Загальні питання проектування гідротехнічних споруд

Максимальних витрат води в залежності від класу споруди

Щорічна ймовірність перевищення Р, % розрахункових

Розрахунковий випадок	I	II	III	IV
Основний	0,1	1,0	3,0	5,0
Перевірочний	0,01	0,1	0,5	1,0

При перевірочному розрахунковому випадку пропуск витрати забезпечується при форсованому підпірному рівні, доцільному з технічної точки зору, всіма водопропускними спорудами гідровузла, всіма турбінами ГЕС, судноплавними, рибопропускними, водозабірними і іншими спорудами, включаючи резервні водоскиди. При цьому допускається порушення нормальної роботи водозабірних споруд, пошкодження резервних водоскидів, які не приводять до порушення працездатності основних водоскидів, розмиву русла і схилів у нижньому б'єфі гідровузла, не загрожують руйнуванням основних споруд і усуваються після пропуску повені.

На річках з каскадним розташуванням гідровузлів розрахункова максимальна витрата гідровузла, що проектується, визначається з врахуванням розташування створу в каскаді, акумулючої здатності його водосховища, умов експлуатації існуючих гідровузлів.

Для постійних споруд І, II, III класів в період їх тимчасової експлуатації в ході будівництва розрахункові витрати визначають в залежності від класу споруд пускового комплексу (табл. 1.3). Для тимчасових споруд будівельного періоду максимальні розрахункові витрати води визначаються з розрахунковою щорічною ймовірністю перевищення, яка дорівнює 10%.

Для тимчасових споруд, що відносяться до IV класу, розрахункова ймовірність перевищення встановлюється 5%, до III класу - 3%, при наявності відповідного обґрунтування - вище 10%.

Проектування - найбільш важливий етап в створенні будь-якого гідротехнічного об'єкта, який визначає як хід його будівництва, так і наступну його експлуатацію. Проектування базується на даних вишукувань - топографічних, гідрологічних, геологічних і гідрогеологічних. При проведенні вишукувань аналізуються також дані по клімату, вивчається іхтіологічна обстановка водотоку, ґрунти і рослинність прилеглої території (останнє має особливе значення для гідромеліоративних об'єктів) та інше.

З врахуванням чисельності чинників, що впливають на конструкцію майбутнього об'єкта, на попередній стадії проектування розглядається декілька технічно доцільних варіантів. Остаточне рішення приймається на основі економічного аналізу з обов'язковим врахуванням соціальних і екологічних наслідків будівництва. При такій технології проектування є індивідуальним, потребує великих затрат, що виправдовується при розробці великих об'єктів. При проектуванні невеликих споруд в простих інженерно-геологічних умовах широко застосовуються розроблені типові проекти. Це характерно для об'єктів гідромеліоративного будівництва з великим числом малих гідротехнічних споруд.

Розрахункове обґрунтування проектних пропозицій включає гідравлічні і фільтраційні розрахунки по забезпеченню пропускної спроможності водопропускних споруд і надійної роботи об'єкта і його основи при їх взаємодії з поверхневим і фільтраційним потоками. Виконуються статичні і динамічні розрахунки міцності і стійкості. Вірогідність розрахунків гарантує роботу споруди протягом всього строку її експлуатації.

Об'єкти гідротехнічного будівництва проектуються в одну або дві стадії. Одностадійне проектування характерне для відносно нескладних в технічному відношенні споруд, коли можливе будівництво за типовими проектами або проектами повторного застосування. Результатом одностадійного проектування є робочий проект з зведеним кошторисним розрахунком. Більші і складніші об'єкти проектуються в дві стадії: на першій виконується технічний проект із зведеним кошторисним розрахунком, на другій - робоча документація з кошторисами.

Основою для розробки проектів є обґрунтовуючі матеріали: схеми розвитку і розміщення галузей народного господарства, регіональні схеми розвитку і розміщення продуктивних сил тощо. Для унікальних об'єктів виконується додаткове техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), яке підтверджує технічну можливість і економічну доцільність об'єкта.

В ході індивідуального проектування великих гідротехнічних об'єктів, коли існуючі методи розрахунку не дозволяють отримати досить надійні результати, звертаються до модельних досліджень. Проведення таких досліджень обов'язкове для споруд І класу.

Для гідротехнічного будівництва з його багатоваріантністю проектних рішень і чисельністю критеріїв особливе значення мають системи автоматизованого проектування (САПР), які базуються на широкому застосуванні ЕОМ і дозволяють проектанту швидко співставити велику кількість варіантів, вибрати з них технічно і економічно доцільний.

Нормативною основою проектування і будівництва гідротехнічних об'єктів є будівельні норми, які є законом, обов'язковим для всіх видів будівництва. Будівельні норми розділені на п'ять частин: 1 - організація, управління, економіка; 2 - норми проектування; 3 - організація виробництва і приймання робіт; 4 - кошторисні норми; 5 - норми затрат матеріалів і трудових ресурсів.

В нормах проектування викладені найбільш важливі положення розрахунків і конструювання споруд. Для розвитку і деталізації положень будівельних норм можуть розроблятися відомчі нормативні документи (технічні умови і норми, вказівки до розрахунків окремих споруд тощо). Ці документи обов'язкові для використання в організаціях даного відомства, але можуть бути використані і іншими проектними установами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пит.5. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування.	\|	Загальні відомості про фільтрацію

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.