не втрачаємо, так як звернення до елементів (комірок) масиву відбувається тільки через їх індекси (в нашому випадку – номери днів). Якщо масив уже заповнено, то ми без будь–яких зусиль можемо вивести на екран температуру у відповідний день місяця, наприклад:

write(temp[4]); – надрукуємо температуру 4–го лютого;

write(temp[25]); – надрукуємо температуру 25–го лютого.

Отже, для того щоб задати масив і програмі нам необхідно описати його в розділі змінних, обов’язково вказавши, якого типу змінні містяться у всіх комірках масиву. Звернення до кожної комірки масиву подібне до звернення до звичайної змінної аналогічного типу за тим винятком, що обов’язково вказується номер комірки (індекс) масиву.

Зробимо наш календар природи електронним. Програма для наших спостережень за лютий місяць матиме вигляд:

program kalendar_priroda;

uses dos, crt;

var i : integer;

temp : array[1..28] of integer;

begin

clrscr;

for i := 1 to 28 do

begin

write(‘Введiть значення температури ’,i,‘-го лютого: ’);

readln(temp[i]);

end;

for i := 1 to 28 do write(i:4);writeln;

for i := 1 to 28 do write(temp[i]:4); writeln;

readln

end.

Отже, масив – це спосіб організації збереження великої кількості однотипних даних. Масиви досить широко використовуються при розв’язуванні конкретних задач різного типу: економічних, математичних, статистичних, і т.д., тому розберемо декілька найбільш частіше використовуваних типів задач, що виникають при роботі з масивами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вправи та завдання	\|	Пошук найбільшого або найменшого елементу масиву

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.