1. Грошова пропозиція є найважливішим фактором, що визначає рівень виробництва, зайнятість, ціни.
2. Нагадаємо, що головна формула монетаристської теорії, із якої випливають подальші причинно-наслідкові зв’язки, — це:
M хV = P хQ, де М — пропозиція грошей; V — швидкість обертання грошей; Р — середня ціна, за якою продається кожна фізична одиниця національного продукту; Q — обсяг (кількість) товарів і послуг. Відповідно, добуток M хV — загальні витрати покупців, а добуток P хQ — обсяг реалізованого продукту, водночас загальна виручка продавців.
3. Монетаристи стверджують, що V — швидкість обертання грошей — величина відносно стабільна. Тому саме кількість грошей є тим фактором, який здійснює вирішальний вплив на P хQ — обсяг реалізованого продукту.
4. На відміну від кейнсіанців монетаристи вважають, що зміни грошової пропозиції впливають на весь сукупний попит, а не лише на інвестиції.